Перегляд за Автор "Akulenko Iryna Anatoliivna"
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Взаємодія учня й учителя з інтерактивними освітніми сервісами у навчанні математики в 5-6 класах(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Акуленко Ірина Анатоліївна ; Akulenko Iryna Anatoliivna ; Сердюк З. О.; Serdiuk Z. O.; Розпутній О. С.; Rozputnii O. S.Сучасні виклики, що постають перед системою освіти (цифровізація, поєднання навчання онлайн та офлайн) зумовлюють необхідність глибинного переформатування освітнього процесу, зокрема й навчання математики. Учитель математики змушений змінювати формати навчання, поєднуючи традиційно усталений зміст із новими можливостями для навчання, які надає сучасне освітнє середовище, що невпинно і стрімко змінюється. Відтак, постає проблема переосмислення ролі освітнього середовища у навчанні математики в ЗСО, особливо тих його складників, що забезпечують широку й активну взаємодію учнів між собою, з учителем, із самим сучасним освітнім середовищем, та аналізу наявних даних щодо існуючих практик із його побудови та використання в навчанні задля досягнення цілей математичної підготовки школярів. У статті розглянуто й проаналізовано приклади з освітньої практики щодо забезпечення взаємодії учня, вчителя з інтерактивними освітніми сервісами в навчанні математики учнів 5-6 класів. Виявлено прояви певних недоліків у сучасному освітньому середовищі, які утруднюють взаємодію між учасниками освітнього процесу з математики. Виявлені чинники (об’єктивні та суб’єктивні), зокрема пов’язані зі змістовим наповненням та технологічними можливостями освітнього середовища, що стають на перешкоді інтерактивного навчання математики. Авторами узагальнено рекомендації й застереження щодо створення й використання окремих інтерактивних освітніх сервісів, зокрема призначених для створення інтерактивного відео та інтерактивних робочих аркушів у навчанні математики учнів 5-6 класів. Зроблено висновки, про те, що інтерактивні освітні сервіси дозволяють створити сприятливі умови для активної взаємодії учня, вчителя і сучасного освітнього середовища, вони активізують процеси сприймання навчальної інформації учнями. За їхньою допомогою формуються нові ланцюжки зворотного зв’язку учня з учителем чи з іншими учнями. Використання інтерактивних освітніх сервісів створює сприятливі умови для самостійного опанування учнями нових знань, для організації взаємо- і самонавчання, для формування пізнавального інтересу до вивчення математики й до процесу навчання загалом.Документ Динаміка пізнавального інтересу учнів основної школи в умовах спеціально організованої позаурочної роботи з математики(ФОП Цьома С. П., 2017) Акуленко Ірина Анатоліївна ; Akulenko Iryna Anatoliivna ; Василенко І. О.; Vasylenko I. O.У публікації висвітлено результати експериментальної перевірки ефективності організації позаурочної роботи з математики, що спрямована на формування пізнавального інтересу учнів основної школи, на основі системного використання інноваційної організаційної форми навчання – історико-культурного математичного квесту.Документ Дослідження ціннісного ставлення вчителів до формування навчально-дослідницької діяльності учнів на уроках математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Акуленко Ірина Анатоліївна ; Akulenko Iryna Anatoliivna ; Яковенко А. О.; Yakovenko A. O.У публікації досліджено сучасний стан формування навчально-дослідницьких умінь учнів у практиці навчання математики. Робота містить результати всеукраїнського анкетування вчителів математики, яке було проведено у 2020 році. Основними цілями опитування було дослідити: а) ціннісне ставлення вчителів математики до формування навчально-дослідницькі уміння (НДУ) учнів; б) уявлення учителів щодо суті навчально-дослідницької діяльності (НДД) учнів; в) окремі аспекти організації освітнього процесу з математики, спрямованого на формування НДУ учнів. Отримані дані були оброблені за допомогою комп’ютерного