Detection and Systematization of Signs and Markers of Modifications in Media Content for the Development of a Methodology to Enhancing Critical Thinking in the Era of Deepfakes
Вантажиться...
Дата
2024
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Modernity demonstrates a critical need for pedagogical support and the development of a methodology to enhance critical thinking in the face of escalating misinformation and advanced media manipulation, mainly through deepfake technology. The paper focuses on creating a comprehensive framework for detecting manipulated content and identifying indicators such as pixelization, unnatural expressions, etc. With attention to international and Ukrainian efforts, the work advocates for ongoing research adapted to evolving technologies to improve media literacy programs in combating emerging forms of misinformation.Problem statement. The problem is the urgent need for a comprehensive methodology that fosters critical thinking skills to combat disinformation and manipulation of artificially reproduced media content, particularly in thecontext of emerging technologies like deepfakes. The challenge involves assessing existing pedagogical approaches, addressing gaps, and equipping both learners and educators to navigate the complexities of the digital age. Digital transformation, in general, and the spread of artificial intelligence for media generation, in particular, are irreversible processes in the modern world, sothe urgent issue, given the challenges of the digital economy and the needs of the digital society, is to find forms, methods, and means of shaping the critical thinking of citizens to counteract manipulation and disinformation by synthetically reproduced media content. It is essential to develop a database with systematically organized materials categorized based on identified markers for the subsequent creation of training materials to solve the outlined issues.Materials and methods.A comprehensive approach was employed, combining general (systemic, instrumental, and functional approaches, dialectical and comparative analysis, synthesis, and systematization for the study of pedagogical, scientific-technical, and methodological literature), specific (observation and analysis of educational practices), and general-logical methods (extrapolation, induction, and deduction for formulating conclusions) in scientific research to solve the tasks set in the study. This allowed for the examination of the current state, evaluation of the practical results of implementing the developed methodology for critical thinking formation, and identification of priority avenues for improving education in the context of the strategy to enhance media literacy and critical thinking among the population and science. The study aimed to determine priority pathways within the framework of the development of methodology of critical thinking and pedagogical support to counteract disinformation and manipulation of artificially reproduced media content and to characterize its potential scientifically. The development of critical thinking and pedagogical support to counteract disinformation and manipulation of artificially reproduced media content requires the following materials analysis: scientific-technical literature (materials offering a scientific understanding of the technical aspects related to media content creation, modification, and reproduction), methodological literature (guides and methodologies focused on developing educational frameworks and strategies to enhance critical thinking in the context of media literacy), synthetically reproduced media content (media content, especially in the context of emerging technologies like deep fake to identify modification markers).Results. The study is devoted to analyzing, identifying, and systematizing markers and signals for identifying media manipulation to create a database for the methodology in the form of methodological cards. A comprehensive database with classification is being developed, focusing on methodological interactive cards with 66 curated cases of deepfakes and synthetically reproduced media (in Ukrainian). This initiative aims to provide educators, researchers, and learners with a versatile resource for understanding the challenges posed by manipulated media. Conclusions.In response to the escalating threat of disinformation and advanced media manipulation, there is a critical need to develop a robust methodology for enhancing critical thinking skills. The study highlights global concerns about false information, mainly through deepfake technology, jeopardizing public trust and enabling psychological manipulation. Future research should consider revising media literacyprograms to elevate citizens' critical thinking in the face of evolving digital landscapes and the increasing capabilities of artificial intelligence in generating media content.
