Зав’ялова Ольга КостянтинівнаZavialova Olha Kostiantynivna2024-04-032024-04-032023Зав’ялова О. Еволюція вокальної імпровізації у джазовій музиці ХХ століття [Текст] / О. Зав’ялова // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. А. Біда та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2023. – № 7 (131). – С. 338–351. – DOI: 10.24139/2312‐5993/2023.07/338‐35110.24139/2312‐5993/2023.07/338‐351https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/14425Мета статті ‐ визначити етапи розвитку вокальної імпровізації у джазовому мистецтві, надати характеристику кожному новому стильовому відгалуженню цього явища у ХХ столітті. Методологічною основою статті є: комплекс методів та прийомів музикознавчого аналізу з урахуванням питань джазової імпровізації. Його основними складовими є: історико‐культурологічний підхід (для означення різних стильових відгалужень джазу на різних етапах розвитку); музично‐теоретичний аналіз (для встановлення специфічних ознак вокальної імпровізації в творах різних стилістичних спрямувань); порівняльний аналіз (для характеристики сутнісних ознак різного типу джазових творів) тощо. Наукова новизна. У статті висвітлюються питання еволюції вокальної імпровізації у розвитку джазової музики ХХ століття. Зазначений аспект розглянутих питань ще не отримав вивчення в українському музикознавстві. Висновки. Імпровізація ‐ це основна складова, що становить сутність джазового музикування. В русі історичного розвитку своєрідної специфіки набула джазова вокальна імпровізація, яка, засновуючись на фольклорних витоках, пройшла шлях від стихійної імпровізації африканських рабів та колективної імпровізації раннього джазу до кристалізації сольного її виду в мистецтві сучасних джазових співаків. Еволюція джазової вокальної імпровізації відображає ті особливості вираження та специфічні виразні засоби, які це мистецтво набувало в кожному зі стильових джазових відгалужень: спірічуелс, госпел, блюз, свінг, бібоп, кул, R&B, соул та ін. Панування вокальної імпровізації в соулі, що став мейнстимним джазовим стилем другої половини ХХ століття, підтвердило її значення як одного з найважливіших елементів сучасного джазу. З кінця ХХ століття й дотепер у джазовій вокальній імпровізації спостерігаються тенденції наближення й злиття різних стилів, жанрів і пластів музики, характерні для розвитку джазового мистецтва загалом завдяки «переплавленню» в ньому традицій музичних культур всього світу.Improvisation is the main component that constitutes the essence of jazz music making. In the course of historical development, jazz vocal improvisation acquired a peculiar specificity, which, based on folklore origins, went from the spontaneous improvisation of African slaves and the collective improvisation of early jazz to the crystallization of its solo form in the art of modern jazz singers. The article highlights the evolution of vocal improvisation in the development of jazz music of the 20th century. The mentioned aspect of controversial issues has yet to be studied in Ukrainian musicology. Analysis of relevant research. Since the end of the 20th century, in the scientific space of Ukraine, thorough dissertation studies have appeared, touching on various aspects of the theory and history of jazz, its stylistics, sociocultural functions, etc. (M. Bulda, O. Voropayeva, Yu. Dyachenko, V. Olendaryov, V. Romanko). Questions regarding jazz improvisation and various performance methods, which are highlighted in the works of B. Stolov, O. Pavlenka, A. Shevchenko, N. Tseiko and T. Kryvitska, are also brought up to date. Aim of the Study. The purpose of the article is to determine the stages of development of vocal improvisation in jazz art, to characterize each new stylistic branch of this phenomenon in the 20th century. Research Methods. The methodological basis of the article is: a complex of methods and techniques of musicological analysis taking into account the issues of jazz improvisation. Its main components are: a historical and cultural approach (to define different stylistic branches of jazz at different stages of development); music‐ theoretical analysis (to establish specific features of vocal improvisation in works of various stylistic trends); comparative analysis (to characterize the essential features of various types of jazz works), etc. Results. The evolution of jazz vocal improvisation reflects the features of expression and specific means of expression that this art acquired in each of the stylistic branches of jazz: spirituals, gospel, blues, swing, bebop, cool, R&B, soul, etc. The dominance of vocal improvisation in soul, which became the mainstream jazz style of the second half of the 20th century, confirmed its importance as one of the most important elements of modern jazz. From the end of the 20th century to the present, jazz vocal improvisation has been witnessing the convergence and merging of different styles, genres and layers of music, characteristic of the development of jazz art in general due to the «melting» in it of the traditions of musical cultures around the world.джазова музикаеволюція вокальної імпровізаціїстильові відгалуженняспірічуелсгоспелблюзсвінгбібопкулR&Bсоулjazz musicevolution of vocal improvisationstylistic branchesspiritualsgospelbluesswingbebopcoolsouІ0000‐0002‐9483‐5871