статистичного пакету IBM SPSS Statistics 23. (метод факторного аналізу). За допомогою даного методу було отримано 14 факторів, що впливають на процес формування НДУ учнів. Аналіз виокремлених факторів уможливив сформулювати низку суперечностей, що обґрунтовують необхідність дослідження проблеми формування НДУ учнів. Це суперечності між: 1) досить значною кількістю теоретичних розвідок стосовно НДД учнів у позаурочній роботі з математики та недостатнім рівнем розроблення навчально-методичного забезпечення НДД учнів на уроках математики; 2) потужним потенціалом змісту початків аналізу, що вивчають у 10-11 класах, для формування НДУ учнів та низьким рівнем ціннісного ставлення та практичної спроможності вчителів до його використання у практиці організації НДД старшокласників; 3) необхідністю прояву самостійності учнів у НДД та неготовністю вчителів надавати учням можливість для прояву такої самостійності у НДД, установкою вчителів на забезпечення повного нагляду і керівництва учнями; 4) об’єктивною спрямованістю НДД учнів на зону їхнього найближчого розвитку та налаштованістю вчителів на утриманні учнів у «зоні актуального розвитку». Ці суперечності спонукають до теоретичного переосмислення і практичного розв’язання проблеми формування НДУ учнів у процесі вивчення початків аналізу, що вивчають у 10-11 класах.Документ Діатропічний підхід у методичній підготовці майбутніх учителів математики профільної школи(2011) Акуленко Ірина Анатоліївна ; Akulenko Iryna AnatoliivnaУ статті розглянуто деякі аспекти застосування діатропічного підходу в процесі моделювання методичної системи формування методичних компетентностей майбутніх учителів математики профільної школи у ВНЗ.Документ Методичні вимоги до навчання математики в умовах позаурочної роботи, що спрямована на формування пізнавального інтересу школярів(2015) Акуленко Ірина Анатоліївна ; Akulenko Iryna Anatoliivna ; Василенко І. В.; Vasylenko I. V.У статті обґрунтовано й коротко схарактеризовано основні методичні вимоги до організації позаурочної роботи з математики, що спрямована на формування пізнавального інтересу, які відображають особливості цілей, змісту, організаційних форм, методів, прийомів і засобів навчання в умовах позаурочної роботи з математики.Документ Організація навчальних досліджень у навчанні алгебри в 7 класі НУШ(2024) Тарасенкова Ніна Анатоліївна; Tarasenkova Nina Anatoliivna; Акуленко Ірина Анатоліївна; Akulenko Iryna AnatoliivnaВажливою вимогою часу стосовно освітнього процесу з математики в умовах НУШ є переосмислення навчального змісту, а також форм і засобів організації навчання, зокрема й математики, в напрямку більш широкого залучення навчально-дослідницької діяльності школярів. Елементи навчальних досліджень мають і можуть ставати обов’язковими структурними елементами освітнього процесу з математики у базовій і старшій профільній школі. Автори статті звернулися до термінологічного аспекту зазначеної проблематики у теорії дидактики математики. Автори статті обґрунтовують положення, що навчально-дослідницькій діяльності учнів притаманне самостійне свідоме застосування суб’єктом діяльності загальних прийомів розумової діяльності за основними формами мислення і об’єктами засвоєння, а також методів наукового пізнання і спеціальних способів предметної математичної діяльності. Продуктом (інтелектуальним результатом) навчально-дослідницької діяльності виступають навчально-дослідницькі вміння школярів. Вони відображають специфіку діяльності науковця-математика, спрямованої на побудову й дослідження властивостей математичних абстракцій, але не тотожні їй. Обґрунтовано, що навчально- дослідницька діяльність школярів у своєму змісті і способах дій та операцій має перетин із загальнонавчальною і предметною навчальною діяльністю, однак не є їхнім різновидом. Наведено різновиди навчально-дослідницьких умінь, що можливо й доцільно формувати у навчанні алгебри в 7 класі. Їхнє розмежування здійснено залежно від аспектів (пізнавальний, організаційний, комунікаційний тощо) навчальної діяльності школярів. Розглянуто окремі практичні кейси та відповідні методичні рекомендації щодо залучення навчальних досліджень у навчання алгебри в 7 класі НУШ на основі використання віртуальних експериментів (симуляцій PhET).