Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/8463

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 70

Камерні вокальні твори на вірші старовинних поетів у доробку китайських композиторів
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Шень Шуюе; Shen Shuiue; Єременко Ольга Володимирівна; Yeremenko Olha Volodymyrivna
У дослідженні розглянуто особливості втілення старовинних поетичних текстів у камерній вокальній творчості китайських композиторів. Визначено роль художніх пісень на вірші старовинних поетів у становленні та розвитку камерної вокальної музики Китаю ХХ – початку ХХІ століття. Обґрунтовано провідні принципи до вивчення особливостей змісту старовинних поетичних текстів у сучасній камерно-вокальній музиці китайських композиторів. Розкрито особливості музично-образного змісту художніх пісень китайських композиторів. Висвітлено специфіку виконавської інтерпретації камерних вокальних творів на вірші стародавніх поетів.
Формування вокально-виконавського потенціалу майбутніх фахівців музичного мистецтва в процесі фахової підготовки
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Ши Янье; Shy Yane; Єременко Ольга Володимирівна; Yeremenko Olha Volodymyrivna
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню проблеми формування вокально-виконавського потенціалу майбутніх фахівців музичного мистецтва в процесі фахової підготовки. Розкрито змістову сутність вокально-виконавського потенціалу майбутнього фахівця. З’ясовано провідні методологічні підходи та принципи формування означеного феномена. Виявлено специфічні ознаки формування вокально-виконавського потенціалу студентів. Схарактеризовано педагогічні умови та методи формування вокально-виконавського потенціалу. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що отримані матеріали можуть стати основою подальших досліджень проблеми, пов’язаної з підготовкою фахівців вокального мистецтва в КНР; застосовуватися під час розробки спецкурсів у напряму підготовки фахівців-вокалістів.
Формування гуманістичних цінностей майбутніх учителів музики у процесі фахової підготовки
(2021) Цзень Сяньдун; Tszen Siandun; Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna
В магістерській роботі було проаналізовано вітчизняну та зарубіжну літературу з проблеми. Виявлено місце та роль музики у формуванні гуманістичних цінностей майбутніх педагогів-музикантів. Визначено педагогічні умови, рівні, критерії та показники формування гуманістичних цінностей майбутніх учителів музики. Випробувано на практиці ефективність розробленої методики по формуванню гуманістичних цінностей студентів педагогічного коледжу.
Підготовка майбутніх фахівців музичного мистецтва засобами Китайської народної музики
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Тань Цяоюнь; Tan Tsiaoiun; Єременко Ольга Володимирівна; Yeremenko Olha Volodymyrivna
У кваліфікаційній роботі на основі загальнонаукових методів опрацьовано наукові джерела щодо етапів формування музичної культури Китаю в контексті історії розвитку Китайської держави. Висвітлено проблеми становлення традицій китайського народного музикування, виникнення китайської музичної драми та пекінської національної опери, створення та вдосконалення системи народної музичної освіти в Китаї. Схарактеризовано вплив китайської народної музики на підготовку майбутніх фахівців музичного мистецтва.
Особливості сольного співу в Китаї: виконавський та педагогічний принципи
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Се Гобін; Se Hobin; Єременко Ольга Володимирівна; Yeremenko Olha Volodymyrivna
У кваліфікаційній роботі розкрито процес формування національної традиції вокального мистецтва Китаю. Вивчено особливості взаємодії західної манери співу і китайських національних співацьких традицій. Розглянуто ключові постаті вокальної освіти Китаю та їх роль у становленні національної школи. Висвітлено специфіку творчої діяльності відомих китайських вокалістів.
Розвиток музичного смаку в школярів середнього віку в умовах дитячої музичної школи
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Лю Ченюй; Liu Cheniui; Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna
В магістерській роботі досліджено педагогічні умови розвитку музичного смаку в школярів середнього віку в умовах дитячої музичної школи. Обґрунтовані теоретико-методологічні засади формування основ музичного смаку у школярів середнього віку. Виявлено особливості музично-смакових проявів у дітей середнього шкільного віку. Апробовані педагогічні умови, спрямовані на розвиток музичного смаку у школярів середнього віку в умовах ДМШ. Розроблені критерії та діагностики вивчення динаміки формування основ музичного смаку у школярів.
