Danysko Oksana VolodymyrivnaДаниско Оксана ВолодимирівнаKononets Nataliia VasylivnaКононец Наталія ВасилівнаPetrenko Lesia MykolaivnaПетренко Леся МиколаївнаMokliak Volodymyr MykolaiovychМокляк Володимир МиколайовичMokliak Oksana IvanivnaМокляк Оксана Іванівна2026-05-062026-05-062025Multidimensional Digital Transformation of Higher Education in the Context of the Evolution of Specialist Training Models [Техt] / О. Danysko, N. Kononets, L. Petrenko, V. Mokliak, О. Mokliak // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. А. Біда та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2025. – № 6 (146). – С. 102–121. – DOI: 10.24139/2312-5993/2025.06/102-121https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/18179The article presents a conceptual and analytical review of the multidimensional digital transformation of higher education and analyzes its influence on the evolution of specialist training models. The authors systematize the key digitalization trends shaping the contemporary educational space: massification and democratization, dynamism and diversification, personalization and differentiation, adaptability and flexibility, practiceoriented learning, convergence and dialogicity, technological and resource intensity. The novelty of the research lies in the integrative structuring of these trends within a unified analytical framework that reveals their interconnections and cumulative impact on evolutionary changes in specialist training systems. Based on a systematic analysis, the main results of the digital transformation of higher education are determined: standardization, mediatization, virtualization, intellectualization, and gamification. These processes encompass the development of standards for various fields of knowledge, taking into account the requirements of the digital era and the individual characteristics of learners, alongside the active use of media to form information culture and interaction. Furthermore, they entail the widespread application of digital technologies to facilitate and automate the educational process, the integration of game elements to increase learner motivation, and the enhancement of the intellectual potential of society through the use of the latest technologies. Particular attention is devoted to comparative analysis, which has revealed differences in the vectors of educational model evolution: while the Anglo-American tradition focuses on technological efficiency, learning analytics, and a pragmatic orientation toward the labor market, European scientific schools emphasize social inclusion, dialogicity, and the humanistic dimension of transformations. It is proven that the evolution of professional training models is a context-dependent phenomenon, where digitalization acts not merely as a tool but as a driver of change in value orientations and institutional missions. The study argues that digital transformation represents not only the implementation of technologies but also a profound shift in educational paradigms and organizational models. These processes are interpreted as mechanisms for increasing the accessibility, inclusiveness, and effectiveness of education, as well as improving its quality. The findings emphasize the necessity of implementing innovations in higher education to meet the demands of a rapidly developing digital society. The study concludes that the application of digital technologies is critically important for the sustainable development of the higher education system, ensuring its ability to meet the challenges of the digital age. The results of the study will contribute to the development of the information society in Ukraine, the integration of Ukrainian higher education into the global educational space, the modernization of support programs for professional education in higher education institutions, the establishment of cooperation between universities and business, and raising public awareness of the importance of the digital transformation of education.У статті здійснено концептуально-аналітичний огляд багатовимірної цифрової трансформації вищої освіти та проаналізовано її вплив на еволюцію моделей професійної підготовки фахівців. Автори систематизують основні тенденції цифровізації, що формують сучасний освітній простір: масовість та демократизація, динамізм та диверсифікація, персоналізація та диференціація, адаптивність та гнучкість, практикоорієнтованість, конвергентність та діалогічність, технологізація та ресурсомісткість. Новизна дослідження полягає в інтегративному структуруванні цих тенденцій у межах єдиної аналітичної системи, що розкриває їхні взаємозв’язки та кумулятивний вплив на еволюційні зміни в системах підготовки фахівців. На основі системного аналізу визначено головні результати цифрової трансформації вищої освіти: стандартизація, медіатизація, віртуалізація, інтелектуалізація, гейміфікація. Означені процеси включають розробку стандартів для різних галузей знань з урахуванням вимог цифрової ери та індивідуальних особливостей здобувачів освіти; активне використання медіа для формування інформаційної культури та взаємодії; широке використання цифрових технологій для полегшення та автоматизації освітнього процесу; використання ігрових елементів для підвищення мотивації здобувачів освіти; підвищення інтелектуального потенціалу суспільства шляхом використання новітніх технологій. Особливу увагу в роботі приділено компаративному аналізу, який виявив відмінності у векторах еволюції освітніх моделей: якщо англо-американська традиція фокусується на технологічній ефективності, навчальній аналітиці та прагматичній орієнтації на ринок праці, то європейські наукові школи акцентують на соціальній інклюзії, діалогічності та гуманістичному вимірі трансформацій. Доведено, що еволюція моделей професійної підготовки є контекстно-залежним феноменом, де цифровізація виступає не лише інструментом, а й рушієм зміни ціннісних орієнтирів та інституційних місій. У дослідженні аргументовано, що цифрова трансформація є не лише впровадженням технологій, а й глибинним зсувом освітніх парадигм та організаційних моделей. Ці процеси інтерпретуються як механізми підвищення доступності, інклюзивності та ефективності освіти, підвищення її якості. Отримані результати підкреслюють необхідність впровадження інновацій у вищій освіті задля відповідності вимогам цифрового суспільства, що швидко розвивається. У дослідженні зроблено висновок, що застосування цифрових технологій має критично важливе значення для сталого розвитку системи вищої освіти, забезпечуючи її здатність відповідати викликам цифрової доби. Результати дослідження сприятимуть розбудові інформаційного суспільства в Україні, інтеграції української вищої освіти у світовий освітній простір, модернізації програм підтримки професійної освіти у вищій школі, налагодженню співпраці між університетами та бізнесом, підвищенню усвідомлення громадськістю важливості цифрової трансформації освіти.endigitalizationmultidimensional transformationspecialist training modelseducational innovationcomparative analysisdigital pedagogypersonalization learninghigher education sustainabilityartificial intelligenceSTEM educationцифровізаціябагатовимірна трансформаціямоделі підготовки фахівцівпрофесійна підготовкаінноваціїтехнологіїонлайннавчаннязмішане навчанняштучний інтелектSTEM-освітаArticle0000-0003-4040-562X0000-0002-4384-11980000-0002-7602-80050000-0003-1883-15930000-0001-9922-766710.24139/2312-5993/2025.06/102-121