Didactics of Digital Century: Issues and Trends of E-Learning Development
Вантажиться...
Дата
2020
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
Formulation of the problem. Revolutionary changes in society and education due to intensive implementation of new digital technologies suggest the revision of the traditional understanding of didactics as a science of teaching. Particularly, the widespread Web 2.0 applications have the capacity for educational institutions to extend the possibilities of e-learning. Such active approaches to learning as the professional communities’ creation, the use of cloud computing, the development of mobile communications, thanks to which a large number of users have the opportunity to collect and visualize data, are becoming increasingly widespread. Consequently, development of pedagogy, which is aimed at educational goals of a higher level, is a driver of innovations in educational systems. Technologies and new modes of content delivery open up wonderful opportunities to rethink completely the teaching process. However, the traditional understanding of didactics does not meet the requirements of the digital society with the rapid development of digital technologies. This contradiction suggests that it is necessary to develop an orderly theoretical basis for e-learning ― e-Didactics. Currency of the paper is conditioned by the problems of developing the theoretical basis of elearning – electronic Didactics (e-Didactics), which corresponds to the modern conceptual understanding of the role of digital technologies in the educational process. Particular attention is paid to trends in the development of educational technologies and factors that oppose their introduction into the higher education sector. The objectives of the research are to (1) consider the way technology is changing educational process in the sector of high education, leading to the emergence of a new pedagogy, (2) examine recent tendencies in the development of educational technologies that will have the most significant impact on future educational processes in higher education. Materials and methods. The process of scientific and pedagogical research was carried out using the methods of investigation. In particular, there were: analysis of scientific and educational literature on scientific research problem; comparative analysis of scientific data, generalization and systematization of pedagogical approaches concepts and practical experience of digital technologies, social media, and mobile devices implementation in teaching process, modelling of the didactic system of e-learning. Results. The results of the research in terms of its objectives are: a) the key distinctions of e-Didactics from the traditional didactics were represented; b) instructional strategies, teaching methods and digital tools as a direction for the further development of edidactics have been generalized; c) the most promising pedagogical approaches and trends which are contributing to the introduction of digital pedagogy into the higher education sector have been discussed.
Conclusions. The realization of the specific opportunities provided by digital technologies for education requires the transition of the didactic system of e-learning to a higher level of complexity, the use of new organizational forms and methods. The results of the research should be of help for educators, methodologists and instructors in the system of professional development of higher education, as well as for all those willing to master the new didactic approaches.
Революційні зміни в суспільстві та освіті, що відбуваються в останні 10-15 років внаслідок інтенсивного впровадження нових цифрових технологій, передбачають перегляд традиційного розуміння дидактики як науки про навчання. Зокрема, широко розповсюджені застосунки Web 2.0 дозволяють освітнім установам розширити можливості електронного навчання. Отже, електронне навчання як нова форма навчання, основна мета якого полягає в об'єднанні переваг віртуального і традиційного навчання, стало однією з найбільш захоплюючих, динамічних і разом з тим складних областей, з якими стикається інформаційне суспільство. Мультимедіа в Інтернеті, телекомунікації, портативна електроніка, програмне забезпечення соціальних мереж, Web 2.0 тощо - все це радикально змінює способи отримання інформації людьми і способи учіння та навчання. Тому розвиток педагогіки, яка спрямована на освітні цілі більш високого рівня, є драйвером інновацій в освітніх системах. Електронна дидактика (е-Дидактика) знаходиться у тісному взаємозв'язку із швидким впровадженням цифрових та телекомунікаційних технологій в освіту. Трансформація електронного навчального середовища (EНE) створює нові умови для міжособистісного спілкування між викладачем та студентами, нові форми проектування, створення та оцінювання навчальних матеріалів, а засоби навчального