Перегляд за Автор "Dubnytskyi Oleksandr"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Візуальне мислення як основа медіаграмотності та критичного ставлення до контенту, згенерованого штучним інтелектом
    (2026) Вороб’йов Олександр; Vorob’iov Oleksandr; Дубницький Олександр; Dubnytskyi Oleksandr
    У статті обґрунтовано значення візуального мислення як когнітивної основи медіаграмотності в умовах стрімкого поширення контенту, згенерованого штучним інтелектом. Показано, що сучасне цифрове середовище дедалі більше функціонує через візуальні форми подання інформації, а тому критичне ставлення до медіаконтенту вже не може обмежуватися аналізом тексту, джерела чи фактичної точності повідомлення. Не менш важливим стає вміння здобувача освіти аналізувати зображення, інфографіку, відео, візуальні символи, композиційні рішення та мультимодальні ефекти, через які формується довіра до повідомлення. Уточнено, що візуальне мислення варто розглядати не як допоміжну здатність, а як інтелектуальний механізм, який забезпечує уважне спостереження, зіставлення деталей, інтерпретацію візуальних структур, виявлення суперечностей між формою і змістом, а також перевірку правдоподібності контенту. На цій підставі доведено, що розвиток медіаграмотності в сучасній освіті має включати системну роботу з візуальним аналізом, оскільки саме візуальна переконливість часто стає інструментом маніпуляції в синтетичному контенті. Залучення праць українських і зарубіжних дослідників дало змогу показати, що візуалізація, цифрові моделі, дашборди, вебтехнології та інші форми візуального подання знань можуть бути не лише засобом навчання, а й підґрунтям для формування критичного мислення, аналітичної культури та стійкості до дезінформації. Особливу увагу приділено освітнім ризикам, пов’язаним із deepfake-матеріалами, синтетичними зображеннями, візуально привабливими, але змістово хибними інфографіками, а також автоматично згенерованими пояснювальними схемами. На прикладах і контрприкладах показано, що без розвиненого візуального мислення здобувач освіти може приймати за достовірне те, що лише стилізоване під доказ або підсилене ефектом візуальної правдоподібності. Отже, візуальне мислення визначено як одну з передумов відповідальної взаємодії з ШІ-контентом, а його розвиток як важливий напрям оновлення медіаосвіти в закладах освіти.
  • Документ
    Практики інтеграції візуалізації та медіааналізу в ІТ-підготовці майбутніх бакалаврів середньої освіти
    (2026) Дубницький Олександр; Dubnytskyi Oleksandr; Литвиненко Олександр; Lytvynenko Oleksandr
    У статті розглянуто можливості інтеграції візуалізації та медіааналізу в ІТ-підготовку майбутніх бакалаврів середньої освіти. Актуальність теми зумовлена зміною характеру цифрового освітнього середовища, у якому майбутній учитель інформатики має не лише володіти програмними засобами, а й уміти працювати з візуальними формами подання знань, критично аналізувати медіаповідомлення, розпізнавати маніпулятивний і штучно згенерований контент, а також проєктувати власні цифрові продукти для освітніх цілей. Мета статті полягає в теоретичному узагальненні практик інтеграції візуалізації та медіааналізу в ІТ-підготовці майбутніх бакалаврів середньої освіти та в окресленні рекомендацій щодо їх системного впровадження в освітній процес закладів вищої освіти. Методологічну основу становлять аналіз наукових джерел, порівняння, узагальнення, систематизація й інтерпретація результатів сучасних досліджень з проблем цифрової, інформаційної та медійної підготовки майбутніх педагогів. Установлено, що найпродуктивнішими є практики, які поєднують візуальне моделювання, роботу з цифровими медіа, аналітичні інструменти, проєктні завдання, засоби штучного інтелекту та рефлексивне оцінювання результатів. Показано, що візуалізація в ІТ-підготовці виконує не лише ілюстративну, а й когнітивну, операційну та комунікативну функції, тоді як медіааналіз розширює підготовку майбутнього вчителя до критичної роботи з інформацією, цифрового громадянства й методично виваженого використання медіаресурсів у школі. У результаті запропоновано групи практик, доцільних для інтеграції в освітній процес: візуальне моделювання алгоритмів і процесів, аналітика медіаконтенту, створення власних навчальних медіапродуктів, використання інформаційних панелей та цифрових слідів навчання, а також критичне застосування генеративного штучного інтелекту. Обґрунтовано, що ефективність такої інтеграції зростає за умов поетапності, міждисциплінарності, опори на професійні задачі майбутнього вчителя та поєднання технічної, педагогічної і медіаграмотнісної складових підготовки.