Юлдашева Людмила ПетрівнаYuldasheva Liudmyla Petrivna2026-07-062026-07-062026Юлдашева Л. Типологія оксиморонних синтагм у сучасному поетичному дискурсі [Текст] / Л. Юлдашева // Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України ; Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; гол. ред. О. М. Рудь ; редкол.: Т. О. Алексахіна, О. О. Балабан, Л. М. Горболіс [та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2026. – Вип. 13. – С. 63–70. – DOI: https://doi.org/10.32782/philspu/2026.13.9https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/18545У статті запропоновано багаторівневу типологію оксиморонних синтагм у сучасному українському поетичному мовленні. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі контрасту як провідного принципу поетичного текстотворення та потребою системного опису оксиморона не лише як стилістичної фігури, а як механізму когнітивної й аксіологійної організації сенсу. Попри наявність ґрунтовних праць з проблем антитетичності, антонімії та поетичної образності, типологійні параметри оксиморонних синтагм з урахуванням граматичних, когнітивних та інтерпретаційних чинників залишаються недостатньо вивченими. Матеріалом дослідження слугували фрагменти поетичних текстів сучасних українських авторів. У роботі застосовано описовий, структурно-семантичний, компонентний, контекстуальний та когнітивно-поетичний аналіз. У результаті виокремлено кілька взаємодоповнювальних типологій: структурно-граматичну (моделі іменник + прикметник, іменник + іменник, прислівник + дієслово, прислівник + прикметник), когнітивно-доменну (сенсорні, емотивно-оцінні, просторово-екзистенційні), класифікацію за типами когнітивної напруги (конфлікт ознак, оцінок, досвідних фреймів), інтерпретаційну (уточнення, нерозв’язна напруга, зміщення реальності, аксіологійна неузгодженість) та семантично-структурну (контрастивні, градуальні, комплементарні з урахуванням словотвірної спорідненості). Доведено, що оксиморонна синтагма є не периферійною фігурою, а регулярною моделлю смислотворення, у якій граматична структура, доменна інтеграція та інтерпретаційний режим взаємодіють як єдиний механізм поетичного мислення. Оксиморонні синтагми в сучасній українській поезії постають як смислові вузли, де співіснують когнітивні, емоційні та аксіологійні площини. Вони не просто репрезентують внутрішню суперечливість реальності, а формують модель її сприйняття, спонукаючи реципієнта до напруженої інтерпретаційної роботи й активної рецепції тексту. Перспективи подальших досліджень пов’язані з корпусним і психолінгвістичним вивченням рецепції оксиморонних конструкційThe article proposes a multi-level typology of oxymoronic syntagms in contemporary Ukrainian poetic discourse. The relevance of the study is determined by the growing role of contrast as a leading principle of poetic text formation and by the need for a systematic description of the oxymoron not only as a stylistic figure but also as a mechanism of cognitive and axiological meaning construction. Despite the existence of substantial research on antithesis, antonymy, and poetic imagery, the typological parameters of oxymoronic syntagms, taking into account grammatical, cognitive, and interpretive factors, remain insufficiently studied. The research material consists of fragments of poetic texts by contemporary Ukrainian authors. The study applies descriptive, structural-semantic, componential, contextual, and cognitive-poetic methods of analysis. As a result, several complementary typologies are distinguished: structural-grammatical (noun + adjective, noun + noun, adverb + verb, adverb + adjective models), cognitive-domain (sensory, emotive-evaluative, spatial-existential types), classification by types of cognitive tension (conflict of properties, conflict of evaluations, conflict of experiential frames), interpretive (clarifying oxymoron, unresolved tension, reality-shifting, axiological inconsistency), and semantic-structural (contrastive, gradational, complementary with regard to word-formational relatedness). It is demonstrated that the oxymoronic syntagm is not a peripheral figure but a regular model of meaning formation in which grammatical structure, domain integration, and interpretive mode function as a unified mechanism of poetic thinking. In contemporary Ukrainian poetry, oxymoronic syntagms act as semantic nodes where cognitive, emotional, and axiological dimensions intersect. They not only represent the internal contradictions of reality but also shape a model of its perception, prompting the reader toward intensive interpretive effort and active textual reception. Prospects for further research are associated with corpus-based and psycholinguistic studies of the reception of oxymoronic constructionsukоксимороноксиморонна синтагмасучасний поетичний дискурссемантичний контрасткогнітивна напругакласифікація оксиморонівoxymoronoxymoronic syntagmcontemporary poetic discoursesemantic contrastcognitive tensionoxymoron classificationArticle0000-0002-6561-882710.32782/philspu/2026.13.9