Жанр варіацій у фортепіанній музиці романтизму (на прикладі творчості західноєвропейських композиторів)
(2021) Лю Лілі; Liu Lili; Єременко Ольга Володимирівна; Yeremenko Olha Volodymyrivna
У дослідженні розглянуто фортепіанні варіації західноєвропейських композиторів романтичної доби, що є актуальним не тільки в аспекті розвитку жанру, а й становлення музичного мистецтва в цілому. розглянути варіації як жанр музичного мистецтва. Виявлено типологічні особливості варіаційних форм. Досліджено розвиток жанру фортепіанних варіацій в епоху романтизму. Проаналізовано фортепіанні варіації західноєвропейських композиторів-романтиків: Ф. Шуберта, Р. Шумана, Й. Брамса, Ц. Франка.
Духова музика у контексті музичної культури України ХХ століття
(2021) Борбат Назар Дмитрович; Borbat Nazar Dmytrovych; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii Yuriiovych
Актуальність теми. Одним з найбільших благ людства є можливість вивчати культурну спадщину минулого, розвиваючи і примножуючи кращі традиції вітчизняного музично-виконавського мистецтва. Вітчизняне мистецтво гри на духових інструментах пройшло у своєму розвитку досить важкий, але цікавий шлях, досягнувши помітних успіхів. Авторські інтерпретації, творення чогось власного, зміна встановлених композитором темпів, динаміки, відкрили ширші можливості у системі освіти професійних музикантів на базі інтеграції наук і накопиченого багатого практичного досвіду. У магістерській роботі нами досліджені витоки розвитку духової музики та її становлення в контексті музичної культури України ХХ століття, опрацьована література, яка дозволила аналізувати та порівняти різні етапи генезису духової музики. Хотілося б зазначити, що розвиток духової музики у ХХ столітті відбувався досить стрімко. Метою роботи є дослідження розвитку духової музики в Україні у ХХ столітті. У відповідності до мети дослідження постають наступні завдання: • проаналізувати історичні передумови розвитку духової музики в Україні; • розглянути процес організації музичних цехів; • визначити актуальні проблеми розвитку духової музики в контексті музичної культури України; • проаналізувати розвиток духової оркестрової музики в Україні та за кордоном; • дослідити процес становлення і розвитку духових оркестрів Волині.Об’єкт дослідження: генезис духової музики у контексті музичної культури України ХХ століття. Предмет дослідження: особливості розвитку духової музики у контексті музичної культури України ХХ століття. Структура та обсяг роботи: робота складається зі змісту, вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновків до першого та другого розділів, висновків, списку використаних джерел 70 позицій. Основний зміст роботи викладено на 67 сторінках. Загальний об’єм роботи 74 сторінки.
Особливості українських фортепіанних циклів для дітей межі ХХ-ХХІ століть (на прикладі творчості композиторів Сумщини)
(2021) Литвиненко Яна Володимирівна; Lytvynenko Yana Volodymyrivna; Антонець Олена Анатоліївна; Antonets Olena Anatoliivna
Магістерська робота присвячена дослідженню жанру фортепіанного циклу межі ХХ-ХХІ століть. Об’єктом розгляду є фортепіанна музика для дітей. Предмет дослідження – фортепіанні цикли для дітей композиторів Сумщини. Метою роботи стає виявлення особливостей виконання сучасних дитячих фортепіанних циклів композиторів Сумщини. У першому розділі представлено аналіз процесів створення дитячої музики крізь шлях становлення фортепіано як універсального інструменту, узагальнено історичні відомості щодо появи та розвитку музики для дітей українських композиторів, досліджено музику дитячих циклів Р. Глієра, С. Борткевича та О. Яковчука. У другому розділі з’ясовано особливості виконання сучасних фортепіанних циклів для дітей Г. Ілларіонової, Л. Карпенко та Р. Лісової. За результатами роботи зроблено висновки про новизну даного дослідження, значну педагогічну вартість циклів, що представляють яскраву палітру стилів, жанрів, форми, образів та характерів, є зручними в охопленні при виконанні на концертній сцені. Матеріали даної роботи можуть бути використані для подальшого музикознавчого дослідження особливостей виконання дитячих фортепіанних циклів. Робота стане доповненням, як науковотеоретичне джерело в курсах з історії зарубіжної та української музики, фортепіанного мистецтва та методики викладання фортепіано, а також під час творчої та виконавської діяльності. Введення циклів та застосування в навчальних програмах учбових закладів різних рівнів може поглибити виховний і пізнавальний процес музично-естетичного виховання дітей та молоді. Магістерська робота викладена на 62 сторінках, вона містить 2 розділи, 6 одиниць додатків, 34 джерел в переліку посилань.
