Саверський Владислав ВікторовичSaverskyi Vladyslav Viktorovych2026-06-182026-06-182026Саверський В. Концертне виконання опери Г. Ф. Генделя «Юлій Цезар у Єгипті»: досвід диригентської інтерпретації [Текст] / Саверський // Слобожанські мистецькі студії : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. К. Зав’ялова, С. Бєдарєва, Л. Вікаріуш та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2026. – Вип. 2 (11). – С. 162–165. – DOI: https://doi.org/10.32782/art/2026.2.28https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/18435Серед опер Г. Ф. Генделя «Юлій Цезар у Єгипті» займає одне з чільних місць. Твору присвячена значна кількість наукових розвідок, в яких проаналізовано його жанрово-стильові особливості. В центрі уваги цієї статті – концертне виконання опери Г. Ф. Генделя «Юлій Цезар у Єгипті», здійснене камерним оркестром Capella Pergolesi під керівництвом В. Саверського у Харкові 16 листопада 2025 року. Підкреслено, що в умовах концертного виконання опери диригент постає не тільки як інтерпретатор, а й автор скороченої редакції опери і тексту для читця. З опорою на наукові джерела викладено метод подолання складнощів, які виникають у зв’язку із редукцією окремих номерів та сюжетних ліній з метою адаптації великої барокової опери до концертного втілення. Новизну цієї розвідки становить спроба здійснити наукову рефлексію щодо концертного виконання опери «Юлій Цезар у Єгипті». Мета статті – проаналізувати особливості концертного виконання цієї опери. У статті застосовані історико-культурологічний, жанрово-стильовий, системний методи дослідження. У висновках зазначено, що при виконанні оперного твору в концертному варіанті має бути обрана адекватна матеріалу стратегія скорочення, яка дозволить зберегти контури художньої цілісності, відтворити основні моменти драматургії, втілити образні характеристики головних персонажів. Умови концертного виконання зумовили відмову від партій духових інструментів в оркестрі, що зменшило колористичність оркестрового звучання, однак дозволило утворити мобільний оркестровий склад і рухливу оркестрову тканину, при цьому зберегти всі ознаки і функціональні елементи барокового оркестрування. Використання читця як «компенсатора» сюжетних прогалин виявилося дієвим інструментом, що забезпечило логічний зв'язок між аріями та зробило бароковий сюжет доступним для сучасного слухача. Даний досвід підтверджує, що формат «стислої опери» у концертному виконанні є перспективним для популяризації класичного мистецтва в сучасних культурних реаліях.Among the operas of G. F. Handel, “Julius Caesar in Egypt” occupies one of the leading places. A significant number of scientific investigations are devoted to the work, which analyze its genre and stylistic features. The focus of this article is the concert performance of G. F. Handel’s opera “Julius Caesar in Egypt”, performed by the Capella Pergolesi chamber orchestra under the direction of V. Saversky in Kharkiv on November 16, 2025. It is emphasized that in the conditions of a concert performance of the opera, the conductor appears not only as an interpreter, but also the author of an abridged version of the opera and the text for the reader. Based on scientific sources, a method of overcoming the difficulties that arise in connection with the reduction of individual numbers and plot lines in order to adapt a large Baroque opera to a concert embodiment is outlined. The novelty of this investigation is an attempt to carry out a scientific reflection on the concert performance of the opera “Julius Caesar in Egypt”. The purpose of the article is to analyze the features of the concert performance of this opera. The article applies historical-culturological, genre-stylistic, and systemic research methods. The conclusions indicate that when performing an opera in a concert version, an adequate reduction strategy should be chosen for the material, which will allow preserving the contours of artistic integrity, reproducing the main moments of dramaturgy, and embodying the figurative characteristics of the main characters. The conditions of the concert performance led to the rejection of the parts of wind instruments in the orchestra, which reduced the color of the orchestral sound, but allowed the creation of a mobile orchestral composition and a mobile orchestral fabric, while preserving all the signs and functional elements of baroque orchestration. The use of a reader as a "compensator" of plot gaps turned out to be an effective tool that ensured a logical connection between the arias and made the baroque plot accessible to the modern listener. This experience confirms that the format of "short opera" in concert performance is promising for popularizing classical art in modern cultural realities.ukбарокодиригентська інтерпретаціяконцертне виконання опериаріячитецьоркестрдиригентbaroqueconductor's interpretationconcert performance of operaariareaderorchestraconductorArticle0009-0000-0198-191010.32782/art/2026.2.28