Omelianenko Vitalii AnatoliiovychОмельяненко Віталій АнатолійовичKornus Anatolii OleksandrovychKornus Anatolii Oleksandrovych2026-06-222026-06-222026Omelianenko V. Improving Soil Health as a Driver of Agricultural Sustainability and Climate Resilience [Техt] / V. Omelianenko, А. Kornus // Слобожанський науковий вiсник. Серiя Природничi науки : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [гол. ред. А. О. Корнус ; редкол.: Ю. В. Буц, А. О. Буяновський, А. П. Вакал та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2026. – Вип. 1. – С. 122–129. – DOI: 10.32782/naturalspu/2026.1.15https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/18500The article explores the role of improving soil health as a key factor in ensuring sustainable agricultural development and increasing its resilience to climate change. The relevance of the topic is due to the intensification of global climate transformations, the degradation of soil resources and the growth of risks to food security. It has been established that traditional models of agricultural production do not provide the necessary level of adaptability of agroecosystems, which makes the search for new approaches to natural resource management relevant. The paper summarizes modern scientific approaches to understanding the concept of “soil health” as an integral characteristic of its ability to perform ecosystem functions, in particular, ensuring bioproductivity, regulating the water regime, maintaining biodiversity and accumulating organic carbon. Particular attention is paid to the role of soils in the global carbon cycle, where they act as one of the largest carbon reservoirs and an important tool for mitigating climate change. It is substantiated that the key factor in the formation of soil carbon potential is the activity of microorganisms that ensure the transformation of organic matter and regulate biogeochemical cycles. It is shown that climate change affects microbiological activity, which, in turn, determines the dynamics of carbon flows in the soil-atmosphere system. It is proven that the implementation of sustainable agricultural practices, such as minimum tillage, the use of cover crops, agroforestry and crop rotation optimization, contributes to an increase in the content of organic carbon, improving soil structure and its water-holding capacity. The impact of irrational land use, degradation processes and imperfect management systems on the reduction of soil fertility and their ecological functions is considered. Approaches to improving soil quality based on the principles of climate-oriented and circular agriculture are proposed, including crop diversification, organic matter restoration, the implementation of effective irrigation systems and monitoring. It is concluded that improving soil health is a systemic factor in ensuring the sustainability of agricultural systems and an important tool for adapting to climate change, which requires integration into state policy and agricultural sector management practices.У статті досліджується роль покращення здоров’я ґрунтів як ключового чинника забезпечення сталого розвитку сільського господарства та підвищення його резильєнтності до кліматичних змін. Актуальність теми зумовлена посиленням глобальних кліматичних трансформацій, деградацією ґрунтових ресурсів і зростанням ризиків для продовольчої безпеки. Встановлено, що традиційні моделі агровиробництва не забезпечують необхідного рівня адаптивності агроекосистем, що актуалізує пошук нових підходів до управління природними ресурсами. У роботі узагальнено сучасні наукові підходи до розуміння концепції «здоров’я ґрунту» як інтегральної характеристики його здатності виконувати екосистемні функції, зокрема забезпечення біопродуктивності, регулювання водного режиму, підтримки біорізноманіття та акумулювання органічного вуглецю. Особливу увагу приділено ролі ґрунтів у глобальному вуглецевому циклі, де вони виступають одним із найбільших резервуарів вуглецю та важливим інструментом пом’якшення кліматичних змін. Обґрунтовано, що ключовим фактором формування вуглецевого потенціалу ґрунтів є діяльність мікроорганізмів, які забезпечують трансформацію органічної речовини та регулюють біогеохімічні цикли. Показано, що кліматичні зміни впливають на мікробіологічну активність, що, у свою чергу, визначає динаміку вуглецевих потоків у системі «ґрунт–атмосфера». Доведено, що впровадження сталих агропрактик, таких як мінімальний обробіток ґрунту, використання покривних культур, агролісомеліорація та оптимізація сівозмін, сприяє підвищенню вмісту органічного вуглецю, покращенню структури ґрунту та його водоутримуючої здатності. Розглянуто вплив нераціонального землекористування, деградаційних процесів і недосконалих систем управління на зниження родючості ґрунтів і їх екологічних функцій. Запропоновано підходи до підвищення якості ґрунтів на основі принципів кліматично орієнтованого та циркулярного сільського господарства, включаючи диверсифікацію культур, відновлення органічної речовини, впровадження ефективних систем зрошення та моніторингу. Зроблено висновок, що покращення здоров’я ґрунтів є системоутворюючим чинником забезпечення сталості аграрних систем і важливим інструментом адаптації до кліматичних змін, що потребує інтеграції у державну політику та практики управління аграрним секторомensoil healthclimate changesoil resource degradationfood securityecosystem functionsbioproductivityland useздоров’я ґрунтівкліматичні змінидеградація ґрунтових ресурсівпродовольча безпекаекосистемні функціїбіопродуктивністьземлекористуванняArticle0000-0002-5924-78120000-0003-0713-144410.32782/naturalspu/2026.1.15