Перегляд за Автор "Klochko Anastasiia Serhiivna"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Фортепіанний етюд у творчості українських композиторів: історія та виконавство
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Клочко Анастасія Сергіївна; Klochko Anastasiia Serhiivna; Антонець Олена Анатоліївна; Antonets Olena Anatoliivna
    Актуальність теми. Етюд — один із популярних жанрів. На відміну від інших музичних жанрів, термін етюд має своє розповсюдження в різноманітних сферах інтелектуальної та художньої діяльності. В музичному мистецтві етюд з’явився в ХVІІІ столітті, як суто технічна вправа, позбавлена власного жанрового визначення. В середовищі європейської музичної традиції, фортепіанний етюд пройшов довгий та якісний шлях еволюції від вправи технічного призначення до набуття статусу самостійного концертного сценічного жанру. Еволюція жанру етюду як і розвиток музичного мистецтва в цілому в Україні відбувався дещо пізніше, на початку XX століття. Культура України, з одного боку, продовжувала розвивати народні національні традиції XIX століття, а з іншого — використовувала та збагачувала досягнення інши національних культур орієнтуючись на західноєвропейське мистецтво. Етюд у творчості українських композиторів поступово досягає високого рівня майстерності, і на ряду з зразками європейської культури перетворювався у концертний жанр. Етюди І. Берковича, Ф. Блуменфельда, С. Борткевича, А. Коломійця, В. Косенка, В. Птушкіна, В. Пухальського, М. Сильванського, П. Сокальського, В. Стеценка, Б. Фільца, А. Штогаренка, Ф. Якименка є прикладом романтичного тлумачення жанру та вирізняєтьс такими рисами, як ствердження самостійного статусу концертного жанру при збереженні віртуозності, тенденції до вокалізації та ліризації, значимість програмності та тяжіння до циклічності, значне розширення художньовиразової та технічної палітри.Усе більший інтерес до дослідження та популяризації спадщини українських композиторів пов’язаний з широкою пропагандою національного мистецтва та відродженням «забутих» та прихованих нотних матеріалів. Фортепіанний етюд у їх творчості виявляється малодослідженим явищем музикознавчого та виконавського аналізу, що і обумовило актуальність теми дослідження. Об’єкт дослідження: етюд у музичному мистецтві. Предмет дослідження: особливості виконання фортепіанних етюдів українських композиторів. Мета дослідження — виявлення особливостей жанра етюду фортепіанній творчості українських композиторів в контексті еволюції жанру та в паралелі з західноєвропейською традицією у виконавстві. Поставлена мета зумовила наступні завдання: - дати тлумачення поняття етюду в різних сферах художньої та інтелектуальної практики; - узагальнити відомості про еволюцію етюду в музично-історичній традиції XVIII-XX століття;- проаналізувати стан українського музичного мистецтва кінця XIX – першої половини XX століття; - висвітлити виконавські завдання в романтичних етюдах С. Борткевича; - репрезентувати цикли етюдів-картин А. Коломійця та А. Штогаренка у практику піаністам-виконавцям. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше в українському музикознавстві у науковий обіг задіяні цикли етюдів-картин А. Коломійця та А. Штогаренка, а також з точки зору власного виконавського досвіду розширено уявлення про фортепіанні етюди в творчості С. Борткевича. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання положень, висновків, фактологічного матеріалу у навчальних курсах з «Історії української музики», «Виконавської інтерпретації», «Історіїфортепіанного мистецтва», роботі в класі фортепіано та слугуват матеріалом для подальших досліджень з даної тематики. Апробація матеріалів дослідження. Матеріали дослідження були апробовані під час виступу в студентській науковій онлайн-конференції (м. Суми, 2020 рік). Публікації. За матеріалами проведеного дослідження були опубліковані тези «Особливості жанру етюду у фортепіанній спадщині Віктора Косенка» у збірнику матеріалів студентської наукової онлайнконференції «Дні науки — 2020» (22 жовтня 2020 року) Суми: ФОП Цьома С.П., 2020. 212 с. С. 82, та стаття «Віртуозні традиції у програмних етюдах для фортепіано українських композиторів (на прикладі «Заметілі» В. Сильванського) у збірнику статей за матеріалами IV всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Ювілейна палітра 2020: до пам’ятних дат видатних українських музичних діячів і композиторів» (4-5 грудня 2020 року) Суми: ФОП Цьома С.П., 2020. 190 с. С. 62. Структура роботи. Магістерська робота складається зі Вступу, двох Розділів, п’яти Підрозділів, Висновків, Списку використаних джерел (43 позиції) та нотного Додатку. Загальний обсяг магістерської роботи — 63 сторінки, з них основного тексту — 55 сторінок.