Перегляд за Автор "Darmosiuk V. M."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Впровадження STEM-майданчиків як сучасних освітніх середовищ у професійній діяльності вчителя(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Манькусь І. В.; Недбаєвська Л. С.; Дармосюк В. М.; Mankus I. V.; Nedbaievska L. S.; Darmosiuk V. M.У статті розглянуто впровадження STEM-майданчиків та провідних принципів педагогіки партнерства, що є актуальним в умовах модернізації національної системи освіти та відповідає ключовим компонентам формули Нової української школи. Формулювання проблеми. Однією із сучасних форм організації навчальної діяльності є створення STEM-майданчиків, які забезпечують комплексний міждисциплінарний підхід до навчання та дозволяють кожному суб'єкту навчання стати активним учасником, а не пасивним спостерігачем. Організація такого майданчика є також і засобом підготовки майбутніх вчителів до впровадження STEM-орієнтованих підходів до навчання. Матеріали та методи. Педагогічний експеримент, абстрактно-логічний; графічний; методи аналізу та синтезу, аналогії, порівняння; математичне моделювання, педагогічне прогнозування. Експериментальною базою, на якій розробляються STEM-майданчики та перевіряється їх ефективність, є кафедра фізики та математики Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського та базові заклади середньої освіти м. Миколаєва та області. Результати. Розроблено наступні види STEM-майданчиків: 1) проектні STEM-майданчики, які функціонують відповідно до особливостей освітніх середовищ та чинних освітніх стандартів та передбачають створення саморобних приладів з майстром-модератором за обраним алгоритмом;. 2) бліц STEM-майданчики, на яких відбувається одночасна робота декількох мобільних робочих місць за різною тематикою; 3) майданчики STEM-майстер, що об'єднують діяльність двох попередніх видів STEM-майданчиків шляхом ущільнення часу роботи учасників і обов'язковою презентацією готового освітнього продукту. Висновки. Запропонований підхід до організації освітньої діяльності сприяє формуванню гнучкості мислення майбутніх учителів, його оригінальності, здатності до постановки проблеми та її розв'язання, прояву творчості, вміння працювати в команді та забезпечує конкурентоспроможність майбутніх фахівців на ринку освітніх послуг. Подальший напрямок досліджень спрямовано на створення моделі інноваційного освітнього середовища, яке забезпечить пошук, розвиток, підтримку та супровід обдарованої молоді на основі інновацій в методах і формах освітньої діяльності із залученням сучасних форм неформальної освіти та обов'язковим врахуванням потреб регіону.Документ Особливості підготовки майбутніх вчителів природничо- математичних дисциплін до дизайну освітнього середовища(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Дінжос Р. В.; Dinzhos R. V.; Манькусь І. В.; Mankus I. V.; Недбаєвська Л. С.; Nedbaievska L. S.; Дармосюк В. М.; Darmosiuk V. M.У статті запропоновано нестандартні форми педагогічної освіти, які спрямовані на формування та розвиток дизайнерських якостей майбутнього вчителя природничо- математичних дисциплін. Дослідження проводилося на базі механіко-математичного факультету Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського в рамках роботи студентоцентрованого навчально-практичного центру при кафедрі фізики та математики. В процесі дослідження використовувались наступні методи: педагогічний експеримент, абстрактно – логічний і графічний методи; методи аналізу та синтезу, аналогії, порівняння; математичне моделювання, педагогічне прогнозування. Модернізація форм педагогічної освіти дає можливість значно підвищити рівень сформованості дизайнерських якостей здобувачів освіти, забезпечити якісно новий рівень інженерно – технічної та технологічної підготовки, уможливлює осучаснення освітніх програм підготовки майбутніх вчителів природничо-математичних дисциплін. Практичне значення дослідження полягає у створенні елементів інноваційної наукової інфраструктури на кафедрі фізики та математики з метою підготовки конкурентно спроможних фахівців для ринку освітніх послуг. Запровадження нестандартних форм педагогічної освіти дає можливість забезпечити максимальне наближення психолого-педагогічної та методичної підготовки здобувачів до умов практичної фахової діяльності, а також формувати їх дизайнерські якості, розвиток яких відбувається в результаті формування здібностей: будувати умозаключення у вигляді гіпотез, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, завдяки яким стає можливим з’ясування ланцюга «минуле – нинішнє – майбутнє», передбачати свій педагогічний вплив на діяльність учнів, планувати і проводити експеримент. Перспективним напрямком подальших досліджень є осучаснення змісту методів та форм вищої педагогічної освіти відповідно до вимог професійного стандарту та соціального замовлення.Документ Підготовка нового вчителя для об'єднаної Європи: інноваційні форми педагогічної освіти(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2025) Дінжос Р. В.; Dinzhos R. V.; Манькусь І. В.; Mankus I. V.; Недбаєвська Л. С.; Nedbaievska L. S.; Дармосюк В. М.; Darmosiuk V. M.