Перегляд за Автор "Dinzhos R. V."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Особливості підготовки майбутніх вчителів природничо- математичних дисциплін до дизайну освітнього середовища
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Дінжос Р. В.; Dinzhos R. V.; Манькусь І. В.; Mankus I. V.; Недбаєвська Л. С.; Nedbaievska L. S.; Дармосюк В. М.; Darmosiuk V. M.
    У статті запропоновано нестандартні форми педагогічної освіти, які спрямовані на формування та розвиток дизайнерських якостей майбутнього вчителя природничо- математичних дисциплін. Дослідження проводилося на базі механіко-математичного факультету Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського в рамках роботи студентоцентрованого навчально-практичного центру при кафедрі фізики та математики. В процесі дослідження використовувались наступні методи: педагогічний експеримент, абстрактно – логічний і графічний методи; методи аналізу та синтезу, аналогії, порівняння; математичне моделювання, педагогічне прогнозування. Модернізація форм педагогічної освіти дає можливість значно підвищити рівень сформованості дизайнерських якостей здобувачів освіти, забезпечити якісно новий рівень інженерно – технічної та технологічної підготовки, уможливлює осучаснення освітніх програм підготовки майбутніх вчителів природничо-математичних дисциплін. Практичне значення дослідження полягає у створенні елементів інноваційної наукової інфраструктури на кафедрі фізики та математики з метою підготовки конкурентно спроможних фахівців для ринку освітніх послуг. Запровадження нестандартних форм педагогічної освіти дає можливість забезпечити максимальне наближення психолого-педагогічної та методичної підготовки здобувачів до умов практичної фахової діяльності, а також формувати їх дизайнерські якості, розвиток яких відбувається в результаті формування здібностей: будувати умозаключення у вигляді гіпотез, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, завдяки яким стає можливим з’ясування ланцюга «минуле – нинішнє – майбутнє», передбачати свій педагогічний вплив на діяльність учнів, планувати і проводити експеримент. Перспективним напрямком подальших досліджень є осучаснення змісту методів та форм вищої педагогічної освіти відповідно до вимог професійного стандарту та соціального замовлення.
  • Документ
    Технологічна компетентність майбутнього викладача природничо-математичних дисциплін як складова його професійної підготовки
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Манькусь І. В.; Mankus I. V.; Недбаєвська Л. С.; Nedbaievska L. S.; Дармосюк В. М.; Darmosiuk V. M.; Дінжос Р. В.; Dinzhos R. V.
    Формулювання проблеми. Реалізація освітніх реформ в Україні обумовлює необхідність модернізації професійної підготовки педагогічних працівників. Дисбаланс між суспільним запитом на висококваліфікованих педагогічних працівників та застарілою системою педагогічної освіти стимулює до впровадження інноваційних технологій, методів та форм освітньої діяльності, що має забезпечити формування високого рівня технологічної компетентності здобувачів вищої освіти. Метою статті є висвітлення досвіду формування технологічної компетентності майбутнього викладача природничо-математичних дисциплін в умовах контекстного навчання. Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі механіко-математичного факультеті ім. В.О. Сухомлинського в рамках роботи студентоцентрованого навчально-практичного центру при кафедрі фізики. В процесі дослідження використано теоретичні (абстрактно-логічний, методи аналогії і порівняння) та емпіричні (педагогічний експеримент, педагогічне прогнозування) методи. Результати. Розроблена модель формування технологічної компетентності майбутнього викладача природничо математичних дисциплін в умовах контекстного навчання через методику занурення студентів у технологізоване освітнє середовище та з використанням інноваційних форм освітньої діяльності (університетська студія, майстер клас, інтерактивний майданчик, фестиваль цікавої науки). Висновки. Запровадження моделі формування технологічної компетентності майбутнього викладача природничо математичних дисциплін в умовах контекстного навчання вимагає урахування педагогічних умов: збагатити зміст професійної підготовки майбутніх викладачів природничо-математичних дисциплін (курси «Освітні технології», «Методика викладання фізики», «Методика викладання математики») комплексом понять, методів і засобів, які націлюють його на технологізацію освітнього процесу; озброїти студентів прийомами технологізації освітнього процесу і власного самовдосконалення; стимулювання розвитку технологічної компетентності в умовах навчально практичного центру при кафедрі фізики.