Перегляд за Автор "Kumeda Olena Pavlivna"
Зараз показуємо 1 - 20 з 21
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Актуальні проблеми викладання дисциплін історико-лінгвістичного циклу у вищій школі(2018) Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaThe article aims at drawing educationalists’ and scholars’ attention to the long-standing problem of apprehensible and at the same time adequate coverage of the complex issues on the history of the Ukrainian language, some of which are controversial, in the university language teaching process. In particular, the focus is set on the difficulties of teaching that are caused by the lack of needed new material at Ukrainian universities, primarily the lack of new academic courses on the language history which can become a worthy alternative to the ideological textbooks compiled in the official Soviet doctrine time. Therefore, the success of teaching the core disciplines of diachronic linguistics is primarily assigned to the lecturer and correlates to the level of their professional competence and motivation for self education that can result in original interpretations of fundamental linguistic problems. Undoubtedly, provided that the lecturer has compiled decent miscellaneous material, more or less balanced (without claims for the ultimate truth), a syncretic version of the origin of the Ukrainian language as a separate linguistic system and, incidentally, the Ukrainian standard language, with an important emphasis on the difference between the periodization of the history of the Ukrainian language and the history of the Ukrainian standard language will be the most appropriate.Документ Актуалізація лексики сучасної української літературної мови як вияв динамічності лексичної норми(2021) Титаренко Олександр Іванович; Tytarenko Oleksandr Ivanovych; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaУ статті проаналізовано поняття актуалізації як процесу розвитку лексичної норми. На основі дослідження лексикографічних праць і мовної практики українців охарактеризовано групи актуалізованої лексики сучасної української літературної мови.Документ Англомовні запозичення у новинних текстах(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Переваруха В. В.; Perevarukha V. V.; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaУ статті розглянуто специфіку вживання англомовних запозичень у сучасному українському медіадискурсі. Простежено основні види словотворення похідних слів від запозиченої лексики.Документ Вивчення рис східнополіського говору північного наріччя на матеріалі етнографічних записів ХІХ ст.(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaПосібник докладно висвітлює східнополіські риси етнографічних записів П.Куліша та Б.Грінченка як мовних пам'яток з території Східного Полісся, чим вагомо доповнює інформацію про відповідний говір у курсі вивчення української діалектології; містить завдання, серед яких,зокрема, й робота з діалектними текстами. Посібник призначений для студентів філологічних факультетів.Документ До питання історії однієї відтопонімічної назви: сумчани –сум’яни – сумці...(2020) Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaThis study focuses on the history of the names of the residents of Sumy in the context of its appearance and subse-quent settlement. The analysis of katoikonyms is based on the testimonies of written monuments and other materials of the pre-Soviet period.Документ Лінгвостилістичний і лінгвокультурологічний аналіз художнього тексту (на прикладі роману М. Гримич «Клавка»)(2020) Романюк Тетяна Павлівна; Romaniuk Tetiana Pavlivna; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaУ магістерській роботі визначено сутність основних понять лінгвостилістики та лінгвокультурології, виявлено специфічні методи лінгвістичного аналізу художнього тексту, окреслено послідовність лінгвокультурологічного аналізу. У дослідженні було охарактеризовано особливості функціонування розмовного та офіційно-ділового стилів на всіх мовних рівнях, проаналізовано специфіку використання лінгвокультурем в художньому тексті. Подано авторський спецсемінар для студентів вищого навчального закладу освіти.Документ Мовна норма як центральна категорія лінгвістичної науки(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Титаренко Олександр Іванович; Tytarenko Oleksandr Ivanovych; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaУ статті проаналізовано поняття мовної норми з позицій сучасної лінгвістичної науки. На основі дослідження соціолінгвістичної природи мовної норми визначено основні чинники її формування й функціонування в умовах активних змін мовної практики носіїв.