Стахевич Олександр ОлександровичStakhevych Oleksandr Oleksandrovych2026-06-182026-06-182026Стахевич О. Романсова творчість Михайла Вериківського у соціокультурному дискурсі доби [Текст] / О. Стахевич // Слобожанські мистецькі студії : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. К. Зав’ялова, С. Бєдарєва, Л. Вікаріуш та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2026. – Вип. 2 (11). – С. 172–178. – DOI: https://doi.org/10.32782/art/2026.2.30https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/18434Виявлено вплив соціокультурних чинників на камерно-вокальну лірику М. Вериківського. З’ясовано, що романсова творчість митця розвивалась нерівномірно і в кожному десятилітті мала свої стильові пріоритети. В першій половині 1920-х років митець звертався переважно до текстів поетів модернізму, що у музиці виражено експресіоністичними засобами (романси на слова О. Слісаренка, Г. Чупринки, П. Тичини, М. Семенка, В. Сосюри, М. Йогансена). З початку 1930-х років у його творчості переважає революційна тематика (романси «Розправа», «Пам’яті Кірова», «Хто за війну»). Лише наприкінці цього десятиліття з’являються знакові романси на слова Лесі Українки. В 1940-ві роки М. Вериківський опановує романсовий жанр більш активно (твори на слова І. Франка, М. Рильського. Л. Українки та ін.). Цикл «Образ коханої» на слова П. Грабовського (1944) став центральним у його вокальній ліриці. Але з початком нової хвилі «чистки» рядів (1948), коли композитора було звинувачено в «ідеалізації минулого» та «національній обмеженості», в його романсовому доробку з’являються теми оспівування радянського життя та образу великого вождя. Останнім сплеском активності М. Вериківського у камерно-вокальних жанрах стали 1958–1959-й роки, коли у радянському мистецтві загалом поновлюється інтерес до людської особистості, її індивідуальних проявів та психологічних станів, внутрішнього інтимного життя, а їх вираження втілюється переважно у циклічних формах. В цей час він пише романси на слова Ю. Словацького, Д. Гофштейна, М. Єременка, цикли «Пісні Сафо» в перекладі І. Франка, «З сучасної грецької лірики» на слова Н. Вреттаноса, «Омузикалений Перець» та ін. Попри те, що до жанру романсу М. Вериківський звертався у різні періоди творчості, а тексти творів бралися з різних поетичних джерел, вони мають єдиний композиційний стрижень. Це свідчить про вагому стилеутворювальну роль камерно-вокальної лірики у доробку митця, незважаючи на ті соціокультурні впливи, що на кожному етапі скеровували його творчість, навіть усупереч особистим зацікавленням.The influence of socio-cultural factors on the chamber and vocal lyrics of M. Verykivsky has been revealed. It has been found that the artist’s romance work developed unevenly and in each decade had its own stylistic priorities. In the first half of the 1920s, the artist turned mainly to the texts of modernist poets, which was expressed in music by expressionistic means (romances to the words of O. Slisarenko, G. Chuprynka, P. Tychyna, M. Semenko, V. Sosyura, M. Johansen). Since the beginning of the 1930s, revolutionary themes have prevailed in his work (romances “Rape”, “In Memory of Kirov”, “Who is for the War”). Only at the end of this decade do significant romances to the words of Lesya Ukrainka appear. In the 1940s, M. Verykivsky mastered the romance genre more actively (works to the words of I. Franko, M. Rylsky, L. Ukrainka, etc.). The cycle “Image of the Beloved” to the words of P. Grabovsky (1944) became central to his vocal lyrics. But with the beginning of a new wave of “purge” of the ranks (1948), when the composer was accused of “idealization of the past” and “national narrow-mindedness”, themes of glorifying Soviet life and the image of the great leader appeared in his romance works. The last surge of activity of M. Verykivsky in chamber and vocal genres was in 1958–1959, when in Soviet Art in general there was a renewed interest in the human personality, its individual manifestations and psychological states, inner intimate life, and their expression was embodied mainly in cyclical forms. At this time, he wrote romances to the words of Y. Slovacky, D. Hofstein, M. Yeremenko, the cycles “Songs of Sappho” translated by I. Franko, “From Modern Greek Lyrics” to the words of N. Vrettanos, “Musical Pepper” and etc. Despite the fact that M. Verykivsky turned to the romance genre in different periods of his work, and the texts of the works were taken from different poetic sources, they have a single compositional core. This indicates a significant style-forming role of chamber-vocal lyrics in the artist’s work, despite the socio-cultural influences that guided his work at each stage, even contrary to personal interests.ukкамерно-вокальна лірикаромансовий жанрцикли романсівсимволізмекспресіонізмсоціокультурні чинники«буржуазний націоналізм»«втеча від сучасності»творчістьМ. Вериківськийchamber-vocal lyricsromance genreromance cyclessymbolismexpressionismsocio-cultural factors“bourgeois nationalism”“escape from modernity”creativityM. VerykivskyArticle0000-0002-5195-675310.32782/art/2026.2.30