Формування еколого-культурологічної компетентності студентів з КНР у процесі фахової підготовки
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Лі Гуанбодзінь; Li Huanbodzin; Єременко Ольга Володимирівна; Yeremenko Olha Volodymyrivna
У кваліфікаційній роботі розкрито змістову сутність еколого-культурологічної компетентності у процесі фахової підготовки. З’ясовано методологічні підходи формування означеного феномену. Розглянуто особливості вокально-виконавської практики студентів з КНР у контексті формування еколого-культурологічної компетентності. Схарактеризовано принципи та методи формування даного процесу. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що отримані матеріали можуть стати основою подальших досліджень проблеми, пов’язаної з підготовкою фахівців вокального мистецтва в КНР; застосовуватися під час розробки спецкурсів у напряму підготовки фахівців-вокалістів.
Виконавська робота над варіаційними циклами для фортепіано українських композиторів
(2021) Крамаренко Віта Павлівна; Kramarenko Vita Pavlivna; Антонець Олена Анатоліївна; Antonets Olena Anatoliivna
Магістерська робота присвячена розгляду варіаційних циклів для фортепіано українських композиторів в історичному та виконавському аспектах. Об’єктом дослідження стає феномен жанру варіацій у музичному мистецтві. Предметом – особливості історичного розвитку та становлення жанру варіацій для фортепіано та їх характеристика у творчості українських композиторів. Метою роботи стало дослідження історичних передумов становлення жанру варіації та аналіз особливості виконавської роботи над варіаційними циклами для фортепіано українських композиторів. У першому Розділі розглянуто історичні передумови виникнення та становлення жанру варіацій в професійній музичній літературі. Охарактеризовано стан проблематики і вивченості жанру варіацій. Другий Розділ присвячено узагальненню відомостей про варіаційні цикли для фортепіано у творчості українських композиторів та вивченню специфічних рис виконавської роботи над джазовими варіаційними циклами Н. Лагодюк. У Розділі проаналізовано специфіку виконання варіаційних циклів, надана характеристика технічних труднощів. Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (75) та додатків (3). Загальний обсяг роботи становить 78 сторінок, з них основного тексту 67 сторінок. За результатами роботи виявлено особливості виконання варіаційних циклів українських композиторів та узагальнено інформацію про жанр варіацій у фортепіанній музиці.
Музична комунікація як культурологічний феномен
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Дін Чжуцзян; Din Chzhutszian; Єременко Ольга Володимирівна; Yeremenko Olha Volodymyrivna
У дослідженні розглянуто музичну комунікацію, що формується і функціонує в суспільному полі культури, забезпечує циркуляцію інформації у просторі-часі і пов’язана з механізмами кодування і декодування музичного змісту. Досліджено всю багатомірність музичних зав’язків. Розкрито основні культурологічні особливості феномену музичної комунікації. Виявлено структуру комунікаційного акту у музичному мистецтві. Досліджено комунікативну специфіку процесу музичного сприйняття. Окреслено риси музичної комунікації як сучасного феномену.