Документ Мовні засоби вираження емотивності в англійськомовних пейзажних описах(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Гуменюк Інна Леонідівна; Бондаренко ВІктор Олександрович; Кумеда Олена Павлівна; Humeniuk Inna Leonidivna; Bondarenko VIktor Oleksandrovych; Kumeda Olena PavlivnaСтаття присвячена вивченню мовних засобів вираження емотивності в англомовних пейзажних описах. Поставлено за мету виокремити мовні засоби вираження емотивності пейзажних описів в англійськомовній художній прозі завдяки проведеному контекстуальному аналізу. У праці проаналізовано реалізацію емоцій засобами фонетичного, морфологічного, лексичного й синтаксичного мовних рівнів на матеріалі описів природи, дібраних з англійськомовних прозових художніх творів. У результаті опрацювання наявних джерел визначено теоретичну базу, окреслено основні напрями наукового пошуку об’єктивації емотивності в описових фрагментах. Визначено, що емоційно марковані мовні одиниці здатні виконувати емотивну функцію, завдяки чому створюється емоційна картина оточуючого середовища в уяві гіпотетичного читача.Документ Мовні погляди П. Куліша і мова його творів(НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010) Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaIn article the condition of research of language of P. Kulish is shined and necessity of creation of complete work about idiodialect the writer is underlined; on a material mainly primary sources and in a support on P. Kulish's local dialect environment communication of features of language of his novels with his language environment is found out.Документ Особливості динаміки лексичної норми в сучасній українській літературній мові(2021) Титаренко Олександр Іванович; Tytarenko Oleksandr Ivanovych; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaУ кваліфікаційні роботі розглянуто поняття й історію вивчення мовної норми як центральної категорії лінгвістики; охарактеризовано теоретичні аспекти визначення лексичної норми сучасної української літературної мови; досліджено неологізацію як феномен оновлення лексичної системи мови; проаналізовано процес актуалізації як один із виявів динамічності лексичної норми; з’ясовано особливості пасивізації лексики як компонента історичного розвитку лексичної норми; визначено особливості вивчення динаміки лексичної норми в закладах загальної середньої освіти. У роботі здійснено спробу дослідження основних змін лексичної норми в українській літературній мові на сучасному етапі; на основі аналізу навчальних програм і підручників запропоновано методичні рекомендації щодо вивчення особливостей динаміки лексичної норми в закладах загальної середньої освіти.Документ Редакторський вплив Пантелеймона Куліша на мову Тараса Шевченка(2015) Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaThe proposed study highlights the problem of the idiolect of Panteleimon Kulish on the material of the texts of life-long first editions. The analysis of language units was carried out in the context of the author's contemporary written practice and the local language environment, which were decisive in the editorial work on Taras Shevchenko's texts.Документ Рефлекси праслов’янського проривного (g) у мові першодруків П. Куліша(ЛНУ ім.Тараса Шевченка, 2013) Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaУ статті розглянуто особливості рефлексації *[g] на матеріалі прижиттєвих першодруків П. Куліша з урахуванням двох основних інформаційних складників – тексту, у якому реалізовано мовну діяльність носія ідіолекту, та мовного довкілля, яке могло впливати на досліджуване індивідуальне мовлення й формування рис тексту; обґрунтовано вплив східнополіського діалектного оточення на одну з рис мови першодруків П. Куліша, а також орієнтацію автора на широке коло східноукраїнських говорів.Документ Робоча програма діалектологічної практики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaДіалектологія є однією з важливих філологічних наук, яка безпосередньо пов’язана з живою мовою народу. Логічним продовженням курсу є діалектологічна практика, розрахована на 90 год.Документ Робоча програма навчальної дисципліни "Старослов'янська мова та історична граматика української мови"(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaКурс пропонованої робочої програми зі старослов’янської мови та історичної граматики передбачений навчальним планом філологічних факультетів університетів, дає теоретичні й практичні знання про ті процеси, які відбувалися в прамові слов’ян та в українській мові як окремій слов'янській мові.Документ Робоча програма навчальної дисципліни "Українська діалектологія"(2020) Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaКурс української діалектології, який репрезентує пропонована програма, передбачений навчальним планом філологічних факультетів університетів, покликаний висвітлити риси говорів української мови на різних структурних рівнях, розкрити зв’язки літературної та діалектної мови, формувати навички аналізу мовних явищ.Документ Старослов’янська мова та історична граматика української мови(CумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaКурси старослов’янської мови та історичної граматики, передбачені навчальним планом філологічних факультетів університетів, дають теоретичні й практичні знання про ті процеси, які відбувалися в прамові слов’ян. Старослов’янська мова та історична граматика взаємопов’язані навчальні курси, оскільки висвітлюють питання історії української мови. Пропоновані методичні рекомендації містять завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів, з урахуванням умов дистанційного навчання. Матеріали видання адресовані викладачам, студентам філологічних факультетів, учителям української мови тощо.