Слєсарєва АннаSliesarieva Anna2025-10-302025-10-302025Слєсарєва, А. Фінансове тертя у трансформаційних механізмах грошового обігу: цифрові активи як компенсаторний інструмент [Текст] / А. Слєсарєва // Цифрова економіка та економічна безпека : науково-практичний журнал / Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. Ю. Кудріна (гол. ред.), В. В. Божкова, В. І. Борщ, Н. М. Вдовенко та ін.]. – 2025. – № 3 (18). – С. 316–322. – DOI: https://doi.org/10.32782/dees.18-48https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/17526У статті досліджено явище фінансового тертя як системну перешкоду ефективній реалізації механізмів сек’юритизації банківських активів в умовах цифрової трансформації фінансової системи. Актуальність теми зумовлена потребою адаптації класичних фінансових інструментів до нових технологічних і регуляторних реалій, де цифрові активи поступово набувають функціональної значущості. Метою дослідження є обґрунтування потенціалу цифрових активів як компенсаторного інструменту зниження фінансового тертя у структурах сек’юритизації, зокрема у формах CDO та CLO. Методологічну основу становить поєднання інституціонального та функціонального підходів, методів структурно-логічного узагальнення, порівняльно-правового аналізу та елементів концептуального моделювання. Здійснено аналіз трансакційних, клірингових та інформаційних фрикцій, що ускладнюють структурування й обіг фінансових зобов’язань, а також охарактеризовано архітектуру сучасної сек’юритизації в аспектах часової інерційності, нормативної фрагментації та надмірного навантаження на емітента. У результаті дослідження доведено, що цифрові активи здатні виконувати компенсаторну функцію завдяки пришвидшенню розрахунків, автоматизації виконання зобов’язань, зниженню трансакційних витрат і посиленню ліквідності вторинного ринку. З метою поглиблення аналітики здійснено порівняльний аналіз традиційної та цифрової сек’юритизації, результати якого узагальнено в таблиці. Наведені параметри – зокрема вартість транзакцій, швидкість клірингу, рівень інформаційної асиметрії, юридична складність, ліквідність і масштабованість – засвідчують переваги цифрових рішень у подоланні фінансових фрикцій. Для візуалізації логіки трансформаційного процесу побудовано блок-схему цифрової сек’юритизації з використанням токенізованих траншів. У ній поетапно відображено ключові елементи цифрової архітектури: токенізацію активів, структурування траншів за допомогою смарт-контрактів, первинне розміщення токенів, механізм розподілу платежів та функціонування вторинного ринку. Це дозволяє комплексно уявити функціональну модель сек’юритизації нового покоління.The article explores the phenomenon of financial frictions as a systemic barrier to the effective implementation of securitization mechanisms for bank assets in the context of the digital transformation of the financial system. The relevance of the topic lies in the need to adapt classical financial instruments to new technological and regulatory realities, where digital assets are gradually gaining functional significance. The purpose of the study is to substantiate the potential of digital assets as a compensatory instrument for reducing financial frictions within securitization structures, particularly in the forms of CDOs and CLOs. The methodological framework combines institutional and functional approaches, methods of structural and logical generalization, comparative legal analysis, and elements of conceptual modeling. The study analyzes transactional, clearing, and informational frictions that complicate the structuring and circulation of financial obligations, and characterizes the architecture of modern securitization in terms of temporal inertia, regulatory fragmentation, and excessive issuer burden. The study demonstrates that digital assets are capable of performing a compensatory function by accelerating settlements, automating the execution of obligations, reducing transaction costs, and enhancing the liquidity of the secondary market. To deepen the analytical assessment, a comparative analysis of traditional and digital securitization was conducted, with the results summarized in a table. The selected parameters – includeing transaction costs, clearing speed, level of information asymmetry, legal complexity, liquidity, and scalability – confirm the advantages of digital solutions in mitigating financial frictions. To visualize the logic of the transformational process, a block diagram of digital securitization using tokenized tranches was developed. It sequentially illustrates key elements of the digital architecture: asset tokenization, tranche structuring through smart contracts, primary token issuance, payment distribution mechanisms, and secondary market operations. This approach provides a comprehensive view of a functional model of next-generation securitization.ukфінансове тертясек’юритизаціяцифрові активиCDOCLOтокенізаціястейблкоїниMiCABasel IIIфінансовий інжинірингкриптовалютаfinancial frictionssecuritizationdigital assetstokenizationstablecoinsfinancial engineeringcryptocurrencyArticlehttps://orcid.org/0009-0005-9701-9983https://doi.org/10.32782/dees.18-48