Перегляд за Автор "Franko Yuriy"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Зміни в тенденціях використання інформаційно-комунікаційних засобів навчання майбутніх фахівців професійної та технологічної освіти
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Туранов Юрій; Рак Володимир; Луцик Ірина; Франко Юрій; Turanov Yuriy; Rak Volodymyr; Lutsyk Iryna; Franko Yuriy
    Формулювання проблеми. Метою дослідження є обґрунтування й визначення динаміки змін у використанні інформаційно-комунікаційних засобів у процесі підготовки майбутніх фахівців професійної та технологічної освіти. Матеріали і методи. Для дослідження використовували теоретичний аналіз, опитування (анкетування, бесіда), спостереження, систематизацію й аналіз даних, порівняння й узагальнення. Результати. Подано аналіз опитування майбутніх фахівців професійної і технологічної освіти, проведених у 2016–2021 рр. у ТНПУ ім. В. Гнатюка. Незважаючи на високий і середній рівні оцінок зі шкільного курсу інформатики, до початку пандемії COVID-19 частина студентів оцінили власну готовність до використання комп’ютерної техніки як низьку, що пояснювалося прогалинами практичної підготовки, оновленням програмного забезпечення, епізодичним використанням цифрової техніки на уроках. Досліджено локації роботи студентів з комп’ютерною технікою у 2019/2020 н.р. (у домашніх умовах, у кабінетах і лабораторіях, у друзів, за місцем роботи батьків, в Інтернет клубах, за місцем працевлаштування тощо). Пандемія COVID-19 призвела до масового запровадження дистанційного навчання, використання комп’ютерної техніки та програмного забезпечення на всіх заняттях, що сприяло підвищенню інформатичної компетентності учасників освітнього процесу. Висновки. Аналізуючи дані дослідження можна стверджувати, що Пандемія COVID-19 призвела до стрімкого розвитку ІКТ. Домінантними засобами забезпечення навчального процесу стали ноутбук (99,2 %) і мобільні засоби (98,4 %). Найбільш вживаним програмним забезпеченням – Microsoft Office, хмарні сервіси Google; онлайн платформами – Zoom, GoogleMeet, цифрові дошки Padlet; соціальні мережі – Viber, Telegram, WhatsApp; системи LMS (GoogleClass, Moodle). Подальшого дослідження потребують питання оптимізації завдань для студентів, дотримання санітарно-гігієнічних норм роботи з інформаційно-комунікаційними засобами.
  • Документ
    Про необхідність вивчення робототехніки як засобу формування професійних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Мазур Іван-Станіслав; Mazur Ivan-Stanislav; Франко Юрій; Franko Yuriy
    У статті розглянуто актуальність та перспективи вивчення робототехніки майбутніми інженерами-педагогами. Розглянуто теоретичні основи робототехніки, значення, характеристики та галузі застосування, сформульовано визначення понять: робототехніка та роботизована система. На основі аналізу останніх досліджень у робототехніці виокремлені основні напрямки дослідження, завдання та шляхи підготовки у закладах вищої освіти для майбутніх інженерно-педагогічних працівників. До основних завдань впровадження робототехніки у навчальний процес віднесено формування навичок роботи з технічними пристроями; процес проєктування робототехнічних систем та комплексів; розвиток аналітичного та креативного мислення у студентів. Аналіз теоретичної і практичної складової робототехніки вказує на необхідність її вивчення, зокрема і фахівцями інженерно-педагогічного напрямку як невід’ємної складової у формуванні професійної компетентності, яка розвиватиме аналітичні, проектувальні та практичні здібності у робототехніці. У статті запропоновано ввести у навчальну дисципліну «Основи робототехніки» цикл лабораторних робіт з проєктування роботизованих схем на платформі «Tinkercad Circuits», для інженерів-педагогів спеціальності 015.39 «Професійна освіта (Цифрові технології)». Наводиться приклад проєктування електронної схеми з підключення давача сили до плати Arduino UNO. Пропонується наступна послідовність виконання лабораторної роботи: ознайомлення з програмними компонентами платформи «Tinkercad Circuits»; створення електронної схеми; розробка програмного коду; перевірка правильності проєктування роботизованої системи. Перспективи подальшого дослідження полягають у розробці методичних рекомендацій для викладачів і студентів щодо використання програмних засобів для розробки роботизованих систем у підготовці майбутніх фахівців комп’ютерного профілю.