Дун ХаоDun Khao2023-03-022023-03-022022Дун Хао Формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання [Текст] : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії : спец. 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) / Дун Хао ; науковий керівник О. В. Єременко. – Суми : Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2022. – 196 с.https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/13079Дисертацію присвячено проблемі формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. У роботі з’ясовано стан розробки досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній науці й мистецтвознавстві та схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат. Розроблено та теоретично обґрунтовано компонентну структуру формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Визначено критерії, показники та рівні сформованості мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Розроблено поетапну методику формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Експериментально перевірено ефективність запропонованої методики формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. З’ясовано стан дослідженості проблеми у психолого-педагогічній науковій літературі й мистецтвознавстві. Визначено, що дослідження означеного феномена здійснюється на різних галузевих рівнях, а саме: філософському, соціологічному, психологічному, педагогічному, мистецтвознавчому. Схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат дослідження, зокрема, розглянуто сутність основоположних понять «світогляд» та «мистецький світогляд». Застосування методів систематизації та узагальнення дозволило з’ясувати, що світогляд – це індивідуально-особистісне утворення, формування якого відбувається на основі системи знань, інтересів, смаків, уподобань, пріоритетів і характеризується стійкою потребою особистості у практичній діяльності, зокрема, в самоосвіті. Відповідно, мистецький світогляд є показником культури особистості, мірою різнобічної творчої активності. Під ним розуміють систему мистецьких знань (мистецьку обізнаність), інтересів, потреб, що формуються на основі мистецького досвіду та спрямовані на продуктивно-творчу діяльність. Формування світогляду – це складний процес, що визначається духовним світом людини, її мистецьким досвідом, музичнопсихологічними особливостями, музичними здібностями та творчим потенціалом. Розроблено й теоретично обґрунтовано компонентну структуру формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Згідно з результатами проведеного дослідження визначена структура є системним поєднанням таких компонентів, як: мотиваційно-спонукальний, який характеризується наявністю стійкої зацікавленості підлітків співацькою діяльністю; аналітично-оцінювальний, який визначається спроможністю учнів до вивчення й оцінювання явищ вокально-хорового мистецтва; результативноінтерпретаційний, що показує можливість підлітків виявляти себе у продуктивній співацькій діяльності. Формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання враховувало реалізацію таких функцій, як: активізаційно-ціннісної, яка забезпечує можливість зацікавленості підлітків мистецтвом, залучення до усвідомлення змісту мистецьких творів із метою співвіднесення задумів автора з власними переживаннями; пізнавально-діяльнісної, що дає можливість створювати в підлітків установку на детальне усвідомлення особливостей музичного твору, а вже потім – спонукати до самовираження під час його вокально-хорової інтерпретації; комунікативно-гедоністичної, яка передбачає акцентування ролі естетичної насолоди під час прийняття та створення музичних образів. Виокремлено критерії, показники та рівні сформованості мистецького світогляду підлітків. Критерієм мотиваційно-спонукального компоненту є міра зацікавленості музичним мистецтвом, зокрема, співацькою (вокально-хоровою) діяльністю (показники: зацікавленість підлітків сприйняттям улюблених творів; активне усвідомлене бажання засвоєння співацького матеріалу; потреба в опануванні різних видів музично-виконавської діяльності та стійка необхідність володіння співацькою діяльністю). Критерієм аналітично-оцінювального компоненту є ступінь здатності до аналітичного опрацювання й оцінювання явищ музичного мистецтва (показники: наявність знань щодо розрізнення виразних засобів і виявлення їх значення у створенні мистецько-образного змісту творів; схильність до свідомого оцінювання художньої цінності музичних (вокально-хорових) творів; прагнення до відшліфовування виконавських умінь згідно з ідеалами про прекрасне та досконале). Критерієм результативно-інтерпретаційного компоненту виступає міра здатності до продуктивно-творчої діяльності (показники: наявність улюблених музичних творів, авторів, виконавців; спроможність до свідомого вибору співацького репертуару; здатність до художнього втілення музичних образів). У результаті проведеного дослідження встановлено рівні сформованості мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання: високий, середній, низький, що різняться ступенем умотивованості підлітків до співацького навчання, наявністю вокально-хорових знань і вмінь, а також здатністю адекватно оцінювати музичний твір та здійснювати продуктивнотворчу діяльність. Розроблено поетапну експериментальну методику формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Означена методика складається з трьох етапів (експонувально-мотиваційний, пізнавально-оцінювальний та продуктивно-творчий) та передбачала впровадження педагогічних умов (забезпечення єдності теоретичної обізнаності підлітків і практичної співацької діяльності; реалізація художньо-діалогічної взаємодії між учасниками освітнього процесу; створення позитивно-довірливої гедоністично спрямованої атмосфери співацьких занять та принципів). Перший етап – експонувально-мотиваційний – спрямований на формування в підлітків зацікавленості явищами музичного мистецтва, усвідомленої потреби в опануванні співацького матеріалу