Гобозашвілі АртурHobozashvili Artur2024-04-092024-04-092023Гобозашвілі А. Особливості шкільної освіти Третього Рейху [Текст] / А. Гобозашвілі // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. А. Біда та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2023. – № 8-9 (132-133). – С. 235–245. – DOI: 10.24139/2312‐5993/2023.08‐09/235‐245https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/14471Виявлено, що в період панування нацистів школа в структурі освіти та виховання зазнала деградації. Довгих 12 років німецька школа, яка до приходу Гітлера була еталонною в усьому світі, перетворилася на засіб пропаганди ненависті та ксенофобії. Встановлено, Гітлер вважав, що учень зможе досягти успіху в майбутній професії і як особистість загалом, якщо він буде добре ідеологічно підготовленим. Для цього перевага в навчальному процесі надавалась не освіті, а нав’язуванню школярам нацистських переконань.Виявлено, що демократичні принципи в школі зберігалися в питанні доступності освіти для дітей різних соціальних верств населення. Водночас,наголошувалась важливість «расової чистоти» та недопущення змішання арійців з іншими расами навіть у стінах школи. У тоталітарному суспільстві,як показує практика, школа відіграє величезну роль, оскільки має створювати та постійно зміцнювати основу тоталітарної системи. Сама тоталітарна система передбачає через шкільну освіту створити «нову людину», не просто віддану або лояльну до режиму, а такою, що не мислить свого існування поза рамками тоталітарного ладу. Розглянуто уніфікацію шкіл, ідеологічний вплив на зміст шкільних програм та навчальних предметів, функціонування різних типів елітних шкіл, їх відмінність і подібність. Поставивши своєю головною метою розв’язання війни за світове панування, націонал‐соціалізм із 1933 р. у сфері внутрішньої політики розпочинає моральну та психологічну підготовку до неї. Ця підготовка передбачала готовність німців не лише до участі в новій війні, а й до усвідомлення себе як «надлюдей». У цьому напрямі важливе значення відводилося виховним інститутам, зокрема й школі.The relevance of the problem under study is due to the world’s civilizational globalization changes in the field of education. Having set as its main goal the unleashing of a war for world domination, National Socialism began from 1933 in the field of internal policy to make moral and psychological preparations for it. This preparation presupposed the readiness of Germans not only to participate in the new war, but also to realize themselves as «new world masters» and «superhumans». In this direction, the predominant role was given to the institutions of education, including the school. The object of research of this work is the school policy of National Socialism in Germany in the specified period. The author considers the following issues: the formation of the ideological basis, the search for ways of its realization, the unification of schools, the creation and functioning of the National Socialist Teachers’ Union (NSBL) and the liquidation of other teachers’ associations, the ideological influence on the content of school programs and subjects, the functioning of different types of elite educational institutions – the difference and similarities between them, the influence on school policy of various state and party structures, the «struggle of competences» for control over school policy. Methodological and theoretical principles of the work are based on the fact that German fascism is the brightest socio‐political phenomenon of the XX century, which is integral, easily recognizable, had an important impact on the course of historical development of the whole world. Based on this, it has a number of properties that have polar characteristics, that is, positive and negative. The first ones make this phenomenon socially attractive, others discredit it and lead to its demise. The domestic historiography, which was formed in the vein of the Soviet Marxist formation theory, studied only the negative, destructive, sides of fascism, which led to a certain disproportion. Taking into account that National Socialism required not only the destruction and expulsion of elements of cultural and social life alien to it, but also the reproduction of its own cultural values, the study of the mechanisms of the fascist regime’s impact on the socio‐cultural sphere of German society is of particular importance for understanding both National Socialism itself and its ideological features. In the case of the chosen topic, it is hardly possible to limit oneself to any one chosen method. Given that the work should be based on the principles of objectivity and scientific accuracy, a combination of different research methods is required. In this regard, the need to refer to the principles of historicism is obvious. The author applied a comprehensive method of analyzing documentary materials on the problem of the formation of school policy of German National Socialism. At the same time, cause‐and‐ effect relationships in the sequence of events and their concrete‐historical interpretation were established. The methods of mathematical statistics were used to examine individual aspects of school policy. The historical mistake of the emergence of Nazism as a phenomenon and its impact on school education has not been sufficiently studied. The school, as an integral part of the Third Reich, is of primary interest to us, because the Nazis themselves emphasized the need to impose their ideology from a very young age, when the personality is not formed and can fall victim to their racial theory. Soviet historians have hardly studied the problems associated with the study of schooling in the structure of the Third Reich, because their scientific comprehension could lead to relevant parallels with school education in the USSR. At a time when our state is struggling with the ideological imitators of both the USSR and the Third Reich, we consider it necessary to consider the problem of schools in Germany in 1933–1945, because the topic does not lose its relevance, and there are few studies that examine this problem in the national pedagogical discourse.ukшколаГітлернацизмосвітапропагандаксенофобія«Гітлерюгенд»расизм«німецькі дитячі школи підвищеного рівня»уніфікація«Наказ про новий порядок в середній школі»жіночі гімназіїschoolHitlerNazismeducationpropagandaxenophobiaHitler Youthracism«German children’s schools of advanced level»unification«Order for a New Order in Secondary Schools»women’s gymnasiumsArticle0000‐0002‐0341‐707710.24139/2312‐5993/2023.08‐09/235‐245