Перегляд за Автор "Herasymchuk Olena Leontiivna"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Визначення та прогнозування вмісту есенціальних важких металів у поверхневих водах урбанізованих ділянок річки Тетерів (Житомир)
    (Гельветика, 2024) Скиба Галина Віталіївна; Skyba Halyna Vitaliivna; Кірейцева Ганна Вікторівна; Kireitseva Hanna Viktorivna; Герасимчук Олена Леонтіївна; Herasymchuk Olena Leontiivna; Циганенко-Дзюбенко Ілля Юрійович; Tsyhanenko-Dziubenko Illia Yuriiovych; Хоменко Світлана Володимирівна; Khomenko Svitlana Volodymyrivna
    У науковій статті представлені результати досліджень визначення і прогнозування концентрацій іонів ессенціальних важких металів (Fe3+, Cr3+, Mn2+, Cu2+, Zn2+, Со2+) у поверхневих водах річки Тетерів в межах міста Житомира. Здійснено моніторингові дослідження концентрацій зазначених металів протягом 2018–2023 років. Встановлено перевищення ГДК по іонам важких металах Fe3+, Cr3+, Mn2+, Zn2+, що призводить до порушення біохімічних процесів і фізіологічних функцій живих організмів. Концентрації Cu2+, Со2+ не перевищують гранично допустимих значень, проте існує потенційний ризик для здо-ров’я людини від хронічного впливу низьких концентрацій кобальту та купруму через тривалий вплив і потенційну взаємо-дію з іншими іонами металів. Вода в межах міста характеризується нестабільною якістю за вмістом мангану. Моніторинг концентрації іонів Mn2+ протягом року показав її зростання два рази на рік, в кінці весни і на початку осені. В ці періоди концентрація мангану перевищує гранично допустимі концентрації. Циклічний характер коливань вмісту мангану зумовлений сезонними змінами температури води та інтенсивності процесів фотосинтезу і розкладу органічних речовин, що вплива-ють на міграцію та акумуляцію цього елементу у водному середовищі. Основним джерелом надходження важких металів до поверхневих вод є промислові підприємства внаслідок недосконалих технологій очищення стоків. Значна частка забруд-нень також потрапляє у водойми з поверхневими стоками урбанізованих територій та господарсько-побутовими стічними водами. Додатковим фактором забруднення води іонами важких металів є їх вивільнення з донних відкладень. Результати цього дослідження інформують про заходи щодо відновлення та управління забрудненням води в межах міста і спрямовані на захист здоров’я міського населення. Для мінімізації надходження важких металів у р. Тетерів необхідно насамперед забезпе-чити ефективне очищення промислових і комунальних стічних вод, поліпшити очистку дощових стоків з міських територій перед їх скидом у річку, запровадити систему сортування відходів та їх переробки, пропагувати серед населення екологічну свідомість та реалізувати програми сталого розвитку регіону.
  • Документ
    Геосистема річки Тетерів: опис природних компонентів та антропогенного впливу
    (2025) Шевчук Лариса Миколаївна; Shevchuk Larysa Mykolaivna; Васільєва Людмила Анатоліївна; Vasilieva Liudmyla Anatoliivna; Билина Лілія Вікторівна; Bylyna Liliia Viktorivna; Герасимчук Олена Леонтіївна; Herasymchuk Olena Leontiivna
    Стаття присвячена комплексному дослідженню геосистеми річки Тетерів як важливого компонента Дніпровського басейну. Розглянуто основні природні характеристики річкової системи, проаналізовано наслідки антропогенного впливу.Представлено детальний аналіз просторової диференціації ландшафтних комплексів річки Тетерів від витоків до гирла – від горбистого рельєфу Подільської височини до типових поліських ландшафтів з піщаними терасами та заболоченими заплавами. На основі аналізу моніторингових досліджень виявлено основні проблеми якості води річки Тетерів, зокрема, стабільно високий вміст заліза загального та марганцю, що перевищує нормативи у 3,5–5,6 та 7–12,6 рази відповідно. Встановлено чітку сезонну динаміку забруднення з піком у ІІ кварталі та поступовим зниженням у ІІІ та IV кварталах, що свідчить про певну здатність річкової системи до самоочищення. Проаналізовано антропогенні впливи на геосистему річки, насамперед через трансформацію природного гідрологічного режиму внаслідок створення каскаду водосховищ (Чуднівське, Денишівське, Відсічне, Житомирське, Білокриницьке) та численних ставків (1174). Розглянуто основні небезпекові ситуації в межах геосистеми Тетерева, включаючи катастрофічні повені (квітень 2013 р.) та маловоддя (літо 2020 р.), деградацію ландшафтних комплексів внаслідок гірничодобувної діяльності, зниження рівня підземних вод. На основі проведеного SWOT-аналізу визначено сильні та слабкі сторони геосистеми річки Тетерів, а також можливості та загрози для її сталого функціонування. Це дозволило обґрунтувати необхідність розробки комплексних заходів, спрямованих на модернізацію водогосподарської інфраструктури, екологічну реабілітацію порушених ландшафтів, створення ефективної системи моніторингу та адаптації до кліматичних змін. Результати дослідження мають теоретичне та практичне значення для розробки регіональних програм екологічного оздоровлення річки Тетерів, оптимізації режимів експлуатації водосховищ та вдосконалення системи моніторингу якості поверхневих вод у басейні річки.