Перегляд за Автор "Kotlomanitova Halyna"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Психосоціальна підтримка студентів, які постраждали внаслідок війни
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Котломанітова Галина; Kotlomanitova Halyna
    У статті розглядається проблема психосоціальної підтримки студентів, які постраждали внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Проаналізовано ключові виклики для системи вищої освіти, зумовлені війною, зокрема зростання психоемоційного навантаження, поширення тривожних і депресивних станів, симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та зниження адаптаційного потенціалу студентів. Наголошено на необхідності комплексного підходу до організації допомоги, що поєднує психологічний супровід, освітню гнучкість, розвиток навичок саморегуляції та забезпечення підтримуючого середовища. Метою дослідження є комплексний аналіз підходів до психосоціальної підтримки студентів, які постраждали внаслідок війни, з обґрунтуванням напрямів її організації у закладах вищої освіти на основі систематизації актуальних практик, типологізації потреб здобувачів та виявлення чинників ефективності їх підтримки в умовах воєнного стану. На основі теоретичного та емпіричного аналізу виокремлено три основні категорії студентів за рівнем стресостійкості, для кожної з яких запропоновано диференційовані підходи до допомоги. Розглянуто потенціал психологічної служби, роль викладачів, методи кризового консультування, психоедукації, арттерапії та техніки саморегуляції. Обґрунтовано значення гнучких освітніх форматів, асинхронного доступу до ресурсів, підвищення психологічної компетентності учасників освітнього процесу. Наукова новизна дослідження полягає в міждисциплінарному обґрунтуванні психосоціальної підтримки як багаторівневої моделі, що охоплює взаємодію психологічної служби, викладацького складу, адміністрації та студентського самоврядування. Уперше запропоновано типологізацію психоемоційних реакцій студентів залежно від стресостійкості з відповідними стратегіями реагування. Також уперше обґрунтовано необхідність інтеграції формалізованих (структурних) і творчих (гнучких) форматів підтримки в освітній простір. Результати дослідження можуть бути використані для розроблення політик психічного здоров’я у ЗВО, підготовки тренінгових програм для персоналу та створення освітніх ініціатив з психосоціального супроводу.