Сучасні техніки скрипкового виконавства
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Холод Анна Володимирівна; Kholod Anna Volodymyrivna; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii Yuriiovych
Актуальність дослідження. Сучасна культура диктує абсолютно відмінне бачення музичного мистецтва та виконавства, зокрема і скрипкового. Завдяки виникненню індустрії шоу-бізнесу, яка почала активно функціонувати у другій половині ХХ століття і продовжує розвиватися та вдосконалюватися у ХХІ столітті, сьогодні глядачі, відвідуючи концерт, очікують не тільки почути якісну гру, але і побачити насичену та технічно оснащену виставу у дусі новітніх тенденцій, отримати яскраві емоційноестетичні враження. Виникнення у другій половині ХХ століття таких стилів як техно- та електро-музика привернуло увагу значної кількості слухачів. Тому якщо раніше класика та академічне скрипкове виконавство стояли на першому місці, то відтепер відійшли на другий план, оскільки увагу публіки завоювали нові напрямки. Дана ситуація не могла не позначитися на класичному скрипковому мистецтві. Лише незначне число слухачів залишилося вірним своїм естетичним поглядам, віддавши перевагу академічному скрипковому виконавству та класичним творам на противагу новим модним стилям та інструментам. Мета кваліфікаційної роботи: висвітлити сучасні техніки скрипкового виконавства. Відповідно до мети дослідження постають наступні завдання: • з’ясувати ступінь дослідження технік сучасного скрипкового виконавства у галузі вітчизняного мистецтвознавства; • прослідкувати становлення сучасного європейського скрипкового виконавства в історичній ретроспективі; • зазначити новаторів скрипкового мистецтва кінця ХХ – початку ХХІ століття;• охарактеризувати особливості інтерпретації сучасних технік скрипкового виконавства у кінематографі ХХІ століття. Об’єкт дослідження – скрипкове виконавство. Предметом магістерської роботи виступають сучасні техніки скрипкового виконавства. Структура та обсяг роботи. Робота складається із вступу, 2 розділів, 4 підрозділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (77 одиниць) та додатків (2 одиниці). Основний зміст роботи викладений на 50 сторінках. Загальний об’єм дослідження складає 63 сторінки.
Малюнок танцю: значення при створенні художнього образу
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Хо Янься; Kho Yansia; Ткаченко Ірина Олександрівна; Tkachenko Iryna Oleksandrivna
У роботі висвітлено значення малюнку танцю при створенні художнього образу. З’ясовано виразні засоби хореографічного мистецтва, розглянуто теоретичні основи становлення та розвитку малюнку танцю. Висвітлено різновиди малюнку танцю в народно-сценічній хореографії та застосування в сучасній хореографії. Розглянуто поняття «художній образ» та процес його створення в хореографії. Окреслено значення малюнку танцю під час створення художнього образу в хореографії.
Баянно-акордеонне мистецтво Сербії другої половини ХХ – початку ХХІ століття
(2021) Лолич Філіп; Lolych Filip; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii Yuriiovych
Актуальність дослідження. Баянно-акордеонне мистецтво Сербії за період кінця ХХ – першої чверті ХХІ століття набуло нових національних рис. Прогресивний розвиток сербської баянно-акордеонної освіти, підвищення рівнів виконавства музикантів на народних інструментах, пов’язаний із активним вивченням технік гри на баяні та акордеоні в закордонних вищих навчальних закладах, зокрема й українських. Таким чином, баянно-акордеонне мистецтво Сербії сьогодні має більш інтернаціональний характер та оновлене звучання. Даний факт представляє наукову цінність у дослідженні рис світового баянно-акордеонного мистецтва, процесів його трансформації. Мета дослідження: висвітлити національні особливості баянноакордеонного мистецтво Сербії другої половини ХХ – початку ХХІ століття У відповідності до мети постають наступні завдання дослідження: • розглянути погляди дослідників на становлення баянно-акордеонного мистецтва Сербії; • виокремити історичні передумови розвитку сербського баянноакордеонного мистецтва; • зазначити національні риси баянно-акордеонного мистецтва Сербії; • визначити роль конкурсів та фестивалів у розвитку баянно-акордеонного мистецтва Сербії; • проаналізувати концертну діяльність відомих представників сербського баянно-акордеонного мистецтва. Об’єктом дослідження виступає баянно-акордеонне мистецтво. Предметом кваліфікаційної роботи є баянно-акордеонне мистецтво Сербії другої половини ХХ – початку ХХІ століття.Структура та обсяг роботи. Магістерська робота складається із вступу, 2 розділів, 5 підрозділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (71 одиниця) та додатків (2 одиниці). Основний зміст роботи викладений на 54 сторінках. Загальний об’єм дослідження складає 67 сторінок.
