Перегляд за Автор "Kirman V. K."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Векторна модель математичної компетентності вчителя математики та підходи до її ідентифікації(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Кірман В. К.; Kirman V. K.Мета статті. Стаття присвячена побудові концептуальної моделі математичної компетентності вчителя математики, її обґрунтуванню і опису практичного досвіду ідентифікації елементів моделі. Наводяться дані по вибірці з 190 респондентів різного стажу роботи і категорій, досліджуються оцінки інтегральних характеристик математичної компетентності вчителя математики. Методи дослідження. Модель математичної компетентності складалася виходячи з основних системних концепцій і підходів структурно-логічного аналізу. При обробці даних використовувалися методи байєсівського оцінювання, використовувався критерій Пірсона, як критерій незалежності. Результати дослідження. Запропоновано матричну метамодель математичної компетентності вчителя математики, що відображає основні змістовні лінії і рівні складності. Нормативна векторна модель відповідає певному рівню складності. Компоненти вектора - ймовірності рішення відповідних типів завдань. Вводиться індикатор рівня математичної компетентності - ймовірність успішного розв’язання довільній завдання відповідного рівня складності за умови рівномірного розподілу типів. За нашими оцінками мода індикатора знаходиться в діапазоні від 0,4 до 0,6. Відсоток вчителів з високим індикатором не перевищує 15%, частина респондентів індикатором не більше 0,4 близько 25% (частина з них з вищою категорією). У той же час гіпотеза про незалежність набраних балів і категорій респондентів не підтвердилася. Практичне значення одержаних результатів. Проведені вимірювання дають можливість оцінювати якісний склад вчителів математики регіону, планувати кількість класів з профільним навчанням математики. Статистичні дані про частини респондентів, впоралися із завданнями відповідних типів доцільно використовувати при складанні навчальних планів курсів підвищення кваліфікації вчителів. Висновки і перспективи подальших досліджень. Вимірювання індикатора рівня математичної компетентності відповідно до запропонованої моделі виявилися технологічно здійсненними, не викликають негативної реакції респондентів, значення оцінок підтвердили тенденцію до невисокого рівня готовності вчителів до роботи в класах профільного навчання. У той же час оцінки, отримані в роботі, є недостатньо точними, вимагають удосконалення, як сама модель, так і подальше обґрунтування статистичних методів отримання оцінок.Документ Обґрунтування методу інтервалів та його узагальнень у шкільному курсі математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2012) Кірман В. К.; Kirman V. K.У статті запропоновано послідовність викладу методу інтервалів для розв'язування нерівностей. Доведено можливість строгого обґрунтування методу інтервалів без використання неперервності функцій. Аналоги цих методів застосовано для аналізу графіків нерівностей з двома змінними. Розглянуто метод вивчення умов розміщення коренів квадратного тричлена, в якому також не використовується неперервність.Документ Організація роботи профільних факультативів для учнів класів з поглибленим вивченням математики(2011) Кірман В. К.; Kirman V. K.Підкреслюється, що математичні факультативи в умовах фізико-математичних шкіл грають найважливішу роль у роботі з талановитими учнями. Обговорюються ритання відбору змісту навчання, методів, організаційних форм та засобів навчання на факультативах.Документ Про зміст теоретико-числової складової алгебраїчної компетентності вчителя математики(ФОП Цьома С. П., 2020) Кірман В. К.; Kirman V. K.Обґрунтовується введення в розгляд теоретико-числової складової алгебраїчної компетентності вчителя математики, як частину ієрархічної структури математичної компетентності. Виділяються рівні цієї складової та описується їх зміст. Зміст формується на підставі можливої математичної діяльності вчителя математики. Пропонуються підходи до вимірювання параметрів теоретико-числової складової алгебраїчної компетентності вчителя математики.Документ Підходи до обґрунтування граничних теорем для біноміального розподілу(2013) Кірман В. К.; Kirman V. K.