Harbera Iryna VolodymyrivnaГарбера Ірина Володимирівна2024-04-222024-04-222023Harbera I. Linguistic Aspect of Intercultural Conflict Communication [Техt] / І. Harbera // Слобожанський науковий вiсник. Серiя Філологічні науки : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [гол. ред. О. М. Семеног ; редкол.: А. М. Архангельська, Л. В. Барановська, Н. М. Бідюк та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2023. – Вип. 4. – С. 20–23. – DOI: https://doi.org/10.32782/philspu/2023.4.4https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/14631The article reveals the linguistic aspect of intercultural conflict communication with the help of a specially prepared linguistic experiment on “Interlingual homonyms” (conducted with English- and Ukrainian-speaking students of Vasyl’ Stus Donetsk National University), as well as through scientific observation (interesting conflict-generating communication situations during the educational process, the subject of which was the contradictory use of certain morphological forms and phraseological units, were identified). Intercultural communication is positioned as a process of verbal and non-verbal communication between people belonging to different national and cultural communities. Conflict in intercultural communication (i.e., intercultural conflict communication) is presented as a cultural phenomenon, the content of which is determined by cultural factors, and the process of emergence and development of conflicts is regulated by cultural norms, which under certain circumstances lead to the emergence of special cultural rituals that affect the process of conflict interaction between participants. The analysis of the linguistic aspect of intercultural conflict communication is to identify verbal and non-verbal markers of cultural information in order to achieve communicative interaction between representatives of different cultures and prevent the emergence of communicative conflicts. Specific examples demonstrate that intercultural conflict communication can be realized at several linguistic levels: lexical, phraseological, morphological, and syntactic. It is proved that the most effective way to regulate intercultural conflict communication is to develop intercultural communication competence in its real and potential participants as the ability to adequately use culturally significant language tools, concepts and behavioral stereotypes.У статті розкрито лінгвістичний аспект міжкультурної конфліктної комунікації за допомогою спеціально підготовленого лінгвістичного експерименту на тему «Міжмовні омоніми» (проведеного англійсько- та українськомовними студентами Донецького національного університету імені Василя Стуса), а також шляхом наукового спостереження (виокремлено цікаві конфліктогенні комунікативні ситуації під час навчального процесу, предметом яких стало суперечливе вживання певних морфологічних форм і фразеологічних одиниць). Міжкультурну комунікацію позиціоновано як процес вербального та невербального спілкування між людьми, які належать до різних національних і культурних спільнот. Конфлікт під час міжкультурної комунікації (тобто міжкультурну конфліктну комунікацію) репрезентовано як культурний феномен, зміст якого визначуваний культурними чинниками, а процес виникнення й розвитку конфліктів регульований культурними нормами, які за певних обставин призводять до появи особливих культурних ритуалів, що впливають на процес конфліктної взаємодії між учасниками. Аналіз лінгвістичного аспекту міжкультурної конфліктної комунікації полягає у виявленні вербальних і невербальних маркерів культурної інформації з метою досягнення комунікативної взаємодії представників різних культур і запобігання появи комунікативних конфліктів. На конкретних прикладах продемонстровано, що міжкультурна конфліктна комунікація здатна реалізовуватися на кількох мовних рівнях – лексичному, фразеологічному, морфологічному, синтаксичному. Доведено, що найефективніший спосіб регулювати міжкультурну конфліктну комунікацію– формування у її реальних і потенційних учасників міжкультурної комунікативної компетенції як здатності адекватно використовувати культурно значущі мовні засоби, концепти й поведінкові стереотипи.encommunicative conflictEnglish languageintercultural communicative competenceintercultural conflict communicationinterlingual homonymlinguistic aspectUkrainian languageкомунікативний конфліктанглійська моваміжкультурна комунікативна компетенціяміжкультурна конфліктна комунікаціяміжмовний омонімлінгвістичний аспектукраїнська моваArticle0000-0001-5365-054XDOI https://doi.org/10.32782/philspu/2023.4.4