Фізико-математичний факультет

Постійне посилання на фонд

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/379

Переглянути

Перегляд Фізико-математичний факультет за Автор "Boriak Oleksandr Valeriiovych"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Розвиток критичного мислення учнів старшої школи при вивченні математики
    (2020) Боряк Олександр Валерійович; Boriak Oleksandr Valeriiovych; Друшляк Марина Григорівна; Drushliak Maryna Hryhorivna
    У межах проведеного дослідження було узагальнено визначення поняття «критичне мислення». Визначено його структурні компоненти. Було виявлено, що серед найбільш ефективних прийомів, які сприяють розвитку критичного мислення є асоціації, мозковий штурм, кластери. Було з’ясовано, що ефективними засобами розвитку критичного мислення школярів є задачі-пастки, що сприяють уважному, критичному сприйманню завдання й можливої відповіді. У ході дослідження було доведено, що в шкільному курсі математики з метою розвитку критичного мислення можна використовувати такі види некоректних задач: задачі, які мають більше одного розв’язку (багатоваріантні); задачі з недостачею даних; задачі із зайвими даними; задачі, які містять протиріччя (суперечливі); задачі з алгебраїчними або геометричними параметрами. З’ясовано, що в шкільних підручниках і посібниках некоректні задачі зустрічаються рідко. Проведений аналіз діючих підручників з алгебри для 10-11 класів показав, що частка таких задач у загальній масі задачного матеріалу не перевищує 3-4 %, а з геометрії цей показник – 5-6 %. За результатами проведеного аналізу виокремлено основні типи некоректних задач, які найбільш поширені, – задачі з алгебраїчними або геометричними параметрами (за кількістю можливих розв’язків, повнотою даних та їх сумісністю). Зроблено висновки, що включення некоректних задач у зміст уроку суттєво змінює методику роботи з коректними задачами, оскільки вимагає доповнення структурного аналізу її умови й критичним аналізом і впливає на повноту використання усіх даних в ході розв’язування задачі, перевірку отриманого результату на відповідність вихідним даним, тощо.