Документ Розгортання змісту з основ математичної статистики у математичній підготовці учнів базової школи в Об’єднаних Арабських Еміратах(ФОП Цьома, 2023) Акуленко Ірина Анатоліївна; Akulenko Iryna Anatoliivna; Побірченко Ганна Борисівна Pobirchenko Hanna Borysivna; Pobirchenko Hanna BorysivnaОднією із домінант математичної підготовки учнівства в ОАЕ є систематичне вивчення елементів математичної статистики впродовж усього терміну навчання, починаючи з початкової школи, закінчуючи старшою профільною школою. Мета статті – висвітлити особливості розгортання змісту з основ математичної статистики в математичній підготовці здобувачів загальної середньої освіти в Об'єднаних Арабських Еміратах впродовж навчання у 6-му і 9-му класах. Встановлено, що елементи математичної статистики вивчаються у школах ОАЕ у 6-му і 9-му класах. Формування уявлень учнів 6-х класів про статистичні характеристики (середні показники і міри варіації) вибірок ґрунтуються передусім на графічному представленню статистичних даних та розв’язуванні значної кількості простих задач, тісно пов’язаних із життєдіяльністю школярів, батьків, школи, Емірату. За цими представленнями школярі навчаються обчислювати середнє значення, розмах. моду та медіану вибірки, формувати квартилі вибірки, обчислювати інтерквартильний розмах, будувати й інтерпретувати діаграми розмаху (box plot). В учнів формують уявлення про ці діаграми як про зручний компактний спосіб відображення на одному графічному зображенні значень медіани вибірки, нижнього і верхнього квартилів, розмаху і викидів вибірки. Викиди вибірки вивчають оглядово. У 9-му класі школярі в ОАЕ детально повторюють та узагальнюють раніше вивчені відомості з основ математичної статистики, особливу увагу приділяють графічним способам представлення інформації про вибірки та їх інтерпретації. У 9-му класі в ОАЕ також вивчають лінійні перетворення статистичних даних, учні вивчають вплив лінійних перетворень статистичних даних на показники вибірки (моду, медіану, розмах, середнє вибірки, квартилі вибірки, інтерквартильний розмах). У 9-му класі також вивчають поняття стандартного відхилення вибірки та формули для його обчислення, отримують досвід із їхнього застосування у ході аналізу даних вибірок.Документ Роль і місце методичного моделювання у процесі методичної підготовки майбутнього вчителя математики профільної школи(2013) Акуленко Ірина Анатоліївна ; Akulenko Iryna AnatoliivnaУ статті розглянуто методичне моделювання як один із видів провідної діяльності студентів – майбутніх учителів математики профільної школи у процесі їхньої методичної підготовки. Зроблено аналіз поняття «методичний об’єкт». Автор пропонує уточнений зміст цього поняття, виділяє його основні характеристики, наводить систему методичних об’єктів, які є об’єктами дослідження й засвоєння у процесі методичної підготовки майбутнього вчителя математики профільної школи. На основі експериментальної роботи виділено етапи (фази), що проходять студенти у процесі здійснення методичного моделювання. Зроблено висновок про те, що методичні моделі виступають як метою, так і засобом здійснення діяльності з методичного моделювання.Документ Система навчально-методичних завдань для формування методичної компетентності з організації проєктної діяльності школярів у майбутнього вчителя математики(ФОП Цьома С. П., 2020) Акуленко Ірина Анатоліївна ; Akulenko Iryna Anatoliivna ; Жидков О. Е.; Zhydkov O. E.У статті розглянуто принцип формування і схарактеризовано систему навчально-методичних завдань для формування методичної компетентності майбутнього вчителя математики з організації проєктної діяльності учнів у навчанні математики.