призначення набувають нових методологічних та дидактичних властивостей. Проте той факт, що викладач використовує цифрові матеріали або електронні інструменти, не обов'язково означає, що він / вона застосовує сучасні педагогічні підходи, розроблені для використання цифрових технологій у навчальному процесі вищих навчальних закладів. Ключові відмінності електронної дидактики від традиційної дидактики визначаються не стільки технологічними інструментами, скільки новим форматом навчання, включаючи доступ до безкоштовних електронних ресурсів, контроль результатів навчання студентів на відстані, організацію асинхронних та синхронних взаємодій через різні телекомунікаційні канали. Критичним стає питання, про те на яких ключових елементах електронного навчання необхідно зосередити увагу. Формулювання проблеми. Актуальність статті зумовлена проблемами розробки теоретичної основи електронного навчання ― електронної дидактики (e-Didactics), яка відповідає сучасним концептуальним уявленням про роль цифрових технологій в освітньому процесі. В статті проаналізовано сучасні тенденції та виклики у розвитку освітніх технологій у світі, фактори які пришвидшують і протидіють їхньому впровадженню, а також їх вплив на практику у галузі вищої освіти. Завданнями дослідження є такі: (1) розглянути як застосування технологій змінює освітній процес у секторі вищої освіти, що призводить до появи нової педагогіки; (2) огляд останніх тенденції у розвитку освітніх технологій, які матимуть найбільш відчутний вплив на майбутні освітні процеси у вищій школі. Матеріали і методи. Процес науково-педагогічних досліджень здійснювався з використанням методів дослідження. Зокрема, були: аналіз наукової та навчальної літератури з проблеми науково-дослідних робіт; порівняльний аналіз наукових даних, узагальнення та систематизація концепцій педагогічних підходів та практичного досвіду впровадження цифрових технологій у навчальний процес, моделювання дидактичної системи електронного навчання. Результати. Результати дослідження з огляду на поставлені цілі є: а) представлено ключові відмінності електронної дидактики від традиційної дидактики; б) узагальнено навчальні стратегії, методи навчання та цифрові інструменти як напрямок подальшого розвитку е-дидактики; в) обговорено найбільш перспективні педагогічні підходи та тенденції, що сприяють впровадженню цифрової педагогіки у сектор вищої освіти. Результати дослідження повинні допомогти викладачам, методистам та викладачам у системі професійного розвитку вищої освіти, а також усім бажаючим освоїти нові дидактичні підходи. Результати дослідження повинні допомогти викладачам, методистам та викладачам у системі професійного розвитку вищої освіти, а також усім охочим оволодіти новими дидактичними підходами. Висновки. По-перше, посилене використання технологій змінює спосіб учіння та викладання, що призводить до появи нової педагогіки. Розвиток електронної дидактики пропонує нові можливості для подальшого розуміння навчання та викладання в епоху цифрових технологій та створення ефективного цифрового середовища. По-друге, електронна дидактика, яка ґрунтується на концепціях сучасних педагогічних теорій, що передбачають навчання в процесі спілкування та зв’язку в розподіленій мережі, та володіє інноваційними властивостями новітніх цифрових технологій, є основою актуалізації сучасної теорії навчання. По-третє, узгодження педагогіки з відповідними технологіями є основною причиною розриву між потенційними та реальними можливостями використання цифрових технологій у вищій освіті. Розгляд різних аспектів навчального онлайн середовища та аналіз компонентів дидактичної системи електронного навчання відкриває викладачам нові можливості не лише для підтримки та допомоги, але й для надання нових форм оцінювання студентів.
Революційні зміни в суспільстві та освіті, що відбуваються в останні 10-15 років внаслідок інтенсивного впровадження нових цифрових технологій, передбачають перегляд традиційного розуміння дидактики як науки про навчання. Зокрема, широко розповсюджені застосунки Web 2.0 дозволяють освітнім установам розширити можливості електронного навчання. Отже, електронне навчання як нова форма навчання, основна мета якого полягає в об'єднанні переваг віртуального і традиційного навчання, стало однією з найбільш захоплюючих, динамічних і разом з тим складних областей, з якими стикається інформаційне суспільство. Мультимедіа в Інтернеті, телекомунікації, портативна електроніка, програмне забезпечення соціальних мереж, Web 2.0 тощо - все це радикально змінює способи отримання інформації людьми і способи учіння та навчання. Тому розвиток педагогіки, яка спрямована на освітні цілі більш високого рівня, є драйвером інновацій в освітніх системах. Електронна дидактика (е-Дидактика) знаходиться у тісному взаємозв'язку із швидким впровадженням цифрових та телекомунікаційних технологій в освіту. Трансформація електронного навчального