Перегляд за Автор "Lisovets Oksana Viktorivna"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Організаційно-педагогічні умови виховання самостійності у дітей різної статі віком 5-7 років(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2021) Лісовець Оксана Вікторівна; Lisovets Oksana ViktorivnaУ дисертації здійснено теоретичне узагальнення та наукове розв’язання проблеми виховання самостійності у дітей різної статі віком 5-7 років, що полягає в обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов та методів виховання самостійності у дітей різної статі віком 5-7 років. Актуальність теми дослідження зумовлена важливістю виховання самостійності підростаючого покоління вже з першої, дошкільної ланки освіти. Основною вимогою суспільства до дошкільної освіти нині є виховання особистості, яка самостійно і творчо вирішує різні завдання, критично мислить, вдосконалює свої вміння та навички, здатна творчо застосовувати їх в діяльності. Починаючи з перших років життя дитини мають створюватись умови для становлення активної, ініціативної особистості, здатної здійснювати власні вибори, покладати на себе відповідальність, приймати значущі рішення, визначати шлях свого розвитку. Одним із ключових етапів становлення самостійності особистості виступає період розвитку дитини 5-7 років, що актуалізує наукові пошуки у вивченні проблеми виховання самостійності у дітей саме цього віку. При цьому слід активізувати увагу на статевій належності, яка є суттєвим чинником розвитку самостійності дітей 5-7 років. За результатами аналізу стану наукової розробленості проблеми виховання самостійності у дітей різної статі віком 5-7 років установлено її актуальність, інтенсивність сучасного наукового дослідження, затребуваність у педагогічній теорії та практиці. У дисертації проаналізовано різні наукові підходи до трактування самостійності дитини: діяльнісний, особистісний, міжособистісний, інтегративний. Визначено, що самостійність як інтегративна якість має складну структуру, і в узагальненому вигляді представляє систему, яка містить такі складові: інтелектуально-пізнавальну, емоційно-ціннісну та дієво-практичну. Простежено динаміку змін у розвитку самостійності впродовж дошкільного дитинства та встановлено, що самостійність дитини старшого дошкільного віку проявляється в пізнавальній (здатність самостійно сформулювати пізнавальну задачу, обрати засоби її вирішення з використанням ефективних і надійних прийомів, скласти план, зрозуміти необхідність перевірки результатів), емоційно- ціннісній (здатність усвідомлювати значення самостійності у житті та здійснювати адекватну самооцінку рівня власної самостійності, контролювати власну поведінку та відповідати за власні вчинки) та діяльнісній (здатність обирати і планувати діяльність; незалежністю дій і вчинків, прагненням реалізувати свої плани без сторонньої допомоги, проявляти ініціативу і творчий підхід) сферах і має статеві особливості її вияву. Встановлено, що поняття «самостійність дитини віком 5-7 років» слід розглядати комплексно, оскільки вона має багатоплановий, динамічний характер, і трактувати як якість особистості і прояв активності, що характеризується усвідомленим і відповідальним ставленням до вчинків і дій, виявляється в ініціативності та критичності в поведінці, прагненні діяти без сторонньої допомоги, зверненні за нею лише в разі потреби. Відповідно до змістової структури самостійності визначено критерії її вихованості у старших дошкільників (незалежність від зовнішньої допомоги, творча ініціатива, баланс критичності й самокритичності) та їх показники. Це дозволило розробити програму і методику вивчення особливостей прояву самостійності дошкільниками різної статі. За результатами констатувального експерименту визначено рівні сформованості компонентів самостійності старших дошкільників (високий, оптимальний, середній, низький) та основні типи самостійності, які притаманні представникам різної статі (незалежно- створювальний, перетворювально-продуктивний, перетворювально- репродуктивний, залежно-репродуктивний). Зафіксовано необхідність оптимізації виховного процесу щодо підвищення рівня сформованості компонентів самостійності у дітей різної статі віком 5-7 років на формувальному етапі експериментальної роботи з урахуванням їх статево- вікових особливостей. Розроблено і теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови виховання самостійності у дітей різної статі віком 5-7 років. До них віднесено: збагачення знань дітей про самостійність, розуміння її значущості та ролі у житті людини, усвідомлення власної самостійності та уявлення про шляхи її розвитку; систематичне вправляння дошкільників у самостійному плануванні, виконанні, саморегуляції та оцінюванні своїх дій, досягнень та прорахунків, в обґрунтуванні суджень та розвитку критичності; упровадження диференційованого підходу до виховання самостійності дітей різної статі віком 5-7 років; удосконалення теоретико-методичної підготовки вихователів закладів дошкільної освіти та просвіта батьків з виховання самостійності у дітей різної статі віком 5-7 років. Експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов та спеціально дібраних методів здійснювалась шляхом реалізації комплексної програми виховання самостійності у дітей різної статі віком 5-7 років, яка спрямовувалася на розвивально-виховну роботу з дітьми, консультативно- методичну роботу з педагогами та