Лук’янова Лариса БорисівнаLukianova Larysa BorysivnaВащенко ВікторVashchenko Viktor2026-03-182026-03-182025Лук’янова Л. Екосистеми освіти дорослих у країнах Балтії: політики, практики й цифрові трансформації [Текст] / Л. Лук’янова, В. Ващенко // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. А. Біда та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2025. – № 4 (144). – С. 266–283. – DOI: 10.24139/2312-5993/2025.04/266-283https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/18062У статті представлено результати комплексного аналізу освітніх політик і практик навчання дорослих у країнах Балтії (Естонія, Латвія, Литва) на державному, інституційному та регіональному рівнях. На основі зібраних даних встановлено, що системи освіти дорослих у трьох країнах наближаються до гнучкої, цифрової та компетентнісно орієнтованої моделі, у якій короткострокові програми (мікрокваліфікації) офіційно визнаються й інтегруються до національних рамок кваліфікацій. З’ясовано, що оновлення нормативно-правової бази у 2022–2025 роках сприяє зменшенню бар’єрів доступу, підтримує визнання результатів попереднього та неформального навчання (RPL/VNIL), а також забезпечує прозорість оцінювання досягнень. У ході дослідження виявлено, що поєднання традиційних форм із практикоорієнтованим, проєктним (PBL) та змішаним навчанням підвищує відповідність освітніх програм вимогам ринку праці та сприяє зростанню залученості дорослого населення. Цифрові платформи відіграють системоутворювальну роль: в Естонії освітні результати фіксуються в базі EHIS та підкріплюються мікрокваліфікаціями (5–30 ECTS); у Латвії персоналізація досягається через індивідуальні навчальні рахунки (ILA) та платформу VIAA; у Литві масштабування доступу забезпечується за допомогою платформи KURSUOK з електронною сертифікацією та системою «індивідуального навчального бюджету». Активне впровадження технологій критичного мислення, аналітики навчання та модульного підходу сприяє формуванню когнітивної автономії дорослих, підвищенню гнучкості освітніх траєкторій, можливості безперервного навчання без втрати результатів і пришвидшеній перекваліфікації без відриву від роботи. Отримані результати засвідчують, що балтійська модель поєднує правові реформи, цифрову інфраструктуру та сучасні дидактичні підходи в цілісну «екосистему навчання впродовж життя», яка забезпечує стійкість, масштабованість і якість підготовки кадрів у регіоні. З огляду на результати дослідження, підхід країн Балтії може розглядатися як ефективний інструмент швидкого розвитку навичок, прозорого визнання результатів навчання та розширення участі дорослого населення в освіті.The article presents the results of a comprehensive analysis of adult education policies and practices in the Baltic States (Estonia, Latvia, Lithuania) at the national, institutional, and regional levels. Based on the collected data, it is established that the adult education systems in the three countries are converging toward a flexible, digital, and competence-oriented model, in which short-term programs (micro-credentials) are officially recognized and integrated into national qualification frameworks. It has been revealed that the renewal of the regulatory framework in 2022–2025 contributes to reducing access barriers, supports the recognition of prior and non-formal learning outcomes (RPL/VNIL), and ensures transparency in assessment procedures. The study shows that the combination of traditional formats with practiceoriented, project-based (PBL), and blended learning enhances the alignment of educational programs with labor market demands and increases adult participation. Digital platforms play a system-forming role: in Estonia, learning outcomes are recorded in the EHIS database and supported by micro-credentials (5–30 ECTS); in Latvia, personalization is achieved through Individual Learning Accounts (ILA) and the VIAA platform; in Lithuania, access is scaled via the KURSUOK platform with e-certification and an “individual learning budget” system. The active implementation of critical thinking technologies, learning analytics, and modular approaches contributes to the development of cognitive autonomy, increases the flexibility of learning pathways, enables seamless lifelong learning, and accelerates upskilling and reskilling without interrupting employment. The findings indicate that the Baltic model integrates legal reforms, digital infrastructure, and modern didactic approaches into a coherent «lifelong learning ecosystem» that ensures resilience, scalability, and high-quality workforce development in the region. Based on the research results, the Baltic approach can be considered an effective tool for rapid skills development, transparent recognition of learning outcomes, and broader adult participation in education.ukосвіта дорослихкраїни Балтіїосвітня політикавизнання результатів навчаннянавчання впродовж життямодульністьRPL/VNILосвітні траєкторіїadult educationBaltic Stateseducation policyrecognition of learning outcomeslifelong learningmodularitylearning pathwaysArticle0000-0002-0982-61620009-0004-2980-755010.24139/2312-5993/2025.04/266-283