Ляшенко Валентина ПетрівнаLiashenko Valentyna PetrivnaДуванов Дмитро СергійовичDuvanov Dmytro Serhiiovych2025-10-292025-10-292025Ляшенко В. Модуляція показників варіабельності серцевого ритму у жінок старших вікових груп [Текст] / В. Ляшенко, Д. Дуванов // Слобожанський науковий вiсник. Серiя Природничi науки : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [гол. ред. А. О. Корнус ; редкол.: Miroslava Hlebova, Ю. В. Буц, В. П. Воровка та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 1. – С. 21–27. – DOI: 10.32782/naturalspu/2025.1.3https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/17516У статті представлено результати дослідження модуляції показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) у жінок середнього та похилого віку. Участь в дослідженні взяли 57 умовно здорових жінок віком від 44 до 80 років, поділених за класифікацією ВООЗ на дві групи: 44–60 років (n=21, середній вік 47,62 ± 2,13 роки) та 61–80 років (n=36, середній вік 66,13 ± 5,02 роки). Суточне холтерівське моніторування ЕКГ проводилося в медичному центрі ТОВ «МЕД-СОЮЗ» (м. Суми, Україна) з використанням системи «КардіоСенс CS» (ТОВ «ХАІ-МЕДІКА», м. Харків, Україна). Аналізувалися часові показники ВСР, такі як середній інтервал RR (mRR: 858,50 (750,37; 957,79) мс у групі середнього віку вдень проти 813,05 (683,36; 893,81) мс у групі похилого віку), SDNNi (80,28 (76,17; 145,18) мс проти 61,07 (47,31; 104,56) мс), RMSSD (118,79 (84,85; 195,87) мс проти 117,13 (63,59; 127,94) мс), а також частотні показники: LF, HF, LF/HF та Amo%. Дані оброблялися з розділенням на денний (08:00–22:00) і нічний (22:00–08:00) періоди. Статистична обробка включала критерій Шапіро-Вілка для перевірки нормальності (ненормальний розподіл, p < 0,05) і U-тест Манна-Вітні для порівняння груп (p < 0,05). Результати показали значне зниження LF (1453,59 (266,57; 3427,03) мс² проти 748,24 (589,76; 2381,27) мс², p < 0,05) і HF (1291,27 (565,96; 5034,61) мс² проти 1452,58 (895,42; 2944,44) мс², p < 0,05) у групі похилого віку, що свідчить про зменшення загальної варіабельності та парасимпатичної активності з віком. Водночас Amo% суттєво зростає (38,57 (35,90; 41,84)% проти 68,46 (66,42; 70,59)%, p < 0,001), вказуючи на посилення автономної регуляції, ймовірно, через постменопаузальний дефіцит естрогенів, який впливає на баланс АНС. LF/HF залишався стабільним (0,70 (0,51; 0,90) проти 0,70 (0,60; 0,80), p > 0,05) демонструючи збереження симпато-парасимпатичного балансу для денного періоду, а для нічного періоду також не виявлено значних відмінностей після видалення викидів (0,49 (0,21; 0,57) проти 0,57 (0,23; 0,80), p > 0,05). Нічні зміни показали зростання HF (6363,06 (3908,87; 11896,74) мс² проти 887,14 (425,23; 5580,90) мс²) і зниження LF/HF (0,49 (0,21; 0,57) проти 0,57 (0,23; 0,80), p < 0,05), однак менші значення HF у старших жінок підкреслюють зниження парасимпатичних резервів. Висновки вказують на суттєвий вплив віку та гормональних змін на ВСР, а також на потенційну роль Amo% як маркера серцево-судинного ризику, що потребує подальших досліджень для розробки профілактичних стратегій у жінок старших вікових груп.The article presents the results of a study on the modulation of heart rate variability (HRV) parameters in middle-aged and older women. A total of 57 conditionally healthy women aged 44–80 years participated, divided according to the WHO classification into two groups: 44–60 years (n=21, mean age 47.62 ± 2.13 years) and 61–80 years (n=36, mean age 66.13 ± 5.02 years). Twenty-four-hour ambulatory Holter ECG monitoring was conducted at the "MED-SOYUZ" Medical Center LLC (Sumy, Ukraine) using the "CardioSens CS" system (KhAI-MEDIKA LLC, Kharkiv, Ukraine). Temporal HRV parameters, such as the mean RR interval (mRR: 858.50 (750.37; 957.79) ms in the middle-aged group during daytime vs. 813.05 (683.36; 893.81) ms in the elderly group), SDNNi (80.28 (76.17; 145.18) ms vs. 61.07 (47.31; 104.56) ms), and RMSSD (118.79 (84.85; 195.87) ms vs. 117.13 (63.59; 127.94) ms), as well as spectral parameters (LF, HF, LF/HF, and Amo%), were analyzed. Data were processed by dividing into daytime (08:00–22:00) and nighttime (22:00–08:00) periods. Statistical analysis included the Shapiro-Wilk test for normality (non-normal distribution, p < 0.05) and the Mann-Whitney U-test for group comparisons (p < 0.05). Results revealed a significant reduction in LF (1453.59 (266.57; 3427.03) ms² vs. 748.24 (589.76; 2381.27) ms², p < 0.05) and HF (1291.27 (565.96; 5034.61) ms² vs. 1452.58 (895.42; 2944.44) ms², p < 0.05) in the elderly group, indicating a decrease in overall variability and parasympathetic activity with age. Conversely, Amo% significantly increased (38.57 (35.90; 41.84)% vs. 68.46 (66.42; 70.59)%, p < 0.001), suggesting enhanced autonomic regulation, likely due to postmenopausal estrogen deficiency affecting autonomic balance. The LF/HF ratio remained stable (0.70 (0.51; 0.90) vs. 0.70 (0.60; 0.80), p > 0.05), demonstrating preserved sympatho-parasympathetic balance for the daytime period, and no significant differences were found for the nighttime period after removing outliers (0.49 (0.21; 0.57) vs. 0.57 (0.23; 0.80), p > 0.05). Nighttime changes showed an increase in HF (6363.06 (3908.87; 11896.74) ms² vs. 887.14 (425.23; 5580.90) ms²) and a decrease in LF/HF (0.49 (0.21; 0.57) vs. 0.57 (0.23; 0.80), p < 0.05), although lower HF values in older women highlight diminished parasympathetic reserves. The findings underscore the significant impact of aging and hormonal changes on HRV, as well as the potential role of Amo% as a marker of cardiovascular risk, necessitating further research to develop preventive strategies for older women.ukваріабельність серцевого ритмуавтономна нервова системаелектрокардіографіяLFHFLF/HFAmo%жінкигормональні змінипостменопаузасередній вікпохилий вікстаріннясерцево-судинний ризикадаптаціяheart rate variabilityautonomic nervous systemelectrocardiographywomenhormonal changespostmenopausemiddle ageold ageagingcardiovascular riskadaptationArticle0009-0006-9757-21960000-0001-5849-278X10.32782/naturalspu/2025.1.3