Провідні школи танцю модерн
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Татарченко Єлизавета Василівна; Tatarchenko Yelyzaveta Vasylivna; Єременко Ольга Володимирівна; Yeremenko Olha Volodymyrivna
У роботі розглянуто танець модерн як феномен стильових напрямків хореографічного мистецтва ХХ століття. З’ясовано особливості технічної складової танцю модерн. Висвітлено концепцію Американської та Німецької шкіл танцю модерн. Розглянуто ґенезу танцю модерн в Україні. Ключові слова:,
Фортепіанна та камерно-вокальна творчість Всеволода Задерацького: історико-виконавський аспект
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Якимова Світлана Вадимівна; Yakymova Svitlana Vadymivna; Антонець Олена Анатоліївна; Antonets Olena Anatoliivna
Актуальність дослідження. Всеволод Петрович Задерацький (1891- 1953). Блискучий піаніст, самобутній композитор, талановитий поет і письменник, диригент оркестру, режисер, який пройшов школу К.С.Станіславського, неповторний лектор і педагог – такий далеко не повний перелік аспектів діяльності В.П.Задерацького. Парадоксальним чином, навіть не публікуючи своїх творів і рідко з'являючись на великій концертній сцені, він справляв величезне враження на своє оточення в Ярославлі, Рязані, Магадані, Львові. За відгуками сучасників, Задерацький був не тільки чудовим піаністом, але і універсально освіченим музикантом. Наприклад, у роки роботи в Ярославському музичному училищі він одночасно викладав безліч навчальних дисциплін: історію музики, гармонію, аналіз форм, інструментовку, спеціальне фортепіано, фортепіанний ансамбль, вів диригентський клас, оперний клас, курси підвищення кваліфікації педагогівпіаністів, до того ж був диригентом симфонічного оркестру. Власне його композиторська творчість була відома досить вузькому колу людей, але його широкий кругозір, обдарованість в різних областях мистецтва привертали загальну увагу, висуваючи його в ряди найбільших діячів культури свого часу. Мабуть, ця популярність зіграла негативну роль в житті композитора, але, тим не менш, через півстоліття забуття саме вона спровокувала відродження інтересу до його творчості. Ініціатором процесу відновлення спадщини Задерацького виступив його син – Всеволод Всеволодович Задерацький (доктор мистецтвознавства, професор Московської державної консерваторії ім.П.І.Чайковського), який опублікував у 2005-2006 роках у журналі «Музична академія» три нариси про життя і творчість свого батька. Також, за його ініціативи та за його сприяння2 декількома роками раніше відбувся ряд концертів у Львівській та Московській консерваторіях (з якими безпосередньо був пов'язаний життєвий шлях композитора), присвячених музиці В.П.Задерацького. Всеволод Всеволодович провів величезну роботу по відновленню деяких рукописів свого батька, наприклад, двох перших фортепіанних сонат і циклу 24 Прелюдій і фуг, завдяки чому стало можливим їх виконання. У даний час він бере активну участь у підготовці до видання в Москві ще ряду творів В.П.Задерацького. Ним же складена перша детальна біографія композитора, що включає фрагменти листування й особисті спогади про В.П.Задерацького, спогад членів його сім'ї. Існуванням повного списку творів композитора ми зобов'язані його дружині – В.В.Перловій-Задерацькій. Центром дослідження творчості В.П.Задерацького спочатку стала Львівська національна музична академія ім.М.Лисенка, з якою пов'язані останні роки життя композитора. Завдяки ентузіазму професорів фортепіано Х.Блажкевич-Чаплін, а також М.Крих та О.Криштальського (який особисто знав В.П.Задерацького і був його учнем) стали можливі концертні виконання і запис музики Всеволода Петровича. З їхньої ініціативи було здійснено запис на компакт-диску перших виконань ряду творів піаністкою О.Журко (ученицею Х.Б.Блажкевич-Чаплін), зокрема – «Повернення з небуття» (у нього включені сонати № 1 і № 3, сюїта «Батьківщина», цикл «Зошит мініатюр», окремі п'єси і п'єси з різних циклів). За участю львівських музикантів в інтернеті був відкритий і продовжує поповнюватися сайт, присвячений творчості Всеволода Петровича. Необхідно відзначити, що в Україні творчість В.П.