Перегляд за Автор "Khovanskyi Vladyslav Yuriovych"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    До питання наявності тропічних ночей у м. Білопілля за результатами спостережень 2006–2023 рр.
    (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2023-11) Хованський Владислав Юрійович; Khovanskyi Vladyslav Yuriovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych
    За 2006-2023 рр. на найближчій до Білопілля метеостанції зафіксовано 95 тропічних ночей, у т.ч. 35 випадків у липні, 32 - у серпні, 27 - у червні 1 тропічна ніч була у вересні. Інтенсивність тропічних ночей можна вважати невисокою - лише у 17 випадках максимальні температури повітря сягали ≥ 22°C.
  • Документ
    Повторюваність сильно морозних ночей у м. Києві
    (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2025) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Хованський Владислав Юрійович; Khovanskyi Vladyslav Yuriovych
    Дослідження розглядає частоту та динаміку надзвичайно морозних ночей (Tmin ≤ -20°C) у Києві за період 1950–2023 років. Клімат Києва, що характеризується помірно холодними зимами та теплим літом, зазнав помітних змін унаслідок глобального потепління. У роботі проаналізовано довгострокові метеорологічні дані для виявлення тенденцій хвиль холоду та їхнього впливу на міську інфраструктуру, споживання енергії та громадське здоров’я. Результати показують, що кількість надзвичайно морозних ночей суттєво зменшилася з кінця 1980-х років. Якщо в період 1950–1987 років їхня середня кількість становила 17 на рік, то після 1987 року вона знизилася до 4,5. Дослідження виокремлює два періоди: 1950–1987 роки, що характеризуються частими холодовими хвилями, та 1988–2023 роки, коли їхня кількість значно скоротилася. Найбільш суворі зими, такі як 1963, 1985 і 1987 років, мали понад 20 надзвичайно морозних ночей, тоді як у останні роки такі явища стали рідкісними. Статистичний аналіз, зокрема лінійна регресія, підтверджує тенденцію до зменшення кількості морозних ночей, що узгоджується із загальними кліматичними змінами та ефектом міського теплового острова. Попри загальне скорочення екстремально холодних явищ, вони все ще трапляються через вплив арктичних повітряних мас, особливо у січні та лютому. Вплив таких ночей на транспорт, потреби в опаленні та ризики для здоров’я вразливих груп населення залишається значним. Дослідження підкреслює необхідність подальшого моніторингу та адаптаційних стратегій для пом’якшення наслідків екстремальних погодних умов у Києві. Отримані результати сприяють кращому розумінню регіональної кліматичної мінливості та підтримують політику кліматичної адаптації.