Перегляд за Автор "Bakhmat Nataliia"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Students Social Health Formation in the Conditions of Distance Learning(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Бахмат Наталія; Bakhmat NataliiaThe article analyzes the theoretical aspects of the students’ social health formation in terms of distance learning, substantiates the issues covered in the scientific literature on improving the level of social health of students. It is established that formation of students’ social health in the conditions of distance learning depends on their readiness to fully realize themselves in society, the ability to unleash their potential in all areas of the social environment, the ability to apply modern technologies for learning and the ability to overcome psychological barriers to communication with a teacher, peers and self-organization.Документ Можливості реалізації нейропедагогічних підходів майбутніми педагогам у професійній діяльності(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Бахмат Наталія; Bakhmat Nataliia; Навроцька Інна; Navrotska InnaНейропедагогіка – це сучасна галузь, що об’єднує принципи андрагогіки та психології навчання з дослідженнями в галузі нейронауки та когнітивної психології. Її мета полягає у вдосконаленні процесу навчання шляхом поєднання наукових відкриттів і педагогічної практики. Фокус наукових досліджень у нейропедагогіці полягає в розумінні та вивченні способів активізації роботи мозку та створення нових зв’язків, що допомагає учням покращити їхні навчальні здібності шляхом збільшення пластичності мозку. Дослідження полягає у підготовці майбутніх педагогів до використання нейропедагогічних методів у своїй професійній практиці. Метод літературного аналізу уможливив глибше розуміння засад нейропедагогіки. Результати роботи засвідчили, що системи освіти стають все більшою проблемою для країн через постійні виклики, такі як потреба у масовій освіті, адаптація професійних траєкторій до змін на ринку праці, впровадження цифрових технологій та зростання соціальних нерівностей. Проте, на сьогоднішній день можливе створення навчальних програм, які ефективно пристосовані для досягнення освітніх цілей, базуючись на нових відомостях про функціонування людського мозку, які були отримані протягом останніх десятиліть. Деякі наукові дискусії можуть здаватися стереотипними, однак учені все ще продовжують вивчати й набувати нові знання в сфері нейропедагогіки. Слід зазначити, що наукові позиції як саме інтегрувати нейропедагогіку ще на стадії розкриття. Висновуємо, що підготовка майбутніх педагогічних працівників до реалізації нейропедагогічних підходів у професійній діяльності можлива лише у рамках професійного розвитку, де майбутніх педагогів мають навчити застосовувати нейронауку в навчанні. Вони повинні спільно працювати над створенням, впровадженням та оцінкою уроків, що базуються на нейробіології, керуватися теоріями, пов’язаними з нейронною пластичністю, теорії уваги та усвідомленості. Підкреслюємо ключову роль аналогій у виявленні глибокого розуміння майбутніх педагогів знань та їхнього застосування. За допомогою аналогій, учителі, здійснюючи викладання, збагачують дидактичні форми, використовують різноманітні модальності та створюють послідовне навчання для учнів. Отримані дані свідчать про потенціал нейропедагогики для підтримки розвитку майбутніх педагогів у поглибленні їхнього теоретичного розуміння навчальних підходів та педагогічних практик.Документ Особливості монологічного мовлення молодших школярів із інтелектуальними порушеннями(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Миронова Світлана; Myronova Svitlana; Бахмат Наталія; Bakhmat NataliiaОднією з ключових компетентностей Нової української школи є спілкування рідною та державною мовами. Під час формування необхідних умінь педагоги мають ураховувати особливості розвитку учня, його труднощі та можливості. Оскільки Нова українська школа передбачає інклюзивне навчання й школярів із інтелектуальними порушеннями, учителі повинні володіти знаннями про рівень розвитку мовлення таких учнів, його специфіку. У молодших школярів з інтелектуальними порушеннями ускладнений перехід до самостійного висловлювання; власне мовлення є недостатньо розгорнутим, фрагментарним; монолог часто складається з логічно необ’єднаних частин; наявна бідність словникового запасу, недиференційоване розуміння і використання знайомих слів; порушена побудова зв’язного висловлюванню. Діти не прагнуть зробити своє мовлення зрозумілим для слухачів, пояснити внутрішні причини подій, які описують. Недорозвиток зв’язного мовлення впливає на весь психічний розвиток таких дітей, ефективність їхнього навчання, спілкування. Здійснено дослідження монологічного мовлення першокласників з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня, які засвідчили їх здатність виконувати завдання, пов’язані з опорою на сюжетні малюнки чи запропоновані слова; завдання на складання одного речення, аніж складати розповіді за сюжетним малюнком чи серією сюжетних малюнків. Учителі початкових класів інклюзивних шкіл оцінювали монологічне мовлення своїх учнів і виділили труднощі в їх мовленні, недостатньо усвідомлюючи вплив корекційних завдань у навчанні дітей на розвиток зв’язного мовлення. Розвиток мовлення дітей із інтелектуальними порушеннями потребує спеціальної взаємопов’язаної корекційної роботи вчителя початкових класів і логопеда.Документ Підготовка вчителів до формування підприємницької компетентності учнів закладів загальної середньої освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Бахмат Наталія; Bakhmat NataliiaУ статті розглянуто сучасні аспекти професійної підготовки педагогів до формування підприємницької компетентності учнів закладів загальної середньої освіти. З'ясовано, що формування підприємницької компетентності учнів закладів загальної середньої освіти відбуваються через зміст навчального предмета, через форми, методи та технології. Установлено, що основною метою підприємницької підготовки здобувачів освіти є ознайомлення їх із підприємницькою діяльністю, формування первинних знань і вмінь. Запропоновано комплекс заходів щодо підготовки педагогів до формування підприємницької компетентності учнів закладів загальної середньої освіти.Документ Формування здорового способу життя та фізичний розвиток молодших школярів у Новій українській школі(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Бахмат Наталія; Bakhmat NataliiaУ статті проаналізовано наукові здобутки в галузі освіти щодо формування здорового способу життя та фізичного розвитку молодших школярів. Установлено авторське бачення поняття «здоров’я» та наведено визначення дефініції «здоровий спосіб життя особистості молодшого школяра», що формується на уроках фізичної культури в межах здоров'язбережувальної інфраструктури закладу загальної середньої освіти на партнерській основі, створеної з метою збереження здоров’я школяра та формування здорового способу життя. Визначено основні умови, що впливають на формування здорового способу життя молодшого школяра під час едукаціного процесу. Створення розкритих умов, використання рухових вправ та організація спільних спортивних заходів із батьками, упровадження на уроках фізичної культури означених методів сприятимуть сформуванню здорового способу життя молодших школярів.