Задерацького була оцінена і отримала широку популярність набагато раніше, ніж у Росії. Вже три десятиліття в Києві і Львові видаються його твори, а фортепіанна і скрипкова музика міцно увійшла в навчальний репертуар Київської та Львівської консерваторій. Перші дослідницькі праці стали з'являтися також в Україні. У даному контексті цікаво зрозуміти в яких умовах формувавс стилістичний смак одного з перших українських авангардистів, що так яскраво3і самобутньо втілився у багатьох фортепіанних і камерно-вокальних опусах. Актуально підняти питання які життєві обставини вплинули на кристалізацію його композиторської манери в один із самих складних і неоднозначних історичних періодів ХХ століття. В даній роботі визначення стилістичного підходу Задерацького розглядається в історичному контексті з опорою на виконавський аналіз зокрема камерно-вокальної творчості композитора, що стає актуальним напрямком даного дослідження. Об’єкт дослідження – творча спадщина В.П.Задерацького у фокусі історичних подій XX століття. Предмет дослідження – особливості виконання фортепіанних та камерно-вокальних творів В.Задерацького. Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала у висвітленні відомостей впливу історичних подій на формування стилю В.Задерацького та виявленні особливостей виконавських завдань у фортепіанних та камерновокальних творах композитора. Відповідно обраній меті, у дослідженні було вирішено наступні завдання: - розглянути соціально-історичні процеси в українській музиці першої половини ХХ століття; - окреслити життєвий та творчий шлях українських та російських композиторів-сучасників В.Задерацького; - дослідити біографічні чинники формування В.Задерацького як композитора; - надати характеристику основних етапів формування та розвитку стилю композитора; - здійснити аналіз зразків фортепіанного та вокально-фортепіанного доробку В.Задерацького та виявити особливості їх виконання. Методи дослідження проблематики здійснено на основі аналізу літературних, культурологічних, історичних та музикознавчих праць. У4 дослідженні було використано методи опрацювання, систематизації та узагальнення емпіричних знань. За результатами підготовки магістерської сформульовані такі основні висновки. Український композитор Всеволод Задерацький був навмисно видалений з історії від самого початку радянської державності. Будучи членом Асоціації сучасних композиторів з дня її заснування, він жодного разу не отримав можливості публічно презентувати свою творчість як рівний серед рівних. На відміну від інших «навмисно забутих» свого часу митців, таких я Б.Лятошинський, П.Сениця, В.Флис, М.Рославець, О.Мосолов, Л.Ревуцький, В.П.Задерацький ніколи не фіксувався суспільною свідомістю у ролі композиторської фігури і вже тим більше у ролі значного явища вітчизняної музичної культури. Однак, життєвий шлях Задерацького можна за правом вважати прикладом незламної людської волі та жаги до творчості всупереч несправедливості режиму.У галузі фортепіанної музики приналежність Всеволода Задерацького українській культурі відобразилася, мабуть, менш сильно, ніж в інших сферах творчості. Однак, навіть у таких прикладах, як фінал Другого фортепіанного концерту, вражає певна генетична приналежність, що зумовила органічне входження композитора в українське національне інтонаційне поле. Серед аналогічних творів можна назвати хорову Сюїту на українські народні теми, а також Концерт-рапсодію для домри, в основу якої також лягли українські народні теми-мелодії. Риси українського національного стилю відобразились, зокрема, у низці вокальних творів В.П.Задерацького на тексти українських поетів. Всеволод Задерацький написав понад сто камерно-вокальних творів, у тому числі п’ять вокальних циклів. Він звертався як до поетів-сучасників, так і до поетів Срібного віку. Загалом еволюцію стилю у вокально-камерних творах В.Задерацького можна визначити як перехід від гротеску ранніх творів, крізь «нову простоту» музичних віршів та жанрових замальовок середнього періоду творчості, до виразної багатоплановості «зустрічних сенсів» у творах 1940-х5 років. Можна зробити висновок, що, безумовно, зовні продовжуючи розвиток лінії класичної романсної лірики, В.