Перегляд за Автор "Frolov Dmytro"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Генеза STEM діяльності в закладах освіти
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Фролов Дмитро; Frolov Dmytro
    У статті здійснено попередню розвідку виникнення й трансформації STEM в закладах загальної середньої освіти України з урахуванням досвіду Запорізької області. Досліджено еволюцію нормативно-правової бази та практичного впровадження STEM-технологій від умовного старту в 2016 році до стратегічних планів на 2029 рік. У цій праці акцентується увага на доцільності для наукової оцінки STEM-освіти диференціювати етапи розвитку на три ключові, а саме «доковідний» (етап фундації, розробки стандартів та розбудови мережі), «ковідний» (період вимушеної цифрової трансформації та адаптації до дистанційних форм навчання) та період воєнного стану (етап формування освітньої стійкості). У роботі вперше проведено чітку диференціацію п’яти напрямів сучасної STEM-діяльності: використання робототехніки, впровадження цифрових вимірювальних комплексів (цифрова лабораторія), 3D-друк та моделювання, застосування AR/VR-технологій, а також розвиток «Low-tech STEM» (картонно-паперового інжинірингу). Окрему увагу приділено методологічному обґрунтуванню кожного з напрямів, аналізу їхнього впливу на формування «навичок XXI століття» (4С: критичне мислення, креативність, комунікація, колаборація) та професійне самовизначення молоді. Окрему увагу приділено результатам емпіричного дослідження 2026 року (N=742 особи), яке виявило збереження дефіциту технологічного забезпечення (середня оцінка вчителями бази 3D-принтерів та цифрових лабораторій становить 2,68 із 5 балів). Попри інфраструктурні обмеження, встановлено позитивний вплив STEM-проєктів на психоемоційний стан та мотивацію учнів в умовах війни (3,55 бала). З’ясовано, що в умовах воєнного стану STEM-підхід трансформується зі складної інфраструктурної моделі у стратегічний інструмент збереження інтелектуального капіталу промислових регіонів. Визначено, що в умовах сучасних викликів STEM-підхід є не лише освітньою методикою, а й стратегічним інструментом формування стійкості та збереження інтелектуального потенціалу промислових регіонів. Встановлено спроможність простих та «малобюджетних» STEM-проєктів як засобу забезпечення рівного доступу до якісної освіти в кризових умовах. Детально розглядається динаміка змін в освітній парадигмі, що відбулися під впливом глобальних викликів, та обґрунтовується необхідність переходу від епізодичних заходів до системної STEM-діяльності як засобу подолання технологічних розривів.
  • Документ
    Деякі аспекти реалізації інтегративного підходу до навчання в контексті Нової української школи в закладах базової середньої освіти
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Васильченко Лілія; Vasylchenko Liliia; Гребінь Світлана; Hrebin Svitlana; Фролов Дмитро; Frolov Dmytro
    На думку сучасних науковців, один із напрямків досягнення мети трансформаційних змін в освіті та покращення її якості – це інтегративний підхід до навчання. Проблему інтеграції, інтегрованого навчання та різних їх аспектів досліджували багато науковців. В нашій статті показано переосмислення деяких проблем запровадження інтегративного підходу до навчання природничих предметів у закладах базової середньої освіти в контексті Концепції «Нова українська школа». Один із таких аспектів – це розбіжності щодо вживання вчителями природничих предметів термінів «інтеграційний», «інтегративний», «інтегрований», «інтегрувальний». Дослідження фахівців доводять, що ці терміни мають різну лексичну сполучуваність у сучасній практиці, тобто вживаються в різних контекстах. Це уточнення потрібно враховувати у подальшій діяльності. Другим аспектом, який висвітлено в статті, є виявлення думки вчителів щодо проблеми реалізації інтегративного підходу в шкільній освіті загалом і в природничій галузі зокрема. Від Запорізької області в експериментальному впровадженні інтегрованого курсу «Природничі науки» для профільної школи взяли участь більше 40 закладів освіти усіх типів. За підсумками чотирьох років упровадження інтегрованого курсу було проведено анкетування учасників експерименту. В опитуванні взяло участь близько 500 учителів природничих предметів шкільного курсу та керівників закладів освіти Запорізького регіону. Опитування показало позитивну думку педагогічної спільноти щодо зазначеної проблеми. Дослідження, проведене нами, свідчить, що багато педагогів, методистів і вчителів усвідомлюють, що інтеграція надає процесу навчання нову якість. Передусім, це – ефективний засіб комплексного розв’язання освітніх завдань шляхом узагальнення та систематизації знань, цілеспрямоване формування ключових компетентностей і наскрізних умінь як інтеграційних якостей особистості.