й оволодіння практичними діями з метою розвитку мистецького світогляду. Другий етап – пізнавально-оцінювальний – передбачає реалізацію єдності знаннєвого досвіду з необхідністю оволодіння учнями співацькими навичками. Третій – продуктивно-творчий – етап зорієнтовано на розвиток практичних вокально-хорових навичок із метою формування мистецького світогляду підлітків. Експериментально перевірено ефективність методики формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання, що підтверджується відмінністю в показниках діагностувальних зрізів експериментальних і контрольних груп на прикінцевому етапі дослідження. Результати формувального експерименту виявили позитивні зрушення у сформованості мистецького світогляду підлітків. Застосовані статистичні методи якісної та кількісної обробки отриманої інформації дали можливість зробити такі узагальнення: у мотиваційно-спрямовуючій сфері зафіксовано позитивні зрушення, динаміка змін в учнів підліткового віку експериментальної групи перевершує динаміку змін у контрольній групі; зафіксовані на завершальній стадії експерименту рівні сформованості мистецького світогляду учнів експериментальної групи за всіма критеріями є вищими, ніж аналогічні рівні учнів контрольної групи. Отже, розроблену в процесі дослідження методику формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання можна вважати ефективною. Наукова новизна одержаних висновків дослідження полягає в тому, що вперше: - визначено сутність, зміст, структуру, функції мистецького світогляду, а також критерії, показники та рівні його сформованості як індивідуальноособистісного утворення, що визначає готовність учня до самоосвіти, підвищення його власного загальноосвітнього рівня й передбачає не тільки накопичення інформації, але й уміння узагальнювати широкий аспект явищ задля формування власного погляду на оточуючу дійсність;- розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методику формування мистецького світогляду, що базується на відповідному теоретико-методологічному підґрунті. Уточнено поняття «формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання» як процесу формування на фундаменті певного комплексу мистецьких знань та інтересів системи художньо-ціннісних орієнтирів, що визначають культурну позицію учня в суспільстві. Удосконалено зміст співацького навчання підлітків. Подальшого розвитку набули ідеї щодо сутності та змісту навчання музичного мистецтва з метою розвитку художньо-ціннісних орієнтацій підростаючого покоління, а також методичні засади їх співацького навчання. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що його теоретичні позиції та методичні винайдення можуть бути використані під час підготовки студентів педагогічних університетів до мистецької роботи зі школярами; в оновленні змісту уроків мистецтва та позаурочної роботи; у доцільності використання розроблених критеріїв і показників сформованості мистецького світогляду у практиці оцінювання виконавських досягнень здобувачів освіти; в оновленні робочих програм, написанні навчальних і методичних посібників.Дисертацію присвячено проблемі формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. У роботі з’ясовано стан розробки досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній науці й мистецтвознавстві та схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат. Розроблено та теоретично обґрунтовано компонентну структуру формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Визначено критерії, показники та рівні сформованості мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Розроблено поетапну методику формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Експериментально перевірено ефективність запропонованої методики формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. З’ясовано стан дослідженості проблеми у психолого-педагогічній науковій літературі й мистецтвознавстві. Визначено, що дослідження означеного феномена здійснюється на різних галузевих рівнях, а саме: філософському, соціологічному, психологічному, педагогічному, мистецтвознавчому. Схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат дослідження, зокрема, розглянуто сутність основоположних понять «світогляд» та «мистецький світогляд». Застосування методів систематизації та узагальнення дозволило з’ясувати, що світогляд – це індивідуально-особистісне утворення, формування якого відбувається на основі системи знань, інтересів, смаків, уподобань, пріоритетів і характеризується стійкою потребою особистості у практичній діяльності, зокрема, в самоосвіті. Відповідно, мистецький світогляд є показником культури особистості, мірою різнобічної творчої активності. Під ним розуміють систему мистецьких знань (мистецьку обізнаність), інтересів, потреб, що формуються на основі мистецького досвіду та спрямовані на продуктивно-творчу діяльність. Формування світогляду – це складний процес, що визначається духовним світом людини, її мистецьким досвідом, музичнопсихологічними особливостями, музичними здібностями та творчим потенціалом. Розроблено й теоретично обґрунтовано компонентну структуру формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Згідно з результатами проведеного дослідження визначена структура є системним поєднанням таких компонентів, як: мотиваційно-спонукальний, який характеризується наявністю стійкої зацікавленості підлітків співацькою діяльністю; аналітично-оцінювальний, який визначається спроможністю учнів до вивчення й оцінювання явищ вокально-хорового мистецтва; результативноінтерпретаційний, що показує можливість підлітків виявляти себе у продуктивній співацькій діяльності. Формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання враховувало реалізацію таких функцій, як: активізаційно-ціннісної, яка забезпечує можливість зацікавленості підлітків мистецтвом, залучення до усвідомлення змісту мистецьких творів із метою співвіднесення задумів автора з власними переживаннями; пізнавально-діяльнісної, що