Задерацький вносить у розвиток цього напрямку багато нового та самобутнього. Його вокальні твори цілком належать ХХ століттю. Подальше дослідження контекстуальних умов, факторів творчості Всеволода Петровича Задерацького, у тому числі, його камерно-вокальної спадщини, є теоретично та практично необхідним, якщо взяти до уваг унікальний характер, внутрішні та зовнішні суперечності творчої долі композитора, а також глибину стильових перетворень музичного мислення та музичної мови у першій половині ХХ століття. Композитор живе і працює в епоху найактивніших перетворень майже всіх параметрів музичного стилю. Це збігається з періодом розквіту авангардистських тенденцій у радянському мистецькому просторі. Але є й інші аспекти, поза якими відродження «забутих» аб «загублених» у вирі часу сторінок творчості Всеволода Петровича Задерацького є необхідним. До них відносяться такі першочергові якості, як своєрідність авторського почерку та багатогранність композиторського таланту, особливо актуальні у сучасних умовах, коли постмодерністська свідомість слухача розмиває критерії справжнього мистецтва. Глибина, серйозність думки, самобутність, властиві кращим зразкам творчості Задерацького, здатні привернути увагу як професійної спільноти, так і широкої аудиторії слухачів. Не почута свого часу, музика Всеволода Задерацького починає своє життя у ХХI столітті, долучаючи нас до художнього світу одного з найяскравіших композиторів минулого століття. Композитора «з біографією унікальною, але можливою лише у контексті тоталітаризму, відображаючи типові його тенденції». Багато сучасників композитора, слідом за представниками «французької шістки», декларували незалежність свого художнього стилю від мистецтв безпосередніх попередників, висуваючи його, як гасло, зречення ві естетичних норм епохи романтизму, докладаючи масу зусиль до6 індивідуалізації свого почерку та створення нових технік композиторського письма. В.П.Задерацький не залишився осторонь цього новаторського процесу, але після неминучого періоду авангардистських пошуків композитор, зрештою, повернувся до наслідування «золотої середини» між традицією та радикальним новаторством. Причиною для формування нового бачення сучасної музики для Задерацького стало глибоко вкорінене відчуття історизму музичної традиції. Тісне сплетення романтичних традицій, авангардистських тенденцій і «віянь» соціалістичного реалізму, при всій парадоксальності цього стильового синтезу, надає творам Задерацького той рівень достовірності, що дозволяє розглядати їх як правдиві художні документи епохи. І у цьому сенсі назва незакінченого роману Задерацького «Людина крокує епохою…» є символічним уособленням усієї його музичної творчості. Формування його музикантського слуху відбувалося під впливом як мінімум трьох художніх традицій – української, польської та російської, а точніше, московської. А згодом, у роки мандрівок, композиторський арсенал Задерацького збагатився ще й за рахунок дотику до східної музичної традиції та спілкування з представниками петербурзької школи. Якщо спробувати виділити головну особливість індивідуального стилю Задерацького, то, у першу чергу, необхідно назвати стильову багатогранність певного типу. Так, у той чи інший період життя та творчості Всеволода Задерацького на перший план виходив один із тих музичних стилів, якими композитор володів досконало. Творча доля В.Задерацького могла б окреслити нову сторінку у відносинах митця та суспільства: жоден із великих композиторів, певно, не стикався з такою кількістю перешкод, які випали на життя Всеволода Петровича. Війни, арешти, ув'язнення, ГУЛАГ, ссилка, знищення архіву, заборона на виконання та публікацію творів, остракізм з боку «колег». І всупереч усьому – створення величезного творчого багажу, який був би ще більшим, якби збереглись його ранні твори. Дивовижна доля Всеволода7 Петровича Задерацького – це справжнє підтвердження думки М.Бахтіна про те, що «кожен сенс має своє свято відродження». Сьогодні зміст творів В.П.Задерацького виявляється дивовижно співзвучним основним тенденціям сучасної музичної культури та композиторської творчості. Структура роботи. Магістерська робота складається зі Вступу, двох Розділів, шести Підрозділів, Висновків, Списку використаних джерел, Додатків. Загальний обсяг роботи складає 65 сторінок. Список використаних джерел налічує 47 позиції.