Сучасність демомнструє критичну потребу в педагогічному супроводі та розробці методології, яка підвищить критичне мислення в умовах зростаючого обсягу дезінформації та вдосконаленої медіаманіпуляції, особливо через застосування технології deepfake. У роботі акцентується увага на створенні комплексної структури для виявлення маніпульованого контенту, виявлення ознак, таких як пікселізація та ненатуральні вирази тощо. Зосереджуючи увагу на закордонних та українських зусиллях, робота підтримує проведення постійних досліджень, адаптованих до технологій, які розвиваються, для вдосконалення програм медіаграмотності для протидії новим формам дезінформації.Постановка проблеми.Проблемою є термінова необхідність у комплексній методології, яка розвиває навички критичного мислення для протидії дезінформації та маніпуляціям штучно відтвореними медіаматеріалами, особливо в контексті нових технологій, таких як deepfakes. Виклик полягає в оцінці існуючих педагогічних підходів, вирішенні прогалин та забезпеченні навчальних закладів та вчителів інструментами для навігації в складнощах цифрової ери. Цифрова трансформація загалом та поширення штучного інтелекту для генерації медіа, зокрема, є невідворотніми процесами в сучасному світі, тому термінове питання, враховуючи виклики цифрової економіки тапотреби цифрового суспільства, -знаходження форм, методів та засобів формування критичного мислення громадян для протидії маніпуляціям та дезінформації з боку медіаматеріалів, які відтворюються штучно. Для вирішення окреслених проблем є необхідним напрацювання бази даних з систематизованими матеріалами з категоризацією за виявленими маркерами для подальшого створення тренінгового матеріалу. Матеріали та методи.Для вирішення завдань, поставлених у дослідженні, застосовано комплексний підхід, який об'єднує загальні (системний, інструментальний та функціональний підходи, діалектичний та порівняльний аналіз, синтез та систематизація для вивчення педагогічної, науково-технічної та методологічної літератури), специфічні (спостереження та аналіз навчально-виховної практики) та загально-логічні методи (екстраполяція, індукція та дедукція для формулювання висновків) у науковому дослідженні. Це дозволило досліджувати поточний стан, оцінювати практичні результати впровадження розробленої методології формування критичного мислення та визначати пріоритетні шляхи удосконалення освіти в контексті стратегії підвищення медіаграмотності та критичного мислення серед населення та науки. Робота мала на меті визначити пріоритетні напрямки в рамках розробки методології критичного мислення та педагогічної підтримки для протидії дезінформації та маніпуляціям зі штучно відтвореними медіаматеріалами та науково характеризувати її потенціал. Розробка методології критичного мислення та педагогічної підтримки для протидії дезінформації та маніпуляцій зі штучно відтвореними медіаматеріалами потребує наступних матеріалів: науково-технічна література (матеріали, що пропонують наукове розуміння технічних аспектів, пов'язаних із створенням, модифікацією та відтворенням медіаматеріалів), методична література (посібники та методології, спрямовані на розробку навчальних рамок та стратегій для підвищення критичного мислення в контексті медіаграмотності), штучно відтворені медіаматеріали (медіаматеріали, особливо в контексті нових технологій, таких як deepfake, для виявлення ознак модифікації).Результати. Дослідження присвячене аналізу, визначенню та систематизації ознак та сигналів для ідентифікації медіаманіпуляції з метою створення бази даних для методології у вигляді методичних карток. Розробляється комплексна база даних із класифікацією, зосереджена на методичних інтерактивних картках із 66 курованими випадками діпфейків та синтетично відтворених медіа (українською мовою). Ця ініціатива має на меті надати педагогам, дослідникам і учням універсальний ресурс для розуміння викликів, які створюють маніпульовані ЗМІ. Висновки. У відповідь на загострену загрозу дезінформації та вдосконаленої медіаманіпуляції є критична необхідність термінового розроблення міцної методології для розвитку навичок критичного мислення. Дослідження підкреслює глобальні турботи щодо хибної інформації, особливо через технологію deepfake, яка піддає сумніву громадську довіру та уможливлює психологічну маніпуляцію. Майбутні дослідження повинні бути спрямовані на перегляд програм медіаграмотності для підвищення критичного мислення громадян у зоні зростаючих можливостей штучного інтелекту у генерації медіаматеріалів.