інформаційно-просвітницьку роботу з батьками. Експериментальна робота здійснювалася за такими етапами: підготовчим, на якому здійснювалася організаційно-методична підготовка вихователів до експериментальної роботи з дітьми; пізнавально- мотиваційним, на якому поглиблювалися знання та уявлення дітей і їх батьків про самостійність, її значення, формувалася вмотивованість на виховання самостійності; розвивально-практичним, який спрямовувався на розвиток поведінкового компоненту самостійності старших дошкільників; індивідуально-корегувальним, який передбачав виявлення та виправлення труднощів та перешкод в експериментальній роботі, індивідуальну роботу з окремими дітьми та корегування виховного впливу дорослих. Поетапне застосування сукупності спеціально дібраних і розроблених форм, методів і засобів сприяло досягненню результату експериментальної роботи – підвищення рівня сформованості компонентів самостійності дітей різної статі віком 5-7 років. Це засвідчено кількісним і якісним аналізом результатів упровадження програми, здійсненим на контрольному етапі експериментальної роботи. Наукова новизна дослідження полягає в тому що, вперше: теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено організаційно- педагогічні умови та методи оптимізації процесу виховання самостійності у дітей різної статі віком 5-7 років; встановлено особливості самостійної поведінки дітей різної статі віком 5-7 років у предметно-практичній, ігровій та комунікативній діяльності; створено комплексну програму виховання самостійності у дітей різної статі віком 5-7 років у різних видах і умовах організації діяльності у ЗДО і в сім’ї; уточнено сутність поняття «самостійність дитини 5-7 років», котре визначається як якість особистості і прояв активності, що характеризується усвідомленим і відповідальним ставленням до вчинків і дій, виявляється в наполегливості, ініціативності та критичності, прагненні діяти без сторонньої допомоги, зверненні за нею лише в разі об’єктивної необхідності; визначено структуру (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий компоненти), критерії (незалежність від зовнішньої допомоги, творча ініціатива, баланс критичності й самокритичності) з відповідними показниками, рівні сформованості компонентів самостійності дітей віком 5-7 років (високий, оптимальний, середній, низький) та основні типи самостійності, які притаманні представникам різної статі (незалежно-створювальний, перетворювально-продуктивний, перетворювально-репродуктивний, залежно-репродуктивний); подальшого розвитку набули наукові уявлення про процес виховання самостійності у дітей різної статі віком 5-7 років; підходи до вибору форм, методів та прийомів виховання самостійності вказаної категорії досліджуваних в умовах сім’ї та закладу дошкільної освіти. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в: розробці й апробації комплексної програми виховання самостійності у дітей різної статі віком 5-7 років; розробці методичних рекомендацій педагогам з виховання самостійності дітей старшого дошкільного віку; упровадженні результатів дослідження у процес підготовки майбутніх вихователів ЗДО в умовах університетської освіти (відображення у навчально-методичних комплексах навчальних дисциплін, у програмах практик, підготовка навчально-методичних видань тощо).Документ Організаційно-педагогічні умови виховання самостійності у дітей різної статі віком 5–7 років(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Лісовець Оксана Вікторівна; Lisovets Oksana ViktorivnaУ дисертації У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та наукове розв’язання проблеми виховання самостійності у дітей різної статі віком 5-7 років, що полягає в обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов та методів виховання самостійності у дітей різної статі віком 5-7 років. Теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови та методи оптимізації процесу виховання самостійності у дітей різної статі віком 5-7 років; встановлено особливості самостійної поведінки дітей різної статі віком 5-7 років у предметно-практичній, ігровій та комунікативній діяльності; створено комплексну програму виховання самостійності у дітей різної статі віком 5-7 років у різних видах і умовах організації діяльності у ЗДО і в сім’ї; уточнено сутність поняття «самостійність дитини 5-7 років», котре визначається як якість особистості і прояв активності, що характеризується усвідомленим і відповідальним ставленням до вчинків і дій, виявляється в наполегливості, ініціативності та критичності, прагненні діяти без сторонньої допомоги, зверненні за нею лише в разі об’єктивної необхідності; визначено структуру (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий компоненти), критерії (незалежність від зовнішньої допомоги, творча ініціатива, баланс критичності й самокритичності) з відповідними показниками, рівні сформованості компонентів самостійності дітей віком 5-7 років (високий, оптимальний, середній, низький) та основні типи самостійності, які притаманні представникам різної статі (незалежно-створювальний, перетворювально-продуктивний, перетворювально-репродуктивний, залежно-репродуктивний); подальшого розвитку набули наукові уявлення про процес виховання самостійності у дітей різної статі віком 5-7 років; підходи до вибору форм, методів та прийомів виховання самостійності вказаної категорії досліджуваних в умовах сім’ї та закладу дошкільної освіти.