Перегляд за Автор "Levrints Marianna"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Критична педагогіка як концептуальний підхід до підготовки вчителів іноземної мови у США(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Леврінц Маріанна; Levrints MariannaУ статті висвітлюються положення критичної педагогіки як концептуального підходу до підготовки вчителів іноземної мови (ІМ) у США. Схарактеризовано вплив критичної педагогіки на особливості функціонування системи педагогічної освіти країни, виділено сутнісні характеристики, принципи концептуального підходу та тенденції підготовки вчителів ІМ у США. Трансформація традиційних підходів до підготовки вчителів ІМ відбувається у критичній й соціокультурній парадигмах. Американська система фахової підготовки вчителів ІМ характеризується не стільки пошуком ефективних навчальних технологій та підходів, як вивченням усвідомлення студентами ролі мови й вчителів ІМ у соціумі, формулювання особистої філософської позиції майбутніх учителів. Спираючись на аналіз засад критичної філософії, пост-структуралізму та епістемологій пост-позитивізму, інтерпретивізму й критицизму, вважаємо, що у підготовці вчителів ІМ слід відмовитись від прескриптивності у різних формах виявлення, як наприклад, підходах, методах, змісті, організації тощо, насамперед орієнтуючись на конкретні соціокультурні контекстуальні показники, тримаючи у колі зору їх множинність й поліаспектність. На підставі узагальнення теоретико-практичного досвіду, окреслено можливості використання засадничих положень критичної педагогіки у вітчизняній сфері підготовки вчителів ІМ. 1. Врахування чинного соціально-культурного контексту, в умовах якого відбувається підготовка вчителів ІМ у нашій країні; 2. Ознайомлення студентів із проблемами критичної педагогіки та наглядна демонстрація її принципів в організації освітнього процесу ЗВО; 3. Формулювання студентами власної філософської позиції; 4. Врахування принципів критичної педагогіки в організації освітнього процесу ЗВО, таких як розвиток критичного мислення, проблемне навчання, автономність, партнерство, колаборація, рефлексія тощо.Документ Особливості реалізації конструктивізму в системі підготовки вчителів та підходах до викладання іноземної мови у США(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Леврінц Маріанна; Levrints MariannaУ статті розглядаються особливості реалізації засад конструктивізму в системі підготовки вчителів іноземних мов, а також підходів до викладання іноземних мов, зумовлених впливом конструктивізму як концептуальної основи освіти в США. Застосовано низку комплементарних методів дослідження, а саме аналіз, синтез теоретико-практичного доробку, узагальнення прогресивного педагогічного досвіду. Виявлено, що парадигмальні зміни у сферах викладання іноземної мови та підготовки фахівців відповідної кваліфікації, спричинені впливом конструктивізму, зумовили переосмислення змісту, організації та практичних підходів у системі підготовки вчителів іноземної мови у США. У галузі викладання іноземної мови під впливом конструктивізму оформляються низка сучасних навчальних підходів, як наприклад, навчання мови через виконання завдань, навчання іноземної мови через зміст навчальних дисциплін тощо.Документ Підходи до розвитку фахової компетентності майбутніх учителів іноземних мов у США: загальні тенденції(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Леврінц Маріанна; Levrints MariannaУ статті висвітлюються основні тенденції й підходи до розвитку фахової компетентності здобувачів філолого-педагогічної іншомовної освіти в США. У дослідженні застосовано низку теоретичних методів: аналіз, синтез, абстрагування й узагальнення концептуальних та емпіричних напрацювань. Сучасними тенденціями у формуванні компетентності майбутніх учителів-філологів є надання виняткового значення розвитку іншомовної комунікативної компетентності, посилення контролю за якістю фахової підготовки вчителів іноземних мов, імплементація зовнішньої системи звітності, удоцільнення змісту фахової підготовки за рахунок розширення його вузькоспеціальної наповненості й практичної зорієнтованості, наскрізна педагогічна практика, колаборація між учасниками різнорівневих освітніх закладів, менторство та підтримка початкуючих педагогів тощо.Документ Система підготовки вчителів іноземних мов у США(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Леврінц Маріанна; Levrints MariannaМетою статті є висвітлення структури, властивостей, елементів, компонентів, ознак і принципів системи підготовки вчителів іноземних мов у США. У дослідженні застосовано метод системного аналізу. Структуру системи підготовки вчителів-філологів складає мережа закладів освіти. Система функціонує на різних рівнях вищої освіти. Властивостями системи філологічної освіти є відкритість, динамічність, цілеспрямованість, адаптивність і децентралізованість; її елементами є цілі й завдання системи педагогічної освіти, зміст і мета навчання в університетах, форми організації освітнього процесу, дидактичні підходи, принципи навчання, засоби і способи здобування освіти, результати тощо. Компонентами системи є цільовий, ціннісний, нормативно-правовий, організаційно-процесуальний, змістовий, оцінювально-результативний і концептуальний.Документ Трансформація концептуальних положень системи підготовки вчителів іноземних мов у США(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Леврінц Маріанна; Levrints MariannaМетою статті є аналіз трансформацій концептуальних положень у галузі підготовки вчителів іноземних мов у США. Дослідження виконано із застосуванням методів системного аналізу й узагальнення тенденцій розвитку теоретико-методологічних засад сфери іншомовної педагогічної освіти. З’ясовано, що в сучасній науково-світоглядній картині американських освітян на передній план виступили концептуальні ідеї соціалконструктивізму, критичної педагогіки, гуманізму й постпозитивістька епістемологія, оформившись у соціокультурній парадигмі. Основними тенденціями розвитку методологічних підвалин галузі є перехід від трансмісійної до колаборативної, транзакційної та перетворювальної моделей у вищій освіті; від тренувальної до розвивальної парадигми підготовки вчителів-філологів; відбувається переосмислення ролі студента в процесі навчально-професійної діяльності. Оновлена концептуальна парадигма характеризується відмовою від ідеї прямолінійності в розбудові наукового знання на користь переосмислення ролі особистості в перетворенні знаннєвої бази, освітнього середовища та соціокультурного контексту.