Перегляд за Автор "Duzhyi Roman"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Готовність військовослужбовців Збройних Сил України для участів міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Дужий Роман; Деркач Тетяна; Duzhyi Roman; Derkach Tetiana
    У манускрипті досліджено проблему формування готовності військовослужбовців для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки в процесі спеціалізованої курсової підготовки різного спрямування. На основі аналізу наукових підходів обґрунтовано сутність готовності як динамічного, багатокомпонентного особистісного утворення. Визначено та деталізовано її структуру. Готовність військовослужбовців Збройних Сил України для участі в миротворчих операціях охоплює дві взаємопов’язані складові: особистісну та військово-професійну. Особистісна складова включає систему цінностей, переконання, психологічну стійкість і орієнтацію на виконання завдань за призначенням. До її складу входять мотиваційно-цільовий та когнітивно-пізнавальний компоненти. Військово-професійна складова охоплює спеціалізовані знання, навички, вміння, а також здатність до оперативного прийняття рішень в умовах екстремальних ситуацій. Обидві складові розгортаються через взаємодію компонентів нижчого рівня. Визначальними факторами поділу є специфіка виконання функціональних обов’язків у межах миротворчих операцій і класифікація (таксономія) навчальних цілей. Виявлено ключові внутрішні (особистісні) та зовнішні (організаційні, середовищні) чинники, що впливають на ефективність діяльності миротворців. Проаналізовано їх можливий як позитивний, так і негативний вплив. Всебічне врахування цих чинників на всіх етапах підготовки є критично важливим для успішного виконання завдань за призначенням. Розроблено критерії, показники та рівні оцінювання готовності, що забезпечують об'єктивне вимірювання результатів підготовки. Описано програмні результати навчання для курсів, спрямованих на формування необхідних умінь і навичок. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення моделі системи підготовки військовослужбовців для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
  • Документ
    Результати підготовки військовослужбовців Збройних Сил України на курсах іноземних мов (англійська мова)
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Дужий Роман; Duzhyi Roman; Деркач Тетяна; Derkach Tetiana
    Досліджено результати чотиримісячної очної курсової підготовки військовослужбовців Збройних Сил України з вивчення англійської мови на базі навчально-наукового центу іноземних мов Національного університету оборони України, проаналізовано досягнення та виявлені проблеми. В експерименті задіяно дві групи слухачів загальною кількістю 139 осіб. Проведено вхідне та вихідне тестування чотирьох аспектів мовленнєвої діяльності - аудіювання, говоріння, читання, письма. Значущість різниці між окремими результатами оцінено за допомогою непараметричного U-тесту Манна-Вітні. Для оцінки індивідуального сприйняття різних тестів, методом Р. Фелдера-Б. Соломан визначено переважаючі стилі навчання респондентів. Вхідне тестування засвідчило досить скромний рівень початкових знань. Середні оцінки тестів коливалися в межах 1,9–2,3 бали за 5-бальною шкалою. Більш важкими виявилися тести на письмо (найважчий) та читання у порівнянні з говорінням та аудіюванням. Фінальне тестування засвідчило прогрес за всіма напрямками. Інтервал середніх оцінок для трьох тестів виріс до 2,6-2,9 балів, для читання - до 2,9 та 3,1 бали для різних груп. Однак результати фінальних тестів викликають певне занепокоєння, оскільки залишаються недостатньо високими. Досягнутий прогрес є неоднорідним за видами мовленнєвої діяльності. Найбільший прогрес спостерігається для читання (приріст близько 1 балу), дещо менший для письма (0,76 бали). Для аудіювання та говоріння приріст варіюється між 0,35 та 0,7 балами. Оцінка впливу переважаючих стилів навчання на прогрес у різних видах мовленнєвої діяльності вказує, що активний спосіб обробки інформації сприяє покращенню говоріння. Послідовний спосіб розуміння інформації сприяє покращенню говоріння та письма. Поліпшення читання корелює з розвинутим візуальним каналом. Отримані результати можуть свідчити про необхідність корекції методики навчання у напрямку підсилення індивідуального підходу та адаптації методів навчання до потреб кожного слухача.