Фундаментальна проблема, на вирішення якої спрямовано дослідження: дисбаланс між запитами українського суспільства на висококваліфікованих педагогічних працівників, перспективами його розвитку, глобальними технологічними змінами та існуючою системою освіти, а також готовністю педагогічних працівників до дизайну освітніх середовищ та реалізації освітніх реформ в Україні. Саме ця проблема сучасної системи освіти потребує розв’язання і визначена в Концепції сталого розвитку (2023 р.), Концепції розвитку педагогічної освіти (2018 р.), Концепції розвитку STEM-освіти в Україні (2020 р.) та Стандарті базової загальної середньої освіти (2020 р.). Одним з можливих шляхів розв’язання цієї проблеми є підготовка вчителя природничо-математичних дисциплін до дизайну освітнього середовища на основі технологій STEM-освіти. В статті запропоновано нестандартні форми педагогічної освіти, які спрямовані на формування та розвиток професійних компетентностей нового вчителя об’єднаної Європи. Дослідження проведено на базі Чорноморського національного університету ім. Петра Могили в рамках роботи студентоцентрованого навчально-практичного центру при кафедрі фізики та математики. В процесі дослідження використовувалась наступні методи: педагогічний експеримент, абстрактно-логічний; графічний; методи аналізу та синтезу, аналогії, порівняння; математичне моделювання, педагогічне прогнозування. Практичне значення дослідження полягає у створенні елементів інноваційної наукової інфраструктури на кафедрі фізики та математики з метою підготовки конкурентно спроможних фахівців для ринку освітніх послуг об’єднаної Європи. Модернізація підготовки майбутнього вчителя природничоматематичних дисциплін здійснювалася кафедрою шляхом введення нових навчальних курсів для майбутніх вчителів фізики та математики, а також через активне залучення їх до реалізації освітніх проектів STEM-центру створеного при кафедрі. Результати виконання наукового дослідження представлені викладачами кафедри у навчальних посібниках «Фізичний експеримент в контексті STEM освіти :перший концентр навчання», «Фізичний експеримент в контексті STEM освіти: другий концентр навчання», «Комбінаторика: практикум з розв’язування задач», «Методика викладання математики: показникова та логарифмічна функції», «Дизайн освітнього середовища», «STEM-освіта- трансдисциплінарний підхід». Запровадження університетських студій як нестандартної форми педагогічної освіти дає можливість забезпечити максимальне наближення психолого-педагогічної та методичної підготовки здобувачів до умов практичної фахової діяльності, а також розвивати їх креативні якості, шляхом формування здібностей: будувати умозаключення у вигляді гіпотез, встановлювати причиннонаслідкові зв’язки, завдяки яким стає можливим з’ясування ланцюга «минуле – сучасне – майбутнє», передбачати свій педагогічний вплив на діяльність здобувачів освіти, планувати і проводити експеримент.Документ Технологічна компетентність майбутнього викладача природничо-математичних дисциплін як складова його професійної підготовки(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Манькусь І. В.; Mankus I. V.; Недбаєвська Л. С.; Nedbaievska L. S.; Дармосюк В. М.; Darmosiuk V. M.; Дінжос Р. В.; Dinzhos R. V.Формулювання проблеми. Реалізація освітніх реформ в Україні обумовлює необхідність модернізації професійної підготовки педагогічних працівників. Дисбаланс між суспільним запитом на висококваліфікованих педагогічних працівників та застарілою системою педагогічної освіти стимулює до впровадження інноваційних технологій, методів та форм освітньої діяльності, що має забезпечити формування високого рівня технологічної компетентності здобувачів вищої освіти. Метою статті є висвітлення досвіду формування технологічної компетентності майбутнього викладача природничо-математичних дисциплін в умовах контекстного навчання. Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі механіко-математичного факультеті ім. В.О. Сухомлинського в рамках роботи студентоцентрованого навчально-практичного центру при кафедрі фізики. В процесі дослідження використано теоретичні (абстрактно-логічний, методи аналогії і порівняння) та емпіричні (педагогічний експеримент, педагогічне прогнозування) методи. Результати. Розроблена модель формування технологічної компетентності майбутнього викладача природничо математичних дисциплін в умовах контекстного навчання через методику занурення студентів у технологізоване освітнє середовище та з використанням інноваційних форм освітньої діяльності (університетська студія, майстер клас, інтерактивний майданчик, фестиваль цікавої науки). Висновки. Запровадження моделі формування технологічної компетентності майбутнього викладача природничо математичних дисциплін в умовах контекстного навчання вимагає урахування педагогічних умов: збагатити зміст професійної підготовки майбутніх викладачів природничо-математичних дисциплін (курси «Освітні технології», «Методика викладання фізики», «Методика викладання математики») комплексом понять, методів і засобів, які націлюють його на технологізацію освітнього процесу; озброїти студентів прийомами технологізації освітнього процесу і власного самовдосконалення; стимулювання розвитку технологічної компетентності в умовах навчально практичного центру при кафедрі фізики.