Сучасність демомнструє критичну потребу в педагогічному супроводі та розробці методології, яка підвищить критичне мислення в умовах зростаючого обсягу дезінформації та вдосконаленої медіаманіпуляції, особливо через застосування технології deepfake. У роботі акцентується увага на створенні комплексної структури для виявлення маніпульованого контенту, виявлення ознак, таких як пікселізація та ненатуральні вирази тощо. Зосереджуючи увагу на закордонних та українських зусиллях, робота підтримує проведення постійних досліджень, адаптованих до технологій, які розвиваються, для вдосконалення програм медіаграмотності для протидії новим формам дезінформації.Постановка проблеми.Проблемою є термінова необхідність у комплексній методології, яка розвиває навички критичного мислення для протидії дезінформації та маніпуляціям штучно відтвореними медіаматеріалами, особливо в контексті нових технологій, таких як deepfakes. Виклик полягає в оцінці існуючих педагогічних підходів, вирішенні прогалин та забезпеченні навчальних закладів та вчителів інструментами для навігації в складнощах цифрової ери. Цифрова трансформація загалом та поширення штучного інтелекту для генерації медіа, зокрема, є невідворотніми процесами в сучасному світі, тому термінове питання, враховуючи виклики цифрової економіки тапотреби цифрового суспільства, -знаходження форм, методів та засобів формування критичного мислення громадян для протидії маніпуляціям та дезінформації з боку медіаматеріалів, які відтворюються штучно. Для вирішення окреслених проблем є необхідним напрацювання бази даних з систематизованими матеріалами з категоризацією за виявленими маркерами для подальшого створення тренінгового матеріалу. Матеріали та методи.Для вирішення завдань, поставлених у дослідженні, застосовано комплексний підхід, який об'єднує загальні (системний, інструментальний та функціональний підходи, діалектичний та порівняльний аналіз, синтез та систематизація для вивчення педагогічної, науково-технічної та методологічної літератури), специфічні (спостереження та аналіз навчально-виховної практики) та загально-логічні методи (екстраполяція, індукція та дедукція для формулювання висновків) у науковому дослідженні. Це дозволило досліджувати поточний стан, оцінювати практичні результати впровадження розробленої методології формування критичного мислення та визначати пріоритетні шляхи удосконалення освіти в контексті стратегії підвищення медіаграмотності та критичного мислення серед населення та науки. Робота мала на меті визначити пріоритетні напрямки в рамках розробки методології критичного мислення та педагогічної підтримки для протидії дезінформації та маніпуляціям зі штучно відтвореними медіаматеріалами та науково характеризувати її потенціал. Розробка методології критичного мислення та педагогічної підтримки для протидії дезінформації та маніпуляцій зі штучно відтвореними медіаматеріалами потребує наступних матеріалів: науково-технічна література (матеріали, що пропонують наукове розуміння технічних аспектів, пов'язаних із створенням, модифікацією та відтворенням медіаматеріалів), методична література (посібники та методології, спрямовані на розробку навчальних рамок та стратегій для підвищення критичного мислення в контексті медіаграмотності), штучно відтворені медіаматеріали (медіаматеріали, особливо в контексті нових технологій, таких як deepfake, для виявлення ознак модифікації).Результати. Дослідження присвячене аналізу, визначенню та систематизації ознак та сигналів для ідентифікації медіаманіпуляції з метою створення бази даних для методології у вигляді методичних карток. Розробляється комплексна база даних із класифікацією, зосереджена на методичних інтерактивних картках із 66 курованими випадками діпфейків та синтетично відтворених медіа (українською мовою). Ця ініціатива має на меті надати педагогам, дослідникам і учням універсальний ресурс для розуміння викликів, які створюють маніпульовані ЗМІ. Висновки. У відповідь на загострену загрозу дезінформації та вдосконаленої медіаманіпуляції є критична необхідність термінового розроблення міцної методології для розвитку навичок критичного мислення. Дослідження підкреслює глобальні турботи щодо хибної інформації, особливо через технологію deepfake, яка піддає сумніву громадську довіру та уможливлює психологічну маніпуляцію. Майбутні дослідження повинні бути спрямовані на перегляд програм медіаграмотності для підвищення критичного мислення громадян у зоні зростаючих можливостей штучного інтелекту у генерації медіаматеріалів.
Опис
Ключові слова
Deepfake Technology, Artificial Intelligence, Generative Images, Misinformation, Media Literacy, Critical Thinking, Digitalization, Information Warfare, Public Awareness, Synthetic Media Content, технологія deepfake, штучний інтелект, генеративні зображення, дезінформація, медіаграмотність, критичне мислення, цифровизація, інформаційна війна, громадська освіта, штучно відтворені медіаматеріали
Бібліографічний опис
Chemerys H. Detection and Systematization of Signs and Markers of Modifications in Media Content for the Development of a Methodology to Enhancing Critical Thinking in the Era of Deepfakes [Теxt] / H. Chemerys // Фізико-математична освіта : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Фізико-математичний факультет ; [редкол.: М. П. Вовк, М. Гр. Воскоглу, М.Г. Друшляк та ін.]. – Суми : [СумДПУ імені А. С. Макаренка], 2024. – Вип. 1 (39). – С. 71–77. – DOI: 10.31110/fmo2024.v39i1-10