Перегляд за Автор "Derkach Tetiana"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Метод проєктів у підготовці студентів творчих спеціальностей(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Гапон-Байда Людмила; Hapon-Baida Liudmyla; Деркач Тетяна; Derkach TetianaОписано результати визначення рівня засвоєння студентами творчих спеціальностей «золотих» елементів проєктування в процесі експериментального навчання. Суть підходу полягала у втручанні в живий процес вивчення певної дисципліни з метою проведення короткострокового дослідження та отримання відомостей про те, що необхідно для кращого опанування студентами елементів проєктування. Дослідження проведене на базі Київського національного університету технологій та дизайну. В експерименті брали участь студенти четвертого курсу спеціальності 015 Професійна освіта («Технологія виробів легкої промисловості», «Дизайн»). Експериментальне навчання впроваджувалося в поточний освітній процес. Навчання за методом проєктів було включено як модуль у дисципліну «Креативні технології навчання», складалося з лекційних та практичних занять, та здійснювалося на прикладі виконання проєкту «Декоративний розпис тканин як техніка апсайклінгу одягу». У процесі дослідження для щоденної перевірки рівня засвоєння студентами елементів дизайн-проєкту проводилися поурочні опитування, результати якого використовувалися для оперативного зворотного зв’язку. Для формування проєктної компетентності необхідно задіяти три сфери: когнітивну (пізнавальну); ціннісно-мотиваційну; психомоторну (діяльнісну). Встановлено, що застосування короткочасових модулів, присвячених вивченню основ проєктування, дозволило суттєво покращити сприйняття студентами основних елементів дизайн-проєкту. Елементи, які тісно пов’язані зі сприйняттям на ціннісно-мотиваційному та діяльнісному рівнях, а також частково когнітивному рівнях демонструють зростання розуміння зі збільшенням присвячених ним занять – від 50% до 70% успішності. Для деяких дескрипторів програмних результатів навчання у когнітивній сфері рівень сприйняття є значно нижчим (від 20% до 30% успішності) та не залежить від кількості занять. Перспективи подальших досліджень пов’язані з вивченням причин складнощів опанування відповідних елементів дизайн-проєкту на когнітивному рівні (Тривале дослідження, Критика/Перегляд, Рефлексія/Вдумливість).Документ Результати підготовки військовослужбовців Збройних Сил України на курсах іноземних мов (англійська мова)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Дужий Роман; Duzhyi Roman; Деркач Тетяна; Derkach TetianaДосліджено результати чотиримісячної очної курсової підготовки військовослужбовців Збройних Сил України з вивчення англійської мови на базі навчально-наукового центу іноземних мов Національного університету оборони України, проаналізовано досягнення та виявлені проблеми. В експерименті задіяно дві групи слухачів загальною кількістю 139 осіб. Проведено вхідне та вихідне тестування чотирьох аспектів мовленнєвої діяльності - аудіювання, говоріння, читання, письма. Значущість різниці між окремими результатами оцінено за допомогою непараметричного U-тесту Манна-Вітні. Для оцінки індивідуального сприйняття різних тестів, методом Р. Фелдера-Б. Соломан визначено переважаючі стилі навчання респондентів. Вхідне тестування засвідчило досить скромний рівень початкових знань. Середні оцінки тестів коливалися в межах 1,9–2,3 бали за 5-бальною шкалою. Більш важкими виявилися тести на письмо (найважчий) та читання у порівнянні з говорінням та аудіюванням. Фінальне тестування засвідчило прогрес за всіма напрямками. Інтервал середніх оцінок для трьох тестів виріс до 2,6-2,9 балів, для читання - до 2,9 та 3,1 бали для різних груп. Однак результати фінальних тестів викликають певне занепокоєння, оскільки залишаються недостатньо високими. Досягнутий прогрес є неоднорідним за видами мовленнєвої діяльності. Найбільший прогрес спостерігається для читання (приріст близько 1 балу), дещо менший для письма (0,76 бали). Для аудіювання та говоріння приріст варіюється між 0,35 та 0,7 балами. Оцінка впливу переважаючих стилів навчання на прогрес у різних видах мовленнєвої діяльності вказує, що активний спосіб обробки інформації сприяє покращенню говоріння. Послідовний спосіб розуміння інформації сприяє покращенню говоріння та письма. Поліпшення читання корелює з розвинутим візуальним каналом. Отримані результати можуть свідчити про необхідність корекції методики навчання у напрямку підсилення індивідуального підходу та адаптації методів навчання до потреб кожного слухача.Документ Формування проєктної компетентностіу майбутніх фахівців творчих спеціальностей(2024) Гапон-Байда Людмила; Hapon-Baida Liudmyla; Деркач Тетяна; Derkach TetianaФормування проблеми. Формування проєктної компетентності у студентів освітньо-професійної програми «Графічний дизайн» досліджено в процесі експериментального навчання, в ході якого студенти вивчали та опановували елементи дизайн-проєкту. Матеріали і методи. Дослідження проведено на базі Інституту комп’ютерно-інформаційних технологій та дизайну за участю студентів другого курсу спеціальності 022 Дизайн («Графічний дизайн»). Експериментальне навчання було інтегровано в поточний освітній процес в межах дисципліни «Дизайн-проєктування». Воно складалося з лекційних і практичних занять та було сфокусовано на виконання проєктів «Розробка особистого знаку/логотипу» та «Розробка логотипу друкованого видання». Опанування кожним елементом проєктування визначалося за допомогою оцінки програмних результатів для кожного елементу та заняття. Навчання за методом проєктів студентів творчих спеціальностей сприяло поєднанню наукової, творчої та технологічної складових у творчих проєктах студентів, що в свою чергу полегшило формування проєктної компетентності. Результати. Під час формувального експерименту респонденти продемонстрували успішне опанування різних елементів дизайн-проєкту на рівні 80-92% на відміну від констатувального етапу, де опанування складало 22,9-70,7%. На 47-63,3% підвищились показники для елементів тривале дослідження (ТД), рефлексія/вдумливість (РВ), критика/перегляд (КП), на 10-36% –для елементів складна проблема/питання (СП), автентичність/справжність (АС), студентський голос (СГ), публічний продукт (ПП). Успішність засвоєння елементів дизайн-проєкту залежала від застосування спеціальних методів їх формування та кількості присвячених їм занять. Однакова кількість занять по-різному вплинула на успішність елементів СП, ТД, АС, КП, ПП від 80%-90,3%. Рівень сприйняття елементу КП є помітно нижчим (80%), що залежить від методів формування та кількості приділених занять. Висновки. Авторська методика формування проєктної компетентності у студентів творчих спеціальностей шляхом вивчення та опанування елементів дизайн-проєкту виявилася успішною і може бути рекомендована до упровадження. Подальші дослідження ми зорієнтовуємо на оволодіння студентами творчих спеціальностей елементу-дизайну Критика/Перегляд.