Туришева Оксана ОлегівнаДзикович Ольга ВолодимирівнаTurysheva Oksana OlehivnaDzykovych Olha Volodymyrivna2026-02-062026-02-062025Туришева, О. Регулювання використання генеративного ші здобувачами вищої освіти: європейський і український досвід [Текст] / О. Туришева, О. Дзикович // Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України ; Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; гол. ред. О. М. Семеног ; редкол.: А. М. Архангельська, Л. В. Барановська, Н. М. Бідюк [та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 11. – С. 173–179. – DOI: https://doi.org/10.32782/philspu/2025.11.29https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/18001У статті проаналізовано політики регулювання використання генеративного ШІ здобувачами вищої освіти в українських і європейських університетах. В умовах стрімкої інтеграції ШІ в освітній процес зміст статті сфокусовано на дозволах, заборонах та відповідальності, визначених у відповідних нормативних документах університетів. Особливу увагу приділено тому, як саме ШІ може використовуватися здобувачами в освітньому процесі, які ризики визначають політики та які заходи передбачено в разі недотримання встановлених вимог. Порівняльний аналіз політик провідних університетів дозволив окреслити як спільні, так і відмінні риси в питанні регулювання використання ШІ. Серед спільних рис: безумовна пріоритетність академічної доброчесності, визнання необхідності прозорого використання ШІ, відповідальність здобувачів в контексті використання ШІ, а також трактування ШІ як допоміжного інструмента в навчанні. Питання конфіденційності даних, авторського права, захисту персональних даних також є наскрізними темами більшості політик. До ключових відмінностей зараховано різний ступінь деталізації дисциплінарних заходів, а також різний рівень інституційного забезпечення ШІ-сервісів та підходи до формулювання заборон. Авторки підкреслюють важливість балансування між гнучкістю політик і необхідністю чіткого регламентування взаємодії здобувачів із ШІ, а також наголошують на необхідності постійного перегляду таких політик. Переважна більшість проаналізованих політик зосереджуються не стільки на реактивному контролі, скільки на проактивних стратегіях, які дозволяють перейти від простого контролю до його стратегічної інтеграції як трансформаційного освітнього активу. Цей стратегічний зсув є вкрай важливим для університетів, які хочуть залишатися конкурентоспроможними у світі, керованому штучним інтелектом.The article analyses the policies regulating the use of generative artificial intelligence (AI) by higher education students in Ukrainian and European universities. In the context of the rapid integration of AI into educational processes, the article focuses on the permissions, prohibitions, and responsibilities defined in the relevant institutional regulations. Special attention is given to how generative artificial intelligence may be used by students in the learning process, the risks identified in institutional policies, and the measures envisaged in cases of non-compliance. A comparative analysis of policies adopted by leading universities reveals both common and distinctive features in the regulation of AI use. Common features include the unconditional prioritisation of academic integrity, recognition of the need for transparency in AI use, holding students accountable for AI application, and viewing AI as a supportive rather than a substitutive tool in learning. Issues such as data privacy, copyright, and potential bias are also recurring themes across most policies. Key differences include the degree of detail in disciplinary measures, the varying level of institutional support for AI services, and differing approaches to formulating prohibitions. While Ukrainian policies tend to set out sanctions more explicitly, European institutions usually rely on pre-existing academic integrity provisions. The authors emphasise the importance of balancing policy flexibility with the need for clear regulation of student–AI interaction and highlight the necessity of regularly reviewing and updating such policies. Most of the analysed policies focus not on reactive control but on proactive strategies that facilitate the shift from mere control to the strategic integration of AI as a transformative educational asset. This strategic shift is crucial for universities seeking to remain competitive in an AI-driven world.ukгенеративний штучний інтелектполітика регулюваннязаклади вищої освітиздобувачі вищої освітидозволизаборонивідповідальністьgenerative artificial intelligencepolicyhigher education institutionsstudentspermissionsprohibitionsresponsibilityArticlehttps://orcid.org/0000-0002-3168-5722https://orcid.org/0000-0002-6740-8591https://doi.org/10.32782/philspu/2025.11.29