Перегляд за Автор "Liermontova Olena Oleksandrivna"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Феномен оркестру народних інструментів у сучасному національному музикологічному дискурсі
    (Гельветика, 2024) Лєрмонтова Олена Олександрівна; Liermontova Olena Oleksandrivna
    У статті окреслено провідні напрями музикологічного дискурсу щодо питань специфіки, історико-культурної детерміно-ваності, особливостей розвитку та функціонування оркестру народних інструментів. Акцентовано, що плюралізм індивіду-альних дослідницьких вимірів, який є суголосним багатовимірності художньої практики та різноманіттю форм репрезента-ції народно-інструментального оркестрового мистецтва, детермінує звернення до принципів і настанов культурологічного, системного, історичного та узагальнюючого методів і підходів, як основи узагальнення музикологічного доробку щодо широ-кого кола питань, пов’язаних із оркестром народних інструментів. Виявлено, що у світлі культурологічного модусу музико-логічного осмислення оркестру народних інструментів усталюється тенденція його позиціонування як явища та репрезен-танта національної культури, порушуються питання його періодизації у зв’язку з історичними та соціокультурними реаліями XX–XXI ст. Відзначено, що системний вимір осмислення оркестр народних інструментів позначений його обґрунтуванням як феноменологічно та організаційно багатовимірної системи та акцентуацією питання специфіки його різновидів, зокрема тембрових, а також питань функціонування та репертуарних орієнтирів навчальних оркестрів. Наголошено на формуванні новітніх векторів музикологічного дискурсу, зокрема регіонального, у якому висвітлюється локусна специфіка національного народно-інструментального оркестрового виконавства. Акцентовано, що в обріях регіонального модусу музикології форму-ється панорамне осягнення оркестру народних інструментів як феноменологічної цілісності в різноманітті художньої рефлек-сії. Виявлено новаційну спрямованість музикологічного знання на комплементарне осмислення питань сутності та специфіки оркестру народних інструментів на основі компаративної методології, що резонує із новаційними синтетичними формами його функціонування, зокрема у формах науково-творчих проєктів. Наголошено на значущості та тяглості традицій педаго-гічно-методичного вектору музикологічного дискурсу щодо питань оркестру народних інструментів.