середовища (EНE) створює нові умови для міжособистісного спілкування між викладачем та студентами, нові форми проектування, створення та оцінювання навчальних матеріалів, а засоби навчального призначення набувають нових методологічних та дидактичних властивостей. Проте той факт, що викладач використовує цифрові матеріали або електронні інструменти, не обов'язково означає, що він / вона застосовує сучасні педагогічні підходи, розроблені для використання цифрових технологій у навчальному процесі вищих навчальних закладів. Ключові відмінності електронної дидактики від традиційної дидактики визначаються не стільки технологічними інструментами, скільки новим форматом навчання, включаючи доступ до безкоштовних електронних ресурсів, контроль результатів навчання студентів на відстані, організацію асинхронних та синхронних взаємодій через різні телекомунікаційні канали. Критичним стає питання, про те на яких ключових елементах електронного навчання необхідно зосередити увагу. Формулювання проблеми. Актуальність статті зумовлена проблемами розробки теоретичної основи електронного навчання ― електронної дидактики (e-Didactics), яка відповідає сучасним концептуальним уявленням про роль цифрових технологій в освітньому процесі. В статті проаналізовано сучасні тенденції та виклики у розвитку освітніх технологій у світі, фактори які пришвидшують і протидіють їхньому впровадженню, а також їх вплив на практику у галузі вищої освіти. Завданнями дослідження є такі: (1) розглянути як застосування технологій змінює освітній процес у секторі вищої освіти, що призводить до появи нової педагогіки; (2) огляд останніх тенденції у розвитку освітніх технологій, які матимуть найбільш відчутний вплив на майбутні освітні процеси у вищій школі. Матеріали і методи. Процес науково-педагогічних досліджень здійснювався з використанням методів дослідження. Зокрема, були: аналіз наукової та навчальної літератури з проблеми науково-дослідних робіт; порівняльний аналіз наукових даних, узагальнення та систематизація концепцій педагогічних підходів та практичного досвіду впровадження цифрових технологій у навчальний процес, моделювання дидактичної системи електронного навчання. Результати. Результати дослідження з огляду на поставлені цілі є: а) представлено ключові відмінності електронної дидактики від традиційної дидактики; б) узагальнено навчальні стратегії, методи навчання та цифрові інструменти як напрямок подальшого розвитку е-дидактики; в) обговорено найбільш перспективні педагогічні підходи та тенденції, що сприяють впровадженню цифрової педагогіки у сектор вищої освіти. Результати дослідження повинні допомогти викладачам, методистам та викладачам у системі професійного розвитку вищої освіти, а також усім бажаючим освоїти нові дидактичні підходи. Результати дослідження повинні допомогти викладачам, методистам та викладачам у системі професійного розвитку вищої освіти, а також усім охочим оволодіти новими дидактичними підходами. Висновки. По-перше, посилене використання технологій змінює спосіб учіння та викладання, що призводить до появи нової педагогіки. Розвиток електронної дидактики пропонує нові можливості для подальшого розуміння навчання та викладання в епоху цифрових технологій та створення ефективного цифрового середовища. По-друге, електронна дидактика, яка ґрунтується на концепціях сучасних педагогічних теорій, що передбачають навчання в процесі спілкування та зв’язку в розподіленій мережі, та володіє інноваційними властивостями новітніх цифрових технологій, є основою актуалізації сучасної теорії навчання. По-третє, узгодження педагогіки з відповідними технологіями є основною причиною розриву між потенційними та реальними можливостями використання цифрових технологій у вищій освіті. Розгляд різних аспектів навчального онлайн середовища та аналіз компонентів дидактичної системи електронного навчання відкриває викладачам нові можливості не лише для підтримки та допомоги, але й для надання нових форм оцінювання студентів.
Опис
Ключові слова
pedagogical approaches, teaching and learning (T&L), digital technology, educational system, instructional process, e-learning environment, virtual educational environment, assessment of learning outcomes, pedagogical interaction, digital instructional tools, педагогічні підходи, навчання та учіння, цифрові технології, система освіти, навчальний процес, середовище електронного навчання, віртуальне освітнє середовище, оцінка результатів навчання, педагогічна взаємодія, цифрові навчальні засоби
Бібліографічний опис
Kamenieva, T. Didactics of Digital Century: Issues and Trends of E-Learning Development [Text] / T. Kamenieva // Фізико-математична освіта : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Фізико-математичний факультет ; [редкол.: М. П. Вовк, М. Гр. Воскоглу, Т. Г. Дерека та ін.]. – Суми : [СумДПУ імені А. С. Макаренка], 2020. – Вип. 4 (26). – С. 13–20. – DOI: 10.31110/2413-1571-2020-026-4-002.