Перегляд за Автор "Dryhach Tetiana"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Кроссенс як прийом технології розвитку критичного мислення на уроках математики у початковій школі
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Андрєєва Анастасія; Дригач Тетяна; Andrieieva Anastasiia; Dryhach Tetiana
    Стаття присвячена дослідженню кроссенсу як інноваційного прийому технології розвитку критичного мислення на уроках математики в початковій школі. У роботі здійснено аналіз теоретичних основ критичного мислення, яке розглядається як ключова компетентність, що забезпечує здатність учнів аналізувати інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та приймати обґрунтовані рішення. Особливу увагу приділено кроссенсу як головоломці нового покоління, яка поєднує в собі найкращі якості зразу деяких інтелектуальних розваг: загадки, ребусу, головоломки. сприяючи розвитку аналітичних здібностей і системного мислення. У статті описано методичні аспекти впровадження кроссенсу в освітній процес, зокрема етапи підготовки учнів, організацію групової взаємодії та рефлексію результатів. Визначено основні переваги цього прийому, серед яких підвищення мотивації учнів, стимулювання їхньої пізнавальної активності, розвиток навичок самоконтролю та співпраці. Водночас виявлено обмеження, пов’язані з необхідністю адаптації завдань до рівня математичної підготовки учнів і додатковими зусиллями вчителя для підготовки матеріалів. На основі проведеного аналізу запропоновано практичні рекомендації для педагогів, які включають використання простих прикладів на початковому етапі, поступове ускладнення завдань і комбінацію кроссенсу з іншими формами навчання для забезпечення різноманітності. У роботі підкреслюється відповідність кроссенсу принципам конструктивістського підходу, який акцентує на активній ролі учня в процесі пізнання, а також віковим особливостям молодших школярів, що робить цей прийом особливо ефективним у початковій школі. Окреслено перспективи подальшого вивчення кроссенсу, зокрема його адаптацію до інших навчальних дисциплін і розробку цифрових версій для використання на інтерактивних платформах. Наголошується на важливості інтеграції інноваційних методів у освітній процес для формування критичного мислення як основи сучасної освіти.
  • Документ
    Проєктна технологія як засіб формування міжпредметних зв'язків на уроках математики в початковій школі
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Константінова Ганна; Дригач Тетяна; Konstantinova Hanna; Dryhach Tetiana
    Стаття присвячена проблемі формування міжпредметних зв’язків на уроках математики в початковій школі шляхом упровадження проєктної технології як інструмента реалізації компетентнісного підходу в рамках концепції «Нової української школи» (НУШ). Актуальність дослідження зумовлена низьким рівнем математичної грамотності українських школярів, що підтверджують результати PISA (2018) у порівнянні з країнами OECD, та потребою в інноваційних методах інтегрованого навчання, які сприяють розвитку критичного мислення, самостійності, креативності й комунікативних умінь учнів. Проєктна технологія розглядається як ефективний засіб інтеграції знань з математики, природознавства, української мови та мистецтва, що дозволяє учням 6–10 років застосовувати математичні навички в реальних життєвих ситуаціях, поглиблюючи розуміння предмета. У статті подано таблицю вимог до впровадження проєктної технології та математичних особливостей, адаптованих до вікових характеристик учнів і специфіки предмета. Особлива увага приділена критеріальним вимогам сучасного тлумачення проєктних технологій, які адаптовано до уроків математики з акцентом на спрощені завдання, пов’язані з повсякденним життям, і міжпредметну інтеграцію. Наведено приклади проєктів, зокрема «Скільки коштує наш сніданок?», «Економимо воду вдома», «Математична гра для друзів», які ілюструють поєднання математики з іншими дисциплінами для формування фінансової грамотності, екологічної свідомості та творчих навичок. Розглянуто завдання проєктної технології, такі як розвиток пізнавальних інтересів, дослідницьких умінь і самостійного мислення, та їх адаптацію до математики через міжпредметні зв’язки, що сприяють індивідуалізації навчання. Проєктна діяльність створює єдиний навчальний простір, відповідаючи принципам НУШ і підвищуючи якість математичної освіти.