Документ Стилістичні засоби українського перекладу біблійних текстів(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Кумеда Олена Павлівна; Рудь Ольга Миколаївна; Kumeda Olena Pavlivna; Rud Olha MykolaivnaУ пропонованій студії обґрунтовано малодослідженість художньо-виражального потенціалу мови Священного Писання попри його незаперечний вплив на стилістичну систему української мови, органічність його складників як у літературному, так і політичному та медійному дискурсах. Доведено, що тексти Священного Писання репрезентують зразки духовного красномовства, причому великою мірою – поетичного, властивого художній поезії; поетичне ж мовлення наближене до риторичного завдяки насиченості тропами та мовними фігурами; такі взаємопов’язані риторичні тропи, як метафора, алегорія, порівняння, символ, є потужними прийомами, за допомогою яких формується біблійна думка. Унаочнено та проаналізовано окремі тропи та стилістичні фігури, відбиті в українському перекладі Біблії. Так, звернуто увагу на: порівняння, з-поміж яких виокремлено ампліфіковані, а також розгорнуті, що в біблійному тексті часто виступають у вигляді образного парале- лізму, завдяки його зростанню витворюється поширене уподібнення; аналогію, що нагадує розгорнуте порівняння; близьку до порівняння метафору й такі її різновиди, як персоніфікація, метонімія й синекдоха; алегорію (підтверджено, що євангельські притчі найрельєфніше репрезентують алегоричне інакомовлення в Священному Писанні), а також близький до алегорії символ. З’ясовано, що в біблійних текстах однією з найчастотніших стилістичних фігур є антитеза (будується на протиставленні як лексичних, так і контекстуальних антонімів); велике риторичне значення припадає на т. зв. фігури накопичення – тавтологію та плеоназм; унаочнено, як через тавтологію досягається один із засобів риторики – парадокс. Доведено, що увиразненню лексичних засобів, посиленню їхніх емоційно-експресивних можливостей сприяють і такі стилістичні фігури, як анафора, епіфора, епанафора, симплока, риторичні вигуки, запитання, ствердження й заперечення.Документ Сумщина в історико-філологічному вимірі(2021) Владимирова Валентина Миколаївна; Vladymyrova Valentyna Mykolaivna; Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia Vasylivna; Кириленко Надія Іванівна; Kyrylenko Nadiia Ivanivna; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena Pavlivna; П'ятаченко Сергій Васильович; Piatachenko Serhii Vasylovych; Рудь Ольга Миколаївна; Rud Olha Mykolaivna; Савченко Зоя Валентинівна; Savchenko Zoia Valentynivna; Ячменик Марина Михайлівна; Yachmenyk Maryna MykhailivnaУ монографії представлені наукові студії лабораторії літературного краєзнавства СумДПУ імені А.С. Макаренка. Окремі розділи присвячені мовознавчим, фольклорним, літературознавчим та історико-краєзнавчим аспектам.Документ Текст у дослідницьких парадигмах: теорія і практика(СумДПУ імені А. C. Макаренка, 2022) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Кравець Лариса Вікторівна; Kravets Larysa Viktorivna; Статівка Валентина Іванівна; Stativka Valentyna Ivanivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava Petrivna; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena Pavlivna; Грона Наталія Вікторівна; Hrona Natalia Viktorivna; Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia Vasylivna; Рудь Ольга Миколаївна; Rud Olga Mykolayivna; Широков Володимир Анатолійович; Shyrokov Volodymyr Anatoliyovych; Надутенко Максим Вікторович; Nadutenko Maksim Viktorovych; Надутенко Маргарита Володимирівна; Nadutenko Marharyta VolodymyrivnaУ колективній монографії віддзеркалено дослідницьку тему кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка «Текст у сучасних дослідницьких парадигмах». Тема наукової роботи передбачає вивчення специфіки текстових категорій у дослідницьких парадигмах сучасної філології та освітній парадигмі на основі міждисциплінарного підходу. Текст є вагомим змістовим компонентом, закладеним у теоретико-практичні курси, які читають викладачі кафедри. До співавторів книги долучилися українські дослідники, з якими кафедру пов’язує плідна і результативна наукова та викладацька взаємодія. Пропоновані розвідки укладені як статті монографічного видання за тематичними розділами. У першому розділі розкрито актуальність і перспективність дослідження проблеми тексту в антропоцентричній та освітній парадигмах. З’ясовано основні ознаки тексту, специфіку зв’язності тексту як передумову для цілісності тексту і результат інтелектуальної і творчої роботи автора і читача. Виокремлено та схарактеризовано основні принципи зв’язності. Доведено, що зв’язність забезпечує розуміння тексту читачем. Сприяють цьому змістова, комунікативна та стилістична єдність, а також спільність фонових знань адресанта і адресата. Другий розділ присвячено розгляду тексту в