Перегляд за Автор "Karpenko Zinoviia Stepanivna"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Аксіометрика диспозиційного антагонізму в структурі особистості
    (Гельветика, 2024) Карпенко Зіновія Степанівна; Karpenko Zinoviia Stepanivna
    Статтю присвячено теоретичному моделюванню диспозиційного антагонізму в структурі особистості з позицій аксіо-логічного підходу в персонології та принципу інтегральної суб’єктності. Зазначено, що історичною логікою розвитку теорій рис у психології особистості доведено існування найбільш генералізованих позитивних рис-диспозицій, відображених у «Вели-кій п’ятірці» (нейротизм / емоційна стабільність, екстраверсія / інтроверсія, відкритість / закритість досвіду, доброзичли-вість / дружелюбність, свідомість / сумлінність), згодом доповнених фактором «Чесність, скромність» у HEXACO. В останні два десятиліття верифіковано існування «Темної тріади» у складі неклінічних форм психопатії, нарцисизму й макіавелізму, доповнених згодом неклінічним садизмом у «Темній тетраді». Аргументовано ієрархічну концептуальну модель диспозиційного антагонізму позитивних і негативних предикторів поведінки на п’яти рівнях суб’єктної репрезентації особистості: 1) від-носний суб’єкт або психосоматичний індивід – нейротизм vs первинна психопатія; 2) моносуб’єкт або суб’єкт індивідуальної предметної діяльності – екстраверсія vs нарцисизм; 3) полісуб’єкт або соціальний індивід, особистість у вузькому значенні – доброзичливість vs макіавелізм; 4) метасуб’єкт або творча індивідуальність – відкритість досвіду vs садизм; 5) абсолют-ний суб’єкт або цілісна, універсальна людина чи особистість у широкому значенні – свідомість vs вторинна психопатія, що сукупно маркують біофільний та некрофільний ціннісно-мотиваційні чинники структури особистості й зумовлені ними від-повідні вчинки. На часі – масштабна емпірична перевірка валідності запропонованої моделі з метою запобігання й корекції різноманітних поведінкових девіацій на рівні як особистості, так і суспільних феноменів.
  • Документ
    Ґендерна компетентність як чинник політико-ідеологічного самовизначення шкільних педагогів
    (Гельветика, 2025) Карпенко Зіновія Степанівна; Karpenko Zinoviia Stepanivna; Дишель Єлизавета-Мілена Андріївна; Dyshel Yelyzaveta-Milena Andriivna
    В умовах російсько-української війни, що триває одинадцятий рік, гендерна компетентність особистості є однією з умов розбудови правового демократичного суспільства та гарантією незворотності його євроатлантичного цивілізаційного вибору. Шкільні педагоги як ключові агенти соціалізації підростаючого покоління найсуттєвішим чином впливають на його світогляд і громадянську позицію. Відтак від політико-ідеологічного самовизначення самих учителів, одним із чинників якого є їх ґендерна компетентність, залежить вибір і відстоювання траєкторії розвитку нашої держави. Мета цього прикладного дослідження полягає в емпіричному вивченні ґендерної компетентності шкільних педагогів як чинника їх політико-ідеологічного самовизначення.У результаті дослідження було встановлено, що шкільним педагогам притаманні високий рівень ґендерної компетентності і зріле політико-ідеологічне самовизначення, що характеризується усвідомленою прихильністю до певних політичних поглядів та відповідних ідеологічних настанов. Зафіксовано зв’язок між ґендерною компетентністю, маркером якої є низька вираженість ґендерних стереотипів, та політико-ідеологічним самовизначенням шкільних учителів. Водночас фемінність негативно пов’язана з політико-ідеологічним самовизначенням й таким його механізмом, як позиційна конкуренція. Виокремлено три фактори політико-ідеологічного самовизначення шкільних педагогів, складником яких є ґендерна компетентність: пасіонарне – з перевагою маскулінності, консервативне – нечутливе до ґендерної самоідентифікації й егалітарне політико-ідеологічне самовизначення з вираженою андрогінною ґендерною ідентичністю, ідеями соціальної рівності та справедливості.