Taraban Yurii ValentynovychТарабан Юрій ВалентиновичTytarenko Alla ValentynivnaТитаренко Алла Валентинівна2025-05-062025-05-062025Taraban Y. History of Pryluky District:a Microhistorical Researchfor Specification of the Time of Foundation of Karpylivka [Теxt] / Y. Taraban, А. Tytarenko // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2025. – № 1. – С. 218–232. – DOI:10.31110/consensus/2025-01/218-232https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/16900The purpose of the article is to clarify the time of the founding of the village of Karpylivka, Pryluky district, Chernihiv region, based on the analysis of historical information, the use of microhistorical research methods, and the analysis of cartographic sources. The methodological basis of the study is the complex application of general scientific (analysis; synthesis; comparison and generalization), specific scientific (structural; interpretative-analytical, search, bibliographic, cartographic) methods, as well as microhistorical research methods (biographical, historical reconstruction, ‘dense description’, individualization and uniqueness, historical and social extrapolation). The scientific novelty lies in the justification, based on the identified written and cartographic sources, of significant corrections to the time of the founding of the village of Karpylivka, Pryluky district, Chernihiv region. The study contributes to the growth of scientific interest in the study of local objects and personalities, personifies and actualizes local history in the context of the history of Ukraine, and is of a local history educational nature. The research methodology used can be applied to similar microhistorical explorations of local historical sites on the territory of Ukraine. Conclusions. The study of the history of the origin of the village of Karpylivka, the identification of facts that clarify the chronology of the foundation and the context of historical events, became possible thanks to the use of a complex of microhistorical methods, the study of cartographic materials, as well as the analysis of the historical context of the events of the second half of the 17th century that unfolded in Ukraine and the Sribnyan region. The results of the study can be considered: Clarification of the date of the foundation of the village of Karpylivka: a settlement with this name probably existed from the 40-50s of the 17th century, no later than April 1659, and ceased to exist by 1708(10). The place where the Sribnyanskyi centurion Anton Trotsyna re-founded the village of Karpylivka is the location of the village of the same name, which was probably destroyed in April 1659 by a punitive detachment of Muscovites during a battle with Cossack detachments under the command of the Pryluky colonel Petro Doroshenko. The desolation and oblivion of the village of Karpylivka destroyed by the Russians for half a century were the result of the military defeat of the Ukrainians and the long-term dominance of the Russian narrative in explaining the history of Ukraine. Soviet historiography inherited the aforementioned imperial policy of silencing the tragedy. The founding of Karpylivka in 1708 (or in 1710) was actually an act of restoring the destroyed village in the process of economic development of the surrounding lands. The version of the alleged ancient Tatar destruction of the village is not factually confirmed and is presented in Russian imperial and Soviet historiography as a way to avoid mentioning the true course of events. The methodology of the conducted comprehensive study involving source information and its multi-aspect analysis can be used for further research into the history of Karpylivka, as well as other settlements and local facts of microhistory. The effectiveness of chronological attribution through comparative and contextual analysis of diverse source information (in particular, cartographic) deserves the isolation of this aspect as a technological component of the study and the formation of the methodology of microhistorical and regional studies. The study is educational in nature, as it explains the influence of Russian military power on the formation of the context of local history in certain regions of Ukraine.Мета статті – уточнення часу заснування села Карпилівка Прилуцького району Чернігівської області на підставі аналізу історичних відомостей, використання методів мікроісторичного дослідження та аналізу картографічних джерел. Методологічну основу дослідження складає комплексне застосування загальнонаукових (аналіз; синтез; порівняння та узагальнення), конкретно-наукових (структурний; інтерпретаторсько-аналітичний, пошуковий, бібліографічний, картографічний) методів, а також методів мікроісторичного дослідження (біографічний, історичної реконструкції, «щільного опису», індивідуалізації та унікалізації, історичної та соціальної екстраполяції). Наукова новизна полягає у обґрунтуванні на підставі виявлених письмових та картографічних джерел суттєвих коректив часу заснування села Карпилівка Прилуцького району Чернігівської області. Дослідження сприяє зростанню наукового інтересу до вивчення локальних об’єктів та особистостей, персоніфікує та актуалізує локальну історію в контексті історії України, носить краєзнавчий виховний характер. Використана методика дослідження може бути застосована для аналогічних мікроісторичних розвідок локальних історичних об’єктів на території України. Висновки. Дослідження історії походження села Карпилівки, виявлення фактів, що уточнюють хронологію заснування та контекст історичних подій, стало можливим завдяки використанню комплексу мікроісторичних методів, дослідженням картографічних матеріалів, а також аналізу історичного контексту подій другої половини 17 ст., що розгорталися в Україні та на Срібнянщині. Результатом дослідження можна вважати: Уточнення дати заснування села Карпилівка: населений пункт із такою назвою вірогідно існував з 40-50-х років 17 ст., не пізніше квітня 1659 року припиняє своє існування до 1708(10) років. Місце, на якому Срібнянський сотник Антон Троцина повторно заснував село Карпилівку, є місцем розташування села із такою самою назвою, яке вірогідно було знищене у квітні 1659 року каральним загоном московитів в ході бойового зіткнення із козацькими загонами під командуванням Прилуцького полковника Петра Дорошенка. Запустіння та забуття знищеного росіянами села Карпилівка протягом півстоліття стали наслідком військової поразки українців та тривалого домінування російського наративу пояснення історії України. Радянська історіографія успадкувала зазначену імперську політику замовчування трагедії. Заснування Карпилівки у 1708 (або у 1710) році фактично було актом відновлення зруйнованого села в процесі господарського освоєння довколишніх угідь. Версія про нібито давнє татарське руйнування села не знаходить фактичного підтвердження та представлена у російській імперській та радянській історіографії як спосіб уникнути згадки про справжній перебіг подій. Методологія проведеного комплексного дослідження із залученням джерельної інформації та її поліаспектного аналізу може бути використана для подальших досліджень історії Карпилівки, а також інших населених пунктів та локальних фактів мікроісторії. Результативність хронологічної атрибуції через порівняльний та контекстний аналіз різнопланової джерельної інформації (зокрема, картографічної) заслуговують на виокремлення даного аспекту як технологічної складової дослідження та формування методології мікроісторичних та регіональних досліджень. Дослідження має виховний характер, оскільки пояснює вплив російської військової сили на формування контексту локальної історії в окремих регіонах України.enlocal historymicrohistoryKarpylivkaPryluky districtSribneBattle of KonotopAnton TrotsynaкраєзнавствомікроісторіяКарпилівка Прилуцького районуСрібнеКонотопська битваАнтон ТроцинаArticle0000-0001-8895-37510009-0000-6037-082910.31110/consensus/2025-01/218-232