Перегляд за Автор "Luchaninova Olha"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Формування аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Лучанінова Ольга; Luchaninova Olha
    У статті подано різні наукові підходи, аналіз поняття «аналітично-інформаційна компетентність», автор звертається до праць відомих дослідників (Петренко Л. М. та ін.) з цієї проблеми щодо уточнення понять «аналітична компетентність», «інформаційна компетентність». Формулювання проблеми. Розкрито зміст поняття, структурні елементи й ефективні засоби формування аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів на заняттях із дисциплін фахової підготовки. Матеріали і методи. автор використовує порівняння, синтез, аналіз, узагальнення, вивчення і узагальнення педагогічного досвіду науковців для досягнення своєї мети. Результатом стало уточнення цього поняття для майбутніх педагогів: «аналітично-інформаційна компетентність» майбутніх педагогів - це система аналітичних та інформаційних знань, умінь, навиків з пошуку, аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення інформації; обробка її навчального змісту, необхідного для майбутньої професійної діяльності, а також самоорганізація та самоконтроль власної інформаційної діяльності. Результати. У статті також теоретично обґрунтовуються найбільш ефективні організаційно-педагогічні умови, що будуть сприяти формуванню аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів, а саме: використання у процесі навчання студентів інноваційних форм, методів та засобів навчання, а саме коучингу; спрямування діяльність викладача на формування у студентів стійкої професійно-орієнтованої мотивації до навчання; використання та інтеграція інформаційно-комунікаційних, технологій, що спрямовані на розвиток фахових, інформаційних, аналітичних та інших компетентностей майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки; підсилення навчально- методичного забезпечення щодо формування аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів. Висновки. Автор пропонує методику формування аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів на прикладі дисципліни «Методика виховної роботи в ПТНЗ» у межах коучингу: метод конкретних ситуацій, метод емоційного стимулювання, метод створення ситуації пізнавальної дискусії, мозаїка, метод проектів.
  • Документ
    Фундаментальні та прикладні педагогічні дослідження в умовах вітчизняного ринку та європейських викликів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Лучанінова Ольга; Luchaninova Olha
    У статті подано різні наукові підходи, погляди на фундаментальні та прикладні дослідження у галузі педагогіки за останній рік, аналіз стану вітчизняної науки, пропонуються шляхи вирішення кризових явищ у науці. Формулювання проблеми. Вказано на умови вітчизняного ринку та європейські виклики щодо актуальності досліджень. Акцент робиться на міждисциплінарних дослідженнях в галузі педагогіки, але мову треба вести про трансдисциплінарність у науці, якій присвячуються міжнародні та всеукраїнські наукові форуми. Матеріали і методи. Автор використовує теоретичний аналіз та систематизацію науково-педагогічної та довідкової літератури (протоколи НАНУ за 2019 рік) з проблем фундаментальних та прикладних досліджень у педагогіці; узагальнення педагогічного досвіду викладачів закладів вищої освіти та науковців. Результатом стало відстоювання автором думки, що викликам часу, практичному вирішенню мають відповідати дослідження щодо фахової підготовки й національно-патріотичного виховання фахівців для нових професій. Аналіз якості, особливостей педагогічних досліджень за останні роки, виявлення кризових, дослідницьких проблем, скерування уваги на актуальні питання в науковій царині, прикладний характер досліджень як практичне вирішення освітянських проблем – ось неповний перелік питань, які потребують вирішення на рівні Міністерства освіти й Національної академії наук. Результати. У статті теоретично обґрунтовуються найбільш ефективні заходи щодо активізації наукових досліджень. Напрями сучасних конференцій можуть бути поштовхом для розробки нових ідей фундаментальних і прикладних досліджень: вивчення інноваційних методів навчання майбутніх вчителів; STEAM-освіта при підготовці вчителів; STEAM-освіта в початковій школі; Е-середовище сучасного університету; цифрова компетентність вчителя; цифрові технології у педагогічній освіті; цифрові технології у сучасній вищій школі; комп’ютинг та основи програмування в початковій школі; цифровий профіль вчителя Нової української школи; віртуальна та доповнена реальність в освіті тощо. Висновки. Автор пропонує спонукати українські ЗВО, науково-педагогічних працівників до наукових досліджень, які б відповідали викликам часу, практичному вирішенню питань щодо фахової підготовки й національно-патріотичного виховання фахівців для нових професій. Майбутній фахівець повинен мати такі характеристики, як уміння вчитися упродовж життя, бути гнучким і здатним адаптуватися до викликів ринку праці, відповідальним за свої рішення й життя. Бути особистістю понад усе, яка вміє себе мотивувати на розвиток.