дає можливість створювати в підлітків установку на детальне усвідомлення особливостей музичного твору, а вже потім – спонукати до самовираження під час його вокально-хорової інтерпретації; комунікативно-гедоністичної, яка передбачає акцентування ролі естетичної насолоди під час прийняття та створення музичних образів. Виокремлено критерії, показники та рівні сформованості мистецького світогляду підлітків. Критерієм мотиваційно-спонукального компоненту є міра зацікавленості музичним мистецтвом, зокрема, співацькою (вокально-хоровою) діяльністю (показники: зацікавленість підлітків сприйняттям улюблених творів; активне усвідомлене бажання засвоєння співацького матеріалу; потреба в опануванні різних видів музично-виконавської діяльності та стійка необхідність володіння співацькою діяльністю). Критерієм аналітично-оцінювального компоненту є ступінь здатності до аналітичного опрацювання й оцінювання явищ музичного мистецтва (показники: наявність знань щодо розрізнення виразних засобів і виявлення їх значення у створенні мистецько-образного змісту творів; схильність до свідомого оцінювання художньої цінності музичних (вокально-хорових) творів; прагнення до відшліфовування виконавських умінь згідно з ідеалами про прекрасне та досконале). Критерієм результативно-інтерпретаційного компоненту виступає міра здатності до продуктивно-творчої діяльності (показники: наявність улюблених музичних творів, авторів, виконавців; спроможність до свідомого вибору співацького репертуару; здатність до художнього втілення музичних образів). У результаті проведеного дослідження встановлено рівні сформованості мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання: високий, середній, низький, що різняться ступенем умотивованості підлітків до співацького навчання, наявністю вокально-хорових знань і вмінь, а також здатністю адекватно оцінювати музичний твір та здійснювати продуктивнотворчу діяльність. Розроблено поетапну експериментальну методику формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Означена методика складається з трьох етапів (експонувально-мотиваційний, пізнавально-оцінювальний та продуктивно-творчий) та передбачала впровадження педагогічних умов (забезпечення єдності теоретичної обізнаності підлітків і практичної співацької діяльності; реалізація художньо-діалогічної взаємодії між учасниками освітнього процесу; створення позитивно-довірливої гедоністично спрямованої атмосфери співацьких занять та принципів). Перший етап – експонувально-мотиваційний – спрямований на формування в підлітків зацікавленості явищами музичного мистецтва, усвідомленої потреби в опануванні співацького матеріалу й оволодіння практичними діями з метою розвитку мистецького світогляду. Другий етап – пізнавально-оцінювальний – передбачає реалізацію єдності знаннєвого досвіду з необхідністю оволодіння учнями співацькими навичками. Третій – продуктивно-творчий – етап зорієнтовано на розвиток практичних вокально-хорових навичок із метою формування мистецького світогляду підлітків. Експериментально перевірено ефективність методики формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання, що підтверджується відмінністю в показниках діагностувальних зрізів експериментальних і контрольних груп на прикінцевому етапі дослідження. Результати формувального експерименту виявили позитивні зрушення у сформованості мистецького світогляду підлітків. Застосовані статистичні методи якісної та кількісної обробки отриманої інформації дали можливість зробити такі узагальнення: у мотиваційно-спрямовуючій сфері зафіксовано позитивні зрушення, динаміка змін в учнів підліткового віку експериментальної групи перевершує динаміку змін у контрольній групі; зафіксовані на завершальній стадії експерименту рівні сформованості мистецького світогляду учнів експериментальної групи за всіма критеріями є вищими, ніж аналогічні рівні учнів контрольної групи. Отже, розроблену в процесі дослідження методику формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання можна вважати ефективною. Наукова новизна одержаних висновків дослідження полягає в тому, що вперше: - визначено сутність, зміст, структуру, функції мистецького світогляду, а також критерії, показники та рівні його сформованості як індивідуальноособистісного утворення, що визначає готовність учня до самоосвіти, підвищення його власного загальноосвітнього рівня й передбачає не тільки накопичення інформації, але й уміння узагальнювати широкий аспект явищ задля формування власного погляду на оточуючу дійсність;- розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методику формування мистецького світогляду, що базується на відповідному теоретико-методологічному підґрунті. Уточнено поняття «формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання» як процесу формування на фундаменті певного комплексу мистецьких знань та інтересів системи художньо-ціннісних орієнтирів, що визначають культурну позицію учня в суспільстві. Удосконалено зміст співацького навчання підлітків. Подальшого розвитку набули ідеї щодо сутності та змісту навчання музичного мистецтва з метою розвитку художньо-ціннісних орієнтацій підростаючого покоління, а також методичні засади їх співацького навчання. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що його теоретичні позиції та методичні винайдення можуть бути використані під час підготовки студентів педагогічних університетів до мистецької роботи зі школярами; в оновленні змісту уроків мистецтва та позаурочної роботи; у доцільності використання розроблених критеріїв і показників сформованості мистецького світогляду у практиці оцінювання виконавських досягнень здобувачів освіти; в оновленні робочих програм, написанні навчальних і методичних посібників.ukметодикаформуваннясвітоглядмистецький світоглядхудожні орієнтаціїспівацьке навчанняпідліткишколяріmethodologyformationworldview artisticworldviewartistic orientationslearning singingteenagersschoolchildrenThesis