об’єктиві мовознавчих та літературознавчих досліджень. Вивчення мови Пантелеймона Куліша залишається актуальним завданням вітчизняного мовознавства. Слушно зауважує мовознавець Павло Гриценко, зіставлення тексту рукопису та його видань різного часу переконує в тому, що для вивчення, наприклад, фонетичних рис, як і пізнання ідіолекту письменника загалом, вибір тексту з-поміж можливих варіантів (рукописних і друкованих) є визначальним; тож важливою умовою одержання об’єктивних висновків у галузі ідіолектології є опертя дослідників на автентичні тексти як надійні джерела «реальної авторської мовотворчості». Дослідження ідіолекту Пантелеймона Куліша включає як текстологічний складник, так і цілеспрямоване спостереження над східнополіським оточенням письменника. І. Франко надавав провідного значення соборній мові. Дослідження допустових конструкцій, які функціонують у наукових і науково-популярних текстах І. Франка з різних галузей (історичні, культурологічні, літературознавчі, фольклористичні, етнографічні, театрознавчі, мистецтвознавчі праці тощо, написані українською мовою), засвідчує їх високу синтаксичну організацію й дає підстави стверджувати, що вони репрезентують сформований і викристалізуваний у кінці ХІХ ст. науковий стиль української літературної мови. Вивчення мови художньої літератури, зокрема поезії, є одним із важливих напрямків розвитку української лінгвістики. Метою дослідження є структурно-морфологічний, семантичний та функціональний аналізи складних слів, виявлених у поетичних текстах Ліни Костенко. Джерельною базою дослідження послужили збірки поетичних творів Ліни Костенко «Вибране» та «Триста поезій». Здійснено аналіз сутності феномену фольклоризму літератури з позиції структурно-семіотичної концепції культури, що дозволяє цілісно охарактеризувати це явище з урахуванням ідей, поглядів теоретиків означеної концепції культури в українському і зарубіжному дискурсі. Саме через словесний вид мистецтва, який втілює етико-естетичні особливості світовідчуття, характеру нації, зберігається стійкість механізму колективної пам’яті народу, його етнічного коду, культурної ідентичності. У третьому розділі розглянуто текст у контексті освітньої парадигми. Розкрито особливості вербалізації концепту освіта в українському і польському освітньому дискурсах, проаналізовано мовні та педагогічні словники, законодавчо-нормативні документі, визначено лексеми на позначення учасників освітнього процесу та нові поняття в освітньому дискурсі. Окреслено наукові засади роботи над текстом у курсі методики навчання української мови в закладах загальної середньої освіти. Поняття мовлення та мовленнєвої діяльності визначено як базові у методиці роботи над текстом та текстотворенням у шкільному курсі української мови. Закцентовано увагу на засвоєнні школярами мовленнєвих понять та способів дії як підґрунтя в роботі над текстотворенням. Запропоновано модель роботи над текстом на поняттєвій основі, яка передбачає єдність змістово-композиційного, типологічного та мовно-стильового аналізу тексту. Проаналізовано концептуальні засади комунікативного (тексто–твірного у його складі) підходу у лінгводидактичній підготовці майбутніх учителів до формування у здобувачів початкової освіти текстотвірних умінь. Обґрунтовано можливості кейсів або ситуаційних вправ, що допомагає глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення; виявити закономірності, взаємозв’язки, активізувати мислення та дискусію, отримати додаткову інформацію, поглибити знання, розвинути й застосувати аналітичне та стратегічне мислення. У четвертому розділі представлено проєкт «Віртуальні лабораторії у професійній комунікації лінгвістів». Зроблено висновок, що у мережецентричному світі природна людська мова визначається і технологічним чинником. Технологічний статус мови значною мірою визначатиме характер розвитку цифрової мережецентричної цивілізації у найближчий період, а разом із цим – і ієрархію мов, яка демонструватиме спроможність тієї чи іншої національної мови до успішної конкуренції серед усього кола світових мов. Означено потребу створення сучасної системи національних лінгвістичних ресурсів та національної лінгвістичної інфраструктури як складову інформаційної безпеки держави. Практична цінність полягає в реалізації міждисциплінарного підходу до аналізу тексту у процесі викладання освітніх компонентів, у розробленні науково-методичного забезпечення формування у студентів філологічних та нефілологічних спеціальностей культури роботи із публіцистичним, медійним, науковим, художнім текстом на заняттях із культуромовних, медіа- та лінгводидактичних дисциплін. Сподіваємося, що книга стане в нагоді викладачам-мовознавцям, учителям-словесникам, аспірантам, студентам у відкритті багатьох феноменів тексту.Документ Фонетичний правопис Пантелеймона Куліша і мова його першодруків(Варшава, 2017) Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaСтаття присвячена орфографічній системі Пантелеймона Куліша, зокрема докладному аналізу особливостей кулішівки, які відображені в перших виданнях текстів письменника.