eSSPU logo
  • Українська
  • English
  • Увійти
    Новий користувач? Зареєструйтесь.Забули пароль?
eSSPU logo
  • Фонди та зібрання
  • Пошук за критеріями
  • Українська
  • English
  • Увійти
    Новий користувач? Зареєструйтесь.Забули пароль?
  1. Головна
  2. Переглянути за автором

Перегляд за Автор "Buriak Olena"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
  • Документ
    Алгоритми людино-машинної взаємодії з ChatGPT для вирішення прикладних задач освітнього процесу
    (2026) Буряк Олена; Buriak Olena
    У статті розглянуто специфіку людино-машинної взаємодії з інтелектуальними чат-ботами, зокрема ChatGPT, у процесі розв’язування прикладних освітніх задач. На основі аналізу сучасних досліджень показано, що попри значний потенціал генеративного штучного інтелекту, у науковій літературі відсутні алгоритми, здатні забезпечити структурований, адаптивний і педагогічно вмотивований діалог між учителем, учнем та інтелектуальною системою. Виявлено ключові виклики, зокрема хибне трактування логічних складових у умовах задач, неправильну інтерпретацію намірів користувача, залежність від якості запиту та дисбаланс між освітньою метою і згенерованими відповідями. Доведено, що ефективність взаємодії залежить від точності визначення ролі користувача, логіки побудови запиту та здатності як системи, так і людини-користувача підтримувати послідовну інтелектуальну модель задачі. Запропоновано методичний підхід до формування алгоритмів людино- машинної взаємодії, який передбачає поділ запиту на смислові блоки, фільтрацію другорядної інформації, уточнення наміру та побудову навчальної послідовності у вигляді сесії «умова – аналіз – обчислення – пояснення». На основі прикладу простої математичної задачі продемонстровано, як зміна ролі користувача й алгоритму взаємодії призводить до появи різних підходів формування кінцевої відповіді. Показано, що ChatGPT виконує низку когнітивно орієнтованих операцій – аналіз, семантичне структурування, логічне перетворення. Проте якість результату повністю залежить від правильно організованого діалогу з урахуванням ролей вчитель-користувач або учень-користувач. Отримані результати мають практичну цінність для освітньої сфери: вони дозволяють формувати в учнів навички структурування інформації, критичного читання умов задач і свідомого керування цифровими інструментами. Обґрунтовано перспективу створення спеціалізованого додатку для автоматизації взаємодії вчителя з ChatGPT під час розроблення навчальних задач, тестів та інструктивно-методичних матеріалів, що забезпечить адаптацію контенту до ролі користувача та рівня підготовки учня.
  • Документ
    Методологія експенс-проектування мовних моделей в навчальному процесі
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Буряк Олена; Кечик Ольга; Buriak Olena; Kechyk Olha
    У статті розглядаються особливості проектування підказок для мовних моделей у навчальному процесі як важливого елемента взаємодії з генеративним штучним інтелектом. На основі аналізу останніх наукових досліджень встановлено, що, незважаючи на значний потенціал мовних моделей у створенні освітнього контенту, їх педагогічно орієнтоване використання, особливо формулювання підказок, залишається недостатньо розробленим у методологічному плані. Показано, що якість відповідей моделей значною мірою залежить від структури та змісту підказки, що свідчить про необхідність переходу від інтуїтивного до більш цілеспрямованого проектування підказок. У дослідженні пропонується підхід до побудови підказок, заснований на структуруванні підказок за такими компонентами: мета, контекст, роль, обмеження та формат виводу. На прикладах навчальних завдань демонструється, що зміни в структурі підказок впливають на характер, повноту та ясність згенерованого контенту. Результати комп'ютерного експерименту з мовними моделями показують, що структуровані підказки корисні для підвищення точності відповідей та їх відповідності навчальним цілям. Запропоновано узагальнений шаблон підказки та послідовність її побудови, які можна використовувати в освітній практиці для створення навчальних матеріалів та підтримки навчальної діяльності студентів. Результати можна застосувати для розвитку цифрових та педагогічних компетенцій користувачів, а також для підвищення ефективності використання мовних моделей в освіті. Подальші дослідження мають бути зосереджені на експериментальній перевірці запропонованого підходу в реальних освітніх умовах.

Програмне забезпечення DSpace та СумДПУ імені А.С. Макаренка copyright © 2002-2026 LYRASIS

  • Налаштування куків
  • Політика приватності
  • Надіслати відгук