Перегляд за Автор "Honcharuk Olha"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Модель системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації дозвіллєвої діяльності учнів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Гончарук Ольга; Honcharuk OlhaУ статті представлено модель системи професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації дозвілля учнів як теоретично-описове узагальнення фундаментальних компонентів цілісного процесу професійної підготовки, спрямованого на формування в студентів мотиваційного, когнітивного, діяльнісного, ціннісного та рефлексивного компонентів готовності до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів. Мета статті полягає в обґрунтуванні моделі системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації дозвіллєвої діяльності учнів. У процесі наукового пошуку використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації, умовисновків та моделювання. Розроблена й охарактеризована модель системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів підпорядкована меті, передбачає поєднання методологічно-цільового, змістовопроцесуального та моніторинго-результативного блоків, які тісно взаємозв’язані між собою та реалізація яких спрямована на досягнення ефективного результату. Методологічно-цільовий блок моделі представлено її головною метою, методологічними підходами та принципами. Змістово-процесуальний – включає визначений зміст тих компетенцій організації дозвілля молодших школярів з методами й формами їх засвоєння, які в найбільшій мірі забезпечать сформованість творчого рівня готовності фахівця. Моніторингово-результативна складова блоку передбачала визначення змісту кожного з компонентів готовності, розробки критеріїв, показників оцінки та рівнів сформованості в студентів компетентностей організовувати дозвіллєву діяльність з молодшими школярами.Документ Цифрова компетентність майбутнього педагога як необхідна складова забезпечення якості професійної майстерності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Пріма Раїса; Prima Raisa; Гончарук Ольга; Honcharuk Olha; Пріма Дмитро; Prima DmytroУ статті обґрунтовано необхідність формування цифрової компетентності майбутнього педагога та розглянуто шляхи її удосконалення для забезпечення якості актуальної педагогічної освіти. Зазначено, що сучасний ефективний учитель повинен мати не лише високий рівень фахової педагогічної майстерності, а також бути готовим до застосування інноваційних цифрових технологій в освітньому процесі та спроможним до опрацювання значних обсягів інформації. Вивчено різні трактування визначення цифрової компетентності майбутніх педагогів у науковій площині та проведено аналіз наукових праць із запропонованої проблеми. Автором обґрунтовано сутність поняття «цифрова компетентність», визначено компоненти цифрової компетентності майбутніх педагогів та окреслено напрями її розвитку. Цифрова компетентність характеризується як складна генеративна структура ключових і предметних компетенцій, котра поєднує навички застосування цифрових технологій для організації освітнього процесу зі знаннями для його провадження, відображає здатність педагога до визначення професійної інформаційної потреби, пошуку інформації та ефективної роботи з нею, що підтверджує її важливість у формуванні професійної майстерності майбутнього педагога. Підсумовано, що формування ЦК педагога ґрунтується на принципах безперервної освіти, ключовою ідеєю якої є усвідомлення майбутніми вчителями необхідності переходу на наступний рівень розвитку професійної майстерності й подолання невідповідності між рівнем засвоєних теоретичних знань при здобутті професії та практичних умінь, необхідних для її провадження.Документ Цифровізація освіти – тренд, стратегія й виклик часу(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Пріма Раїса; Prima Raisa; Гончарук Ольга; Honcharuk Olha; Пріма Дмитро; Prima Dmytro; Рославець Руслана; Roslavets RuslanaМетою статті є аналіз наукових позицій щодо цифровізації освіти як тренду, стратегії в аспекті сучасних викликів. Для досягнення визначеної мети було використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури, нормативно‐правових документів, матеріали періодичних видань із теми дослідження, інтерпретаційно‐аналітичний метод, узагальнення. Актуалізовано значущість цифрової трансформації освітнього процесу, цифровізації та кросплатформованості як головних трендів загального ринку праці. Опрацьовано різні аспекти цифровізації освіти та розвитку інноваційних технологій в умовах цифрових трансформацій. Виявлено, що цифровізація як глобальне явище є об’єктивним чинником використання цифрових та інноваційних технологій в освіті; в свою чергу, актуалізація цифрових трансформацій пов’язана із розвитком штучного інтелекту, робототехніки, мобільнo орієнтованих методів навчання, поширенням технологій віртуалізації інформації, формуванням практики використання електронних інформаційних баз і систем, а також становленням мереж постачальників ІКТ‐послуг. У теоретичній площині, відповідно до визначеної мети, внесено уточнення щодо терміносистеми феномену цифровізації. Проаналізовано наукові позиції щодо цифровізації освіти як своєрідної зміни парадигми, стратегічної мети, складного і неоднозначного процесу. Підсумовано, що принципово важливим у стратегічному і тактичному плані є те, що завдяки цифровізації освітній процес стає більш мобільним, гнучким, персоналізованим та диференційованим, а це суттєво впливає на зміст освіти, методи, засоби та технології навчання, організаційні форми навчання й управління навчально‐пізнавальною діяльністю, призводить до змін у діяльності і здобувачів вищої освіти, і науково‐педагогічних працівників. Узагальнено, що цифровізація є одним із ключових стратегічних напрямків трансформації системи освіти, відповіддю на суспільні виклики сьогодення, що передбачає використання цифрових технологій в освітньому процесі з метою забезпечення якості та доступності освіти, посилення індивідуалізації та диференціації навчання, розвитку та поглиблення цифрової компетентності особистості.