Шуст Людмила МиколаївнаShust Liudmyla Mykolaivna2024-04-192024-04-192023Шуст Л. Кольористична семантика в ранній поезії Максима Рильського [Текст] / Л. Шуст // Слобожанський науковий вiсник. Серiя Філологічні науки : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [гол. ред. О. М. Семеног ; редкол.: А. М. Архангельська, Л. В. Барановська, Н. М. Бідюк та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2023. – Вип. 3. – С. 98–102. – DOI: https://doi.org/10.32782/philspu/2023.3.18https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/14604У статті проаналізовано символіку та функції кольорів у ранніх поетичних творах Максима Рильського – яскравого представника літературної школи неокласиків. Особливої уваги заслуговує символіка кольору, адже він відігравав важливу роль у міфології, богослужінні, народних обрядах, геральдиці, алхімії, образотворчому мистецтві та ін.У роботі виділено найяскравіші та найчастотніші кольороназви у ранніх творах М.Рильського, визначено їх символіку та семантику.Найчастіше вживаними кольорами є синій, білий, чорний, золотий, червоний, зелений. Спорадично трапляються й інші кольороназви. Семантичне наповнення вказаних одиниць варіюється: від традиційно усталеної символіки до специфічного авторського трактування.Синій колір асоціюється із гармонією, спокоєм. Саме цей колір є для письменника консолідуючим ядром для образності й різноманіття. Нормою поетичного слововживання стало поєднання в одному контексті золотої (жовтої) і блакитної гами. З цими кольороназвами пов’язується ідея національного відродження українців, а також романтичні надії та виклик сірій буденщині. Білий колір пов’язують із поняттями світла, сонця, життя, радості, святковості, краси. Для українців білий колір споконвіку священний. Він уособлює божественне, вічне, духовне. Чорний колір традиційно корелює з негативними почуттями чи неприємним досвідом, конотуючи страх, тугу, печаль, розпач, смерть; часто об’єктивує метафоричні значення, пов’язані з емоційним і психологічним станом людини. Зелений здавна вважається символом надії, бо пов’язаний із весною, пробуджен-ням природи, зеленими нивами, що мають дати врожай. За допомогою назв кольору автор творить складні прикметники. Більшість із них вважаємо індивідуально-авторськими новотворами.У проаналізованих текстах, поряд із традиційними асоціаціями, натрапляємо на специфічні, власне авторські тракту-вання семантики використаних кольороназв. Тоді кольори, які повинні б показати настрій і переживання людини, набирають іншого, часто глибоко філософського значення, перетворюючись на кольори буття.The article analyzes the symbolism and functions of colours in the early poetic works of Maksym Rylskyi, a prominent representative of the neoclassical literary school. The symbolism of colour deserves special attention, as it played an important role in mythology, worship, folk rites, heraldry, alchemy, fine arts, etc.The paper highlights the most striking and frequent colour schemes in M.Rylskyi’s early works, defines their symbolism and semantics.The most frequently used colours are blue, white, black, gold, red, and green. Other colours are also used sporadically. The semantic content of these units varies: from traditionally established symbolism to the author’s specific interpretation.Blue is associated with harmony and tranquility. It is this colour that is the consolidating nucleus for imagery and diversity for the writer. The combination of gold (yellow) and blue in one context became the norm of poetic word usage. These colour names are associated with the idea of the national revival of Ukrainians, as well as romantic hopes and a challenge to the grey everyday life. White is associated with the concepts of light, sun, life, joy, festivity, and beauty. For Ukrainians, white has been a sacred colour for centuries. It represents the divine, the eternal, the spiritual. Black is traditionally correlated with negative feelings or unpleasant experiences, connoting fear, longing, sadness, despair, and death; it often objectifies metaphorical meanings related to the emotional and psychological state of a person. Green has long been considered a symbol of hope, as it is associated with spring, the awakening of nature, and green fields that are expected to yield a harvest. With the help of colour names, the author creates complex adjectives. We consider most of them to be individual author’s novelties.In the analyzed texts, along with traditional associations, we come across specific, authorial interpretations of the semantics of the used colour schemes. In this case, the colours that are supposed to show a person’s mood and feelings take on a different, often deeply philosophical meaning, turning into the colours of being.ukкольороназвисемантикасимволікаасоціаціїнеокласикиcolour schemessemanticssymbolismassociationsneoclassical literary schoolArticle0000-0001-6761-5497DOI https://doi.org/10.32782/philspu/2023.3.18