Перегляд за Автор "Boriak Oleksandr Valeriiovych"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Використання STEM-технологій на уроках математики зі старшокласниками зі зниженим зором
    (2023) Боряк Олександр Валерійович; Boriak Oleksandr Valeriiovych
    У статті висвітлено проблему формування знань з математики у старшокласників зі зниженим зором, здійснено дослідження факторів, що обмежують участь слабозорих школярів у галузі математики, здійснено аналіз тематичної літератури, узагальнено результати сучасних науковців у галузі використання STEM-технологій на уроках математики (Mbulaheni Maguvhe, M S Oyebanji & Ubong Sam Idiong). Оскільки вчитель, як і раніше, залишається одним із головних та впливових на формування особистості дитини фактором, важливо дослідити труднощі викладання математики для учнів з порушеннями зору. Науковцями було встановлено, що тоді як технології включаються у викладання математики відповідальність за їх використання також розвивається. Учні з порушеннями зору можуть зіткнутися з проблемами в математичній освіті через брак доступних матеріалів, призначених для підтримки концептуального розуміння математики. Метою дослідження є узагальнення сучасних науково обґрунтованих знань про електронні та цифрові технології навчання математики серед дітей зі зниженим зором. Крім того, із появою цифрових технологій заохочення школярів також змінилося. Багатьом учням сьогодні пропонують комп’ютери, що оснащені дедалі ширшим складним програмним забезпеченням, динамічною геометрією та вебпрограмами, що пропонують віртуальні навчання. Новий освітній ландшафт має великий потенціал для розширення можливостей учнів, щоб підвищити рівень навчання, а в нашому випадку задовольнити потреби школярів зі зниженим рівнем зору. Допоміжні технології стали інструментом для дослідження та вивчення математики в різних сферах навчальної програми. Деякі програми можуть охоплювати багато областей математики, тоді як інші призначені для поглибленого дослідження лише однієї області. Програми наповнені вмістом, який можна налаштувати для широкого діапазону режимів навчання, спрямовуючи учня крок за кроком до більш відкритих досліджень. Поява технологій ширшої математичної виразності встигла вплинути на діапазон тем навчального плану. Цифрові інструменти, які «порожні від контенту», як-от: електронні таблиці, програмне забезпечення для графіків, системи комп’ютерної алгебри (CAS), є технологіями, які слабко пов’язані з конкретними навчальними контекстами, але підходять для математичних розрахунків, створень матеріалів та розвідки. Ці інструменти частіше використовуються учнями середньої та старшої шкіл. У цій статті висвітлено приклади можливих варіантів STEM-технологій під час викладання математики в учнів старшої школи зі зниженою гостротою зору.
  • Документ
    Розвиток критичного мислення учнів старшої школи при вивченні математики
    (2020) Боряк Олександр Валерійович; Boriak Oleksandr Valeriiovych; Друшляк Марина Григорівна; Drushliak Maryna Hryhorivna
    У межах проведеного дослідження було узагальнено визначення поняття «критичне мислення». Визначено його структурні компоненти. Було виявлено, що серед найбільш ефективних прийомів, які сприяють розвитку критичного мислення є асоціації, мозковий штурм, кластери. Було з’ясовано, що ефективними засобами розвитку критичного мислення школярів є задачі-пастки, що сприяють уважному, критичному сприйманню завдання й можливої відповіді. У ході дослідження було доведено, що в шкільному курсі математики з метою розвитку критичного мислення можна використовувати такі види некоректних задач: задачі, які мають більше одного розв’язку (багатоваріантні); задачі з недостачею даних; задачі із зайвими даними; задачі, які містять протиріччя (суперечливі); задачі з алгебраїчними або геометричними параметрами. З’ясовано, що в шкільних підручниках і посібниках некоректні задачі зустрічаються рідко. Проведений аналіз діючих підручників з алгебри для 10-11 класів показав, що частка таких задач у загальній масі задачного матеріалу не перевищує 3-4 %, а з геометрії цей показник – 5-6 %. За результатами проведеного аналізу виокремлено основні типи некоректних задач, які найбільш поширені, – задачі з алгебраїчними або геометричними параметрами (за кількістю можливих розв’язків, повнотою даних та їх сумісністю). Зроблено висновки, що включення некоректних задач у зміст уроку суттєво змінює методику роботи з коректними задачами, оскільки вимагає доповнення структурного аналізу її умови й критичним аналізом і впливає на повноту використання усіх даних в ході розв’язування задачі, перевірку отриманого результату на відповідність вихідним даним, тощо.