Підгородецька Інна ЮріївнаТихоненко Олена ВасилівнаPidhorodetska Inna YuriivnaTykhonenko Olena Vasylivna2026-02-062026-02-062025Підгородецька, І Формування академічного красномовства у процесі вивчення мов у ЗВО в умовах дистанційного навчання [Текст] / І. Підгородецька, О. Тихоненко // Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України ; Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; гол. ред. О. М. Семеног ; редкол.: А. М. Архангельська, Л. В. Барановська, Н. М. Бідюк [та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 11. – С. 157–162. – DOI: https://doi.org/10.32782/philspu/2025.11.27https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/18003У статті проаналізовано особливості формування академічного красномовства здобувачів ЗВО під час вивчення української та іноземних мов в умовах цифровізації освітнього процесу та дистанційного навчання. Обґрунтовано потребу адаптації класичних риторичних стратегій до нових форматів комунікації, зумовлених використанням цифрових платформ, відеозв’язку та інтерактивних інструментів. Зазначено, що дистанційне навчання з використанням інноваційних технологій вимагає від викладачів і здобувачів освіти чіткого, логічного, структурованого і лаконічного мовлення відповідно до норм академічного стилю. Наголошено, що в умовах онлайн-взаємодії академічне красномовство набуває міждисциплінарного характеру, оскільки поєднує елементи педагогіки, психології, та інформаційно-комунікаційних технологій. Виокремлено значення невербальних та паравербальних засобів комунікації, зокрема інтонації, темпу мовлення, пауз, міміки, а також зорового контакту під час відеоконференцій. Аргументовано, що саме ці компоненти сприяють створенню довіри між викладачем і студентами, забезпечують ефективне сприйняття навчального матеріалу і активне залучення здобувачів до освітнього процесу. Зауважено, що для успішного розвитку академічного красномовства важливо враховувати культурні, етичні та естетичні аспекти комунікації учасників освітнього процесу. Підкреслено важливість розвитку навичок міжкультурного спілкування на заняттях з іноземної мови як необхідного компонента сучасної риторики у дистанційному форматі. Указано на необхідність дотримання академічної коректності, принципів інклюзивності та адаптивності в онлайн-взаємодії. З’ясовано, що використання візуальних засобів підтримки, як-от презентацій, інфографіки тощо, сприяє розвитку риторичної майстерності усіх учасників освітнього процесу. Підкреслено, що необхідність адаптації риторичних стратегій до онлайн-форматів вимагає від викладачів навичок роботи з новітніми технологіями та застосування інноваційних методик для ефективної комунікації в онлайн-просторі. Визначено, що застосування інтерактивних методів у практиці викладання мов дає змогу глибше засвоювати матеріал та формувати у здобувачів освіти риторичну компетентність.The article analyzes the specific features of forming academic eloquence among university students during the study of Ukrainian and foreign languages in the context of digitalization and distance learning. The need to adapt classical rhetorical strategies to new forms of communication prompted by the use of digital platforms, video communication, and interactive tools is substantiated. It is noted that distance learning using such technologies requires both instructors and students to demonstrate clear, logical, structured, and concise speech aligned with the norms of academic discourse. The importance of nonverbal and paraverbal communication means is emphasized, particularly intonation, speech tempo, pauses, facial expressions, and eye contact during video conferencing. It is argued that these elements contribute to building trust and effective interaction between students and instructors, improving comprehension and engagement. The interdisciplinary nature of academic eloquence is highlighted, integrating pedagogy, psychology, and information technology. The significance of cultural, ethical, and aesthetic aspects of communication is also emphasized. The relevance of developing intercultural communication skills in foreign language classes is demonstrated, as this represents an essential component of modern rhetoric in digital formats. Attention is paid to the need for inclusivity, academic correctness, and adaptability in online communication.It is also noted that the use of digital tools such as presentations, infographics, and video recordings contributes to the development of rhetorical mastery among all participants in the educational process.Furthermore, the necessity of adapting rhetorical strategies to the realities of distance learning is underlined, along with the need for instructors to improve their digital skills and apply innovative methods for effective communication in the online space. The use of interactive and multimedia tools in language learning allows students to better comprehend material and develop rhetorical competence.ukакадемічне красномовстводистанційне навчанняцифровізаціяриторикаінтерактивні платформимультимедійні інструментимовакомунікаціяacademic eloquencedistance learningdigitalizationrhetoricinteractive platformsmultimedia toolslanguagecommunicationArticlehttps://orcid.org/0000-0003-4402-033Xhttps://orcid.org/0000-0002-4569-9869https://doi.org/10.32782/philspu/2025.11.27