Елементи хореографічного мистецтва в системі підготовки спортсменів-гімнастів
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Чень Чжень ; Chen Chzhen; Ткаченко Ірина Олександрівна; Tkachenko Iryna Oleksandrivna
У роботі теоретично обґрунтовано вплив елементів хореографічного мистецтва на підготовку спортсменів-гімнастів. Окреслено історико-теоретичні основи становлення різних видів гімнастики. З’ясовано особливості хореографічної складової в системі підготовки спортсменів-гімнастів. Висвітлено використання елементів класичного танцю у системі підготовки спортсменів-гімнастів. Розглянуто використання елементів народно-сценічного та історико-побутового танцю у системі підготовки спортсменів-гімнастів. Ключові слова:
Становлення європейського баянно-акордеонного виконавства у другій половині ХХ століття
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Цебро Катерина Вікторівна; Tsebro Kateryna Viktorivna; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii Yuriiovych
Актуальність дослідження. У сьогоденні баянне мистецтво України посідає вагоме місце у вітчизняній культурі та привертає до себе увагу композиторів, виконавців та науковців. Протягом минулого століття цей інструмент пройшов стрімкий розвиток. Ускладнилась його конструкція, значно розширився репертуар, з’явилися школи баянно-акордеонного мистецтва та значно виріс рівень виконавської майстерності. Якщо на початку ХХ століття баян можна було почути тільки в народному побуті, то зараз він досяг високого професійно-академічного рівня та може конкурувати з визнаними академічними інструментами. Конструктивні можливості сучасного багатотембрового готово-виборного баяна являють собою професійний академічний камерний інструмент, який має широкий діапазон стилів: від фольклору до класичної музики різних епох та жанрів. Зазначимо, що баян і акордеон укріпилися в камерно-ансамблевій музиці відносно недавно – у другій половині ХХ століття. Мета дослідження – визначити особливості становлення європейського баянно – акордеонного виконавства другої половини ХХ століття. Для дoсягнення пoстaвленoї мети неoбхiднo вирiшити нaступнi зaвдaння:  узагальнити історичні відомості про європейське баянноакордеонне виконавство через призму сучасних наукових досліджень;  з’ясувати сутність та специфіку баянно-акордеонного виконавства;  охарактеризувати особливості становлення і розвитку баянно акордеонного виконавства у нордичних країнах;  висвітлити творчість Астора П’яццолли, Рішара Гальяно та з’ясувати особливості становлення та традиції українського баянно-акордеонного виконавства. Об'єкт дослідження – європейське баянно-акордеонне виконавство другої половини ХХ століття. Предмет дослідження – особливості становлення європейського баянно акордеонного виконавства другої половини ХХ століття. Структурa рoбoти. Магістерська рoбoтa cклaдaєтьcя зi вcтупу, двoх рoздiлiв, шеcти пiдрoздiлiв, виcнoвкiв дo 1 i 2 рoздiлiв, виcнoвкiв, cпиcку викoриcтaних джерел (101 позиція), дoдатків. Ocнoвний текcт рoбoти виклaденo нa 78 cтoрiнкaх. Зaгaльний oб’єм рoбoти 97 cтoрiнок.
Неокласичні тенденції в класичній хореографії
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Тимошенко Євгенія Руслана; Tymoshenko Yevheniia Ruslana; Будянський Дмитро Васильович; Budianskyi Dmytro Vasylovych
Основною метою кваліфікаційної роботи є виявлення найбільш поширених неокласичних тенденцій у класичній хореографії сьогодення. Об’єктом дослідження обрано сучасне хореографічне мистецтво. Предметом дослідження є особливості втілення неокласичних тенденцій у сучасній класичній хореографії. В роботі було виявлено найбільш поширені неокласичні тенденції у класичній хореографії сьогодення. Досліджено та сформовано сутність таких понять як класика, класичний танець, хореографічна лексика. Було виявлено особливості підготовки танцівника класичного стилю та аргументовано необхідність вивчення класичної балетної хореографії при підготовці сучасного танцівника. Також, в роботі було проаналізовано сучасні класичні хореографічні постановки на предмет використання в них неокласичних тенденцій.

Переглянути

Нові надходження