У статті запропоновано побудову схеми викладу матеріалу щодо локальної теореми Муавра-Лапласа та інтегральної теореми Лапласа на інтуїтивному рівні з використанням неформальних міркувань, доступних як для учнів старших класів, де поглиблено вивчається математика, так і для студентів технічних та економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. У теоретичному обґрунтуванні пропонується вести мову про аргументацію математичних тверджень при навчанні математики. Ілюструється, що саме поняття аргументації носить не лише формально-логічний характер, а в тому числі комунікативний та ціннісно-емоційний. Ілюструється аргументація на декількох рівнях: експериментально-індуктивному (L1), аналогії (L2), наочно-інтуїтивному (L3), напівформальному (L4), формальному (L5), суперформальному (L6). Наочно-інтуїтивні та напівформальні аргументації розглядаються як автономні так і в системі послідовної аргументації, де здійснюється поступовий перехід від експериментального до формального рівня аргументації.Документ Підходи до побудови адаптивної матричної системи навчання математики(2013) Кірман В. К.; Kirman V. K.У статті розглянуті адаптивні матричні моделі навчання математики. Відомо, що розуміння того, що врахування психологічних та вікових особливостей усіх учнів можливо лише при нелінійній організації викладу навчального матеріалу призвела поряд з ідеєю концентричного навчання до думки про виділення методико-змістових ліній курсу математики. Виокремлення достатньо великої кількості змістових ліній дозволяє вести розмову про матричну структуру навчання математики. А саме, фіксується скінчена кількість тем (модулів), нумерація яких фіксується у хронологічному порядку викладу, а також скінчена кількість методично-змістових ліній. Проілюстровано застосування матричних моделей для організації систематичної активної пропедевтики та популяризації математичних знань при поглибленому та профільному навчанні математики та ефективність застосування матричних моделей для ліквідації системних прогалин у знаннях учнів.Документ Структурно-параметрична модель математичної компетентності вчителя біології та підходи до її ідентифікації(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Кірман В. К.; Kirman V. K.; Чаус Г. Г.; Chaus H. H.Метою статті є аналіз поняття та структури математичної компетентності вчителя біології. Методи дослідження. У дослідженні, що описано в статті, застосовано здебільшого теоретичні методи системного аналізу, теоретичне моделювання педагогічного процесу, м’яке експертне оцінювання, вибіркові методи. Результати дослідження. Характер діяльності вчителя біології дозволив виділити 21 напрям математичної діяльності, проведено їх експертне рейтингування, виділено три рівні (базовий, середній, підвищений) математичної компетентності. Математична компетентність відповідно до розробленої моделі включає блоки предметно-методичної та науково-аналітичної діяльності вчителя біології, блоки аналітичної, операційної та гносеологічної функцій, блок добору типів математичної діяльності, ядро та блок додаткових типів діяльності. Отримано також оцінки складності основних типів математичних завдань для вчителів біології та виявлено основні проблемні типи: задачі на дії зі звичайними та десятковими дробами, стандартним виглядом числа, ділення у заданому відношенні, комбінаторні, теоретико-ймовірнісні задачі, задачі аналізу даних. Практичне значення дослідження. Проведені дослідження дозволяють розробити методичну систему розвитку математичної компетентності в системі неперервної післядипломної педагогічної освіти, удосконалити математичну підготовку майбутніх педагогів-біологів у педагогічних університетах. Висновки та перспективи подальших наукових розвідок. Сформована математична компетентність вчителя біології дозволяє якісно викладати свій предмет з урахуванням основних міжпредметних зв’язків. До подальших досліджень в цьому напрямі можна віднести деталізацію структури та змісту математичної компетентності вчителів біології, дослідження кореляції між рівнями математичної компетентності та іншими складовими предметно-методичної компетентності вчителя біології, розробка методичних систем розвитку математичної компетентності вчителів біології в системі післядипломної педагогічної освіти.