Кердівар Наталя ІванівнаKerdivar Natalia IvanivnaТурбарова Надія КазимирівнаTurbarova Nadiia Kazymyrivna2024-04-182024-04-182023Кердівар Н. Порівняльний аналіз деяких турецьких та українських паремій на позначення рис характеру людини [Текст] / Н. Кердівар, Н. Турбарова // Слобожанський науковий вiсник. Серiя Філологічні науки : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [гол. ред. О. М. Семеног ; редкол.: А. М. Архангельська, Л. В. Барановська, Н. М. Бідюк та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2023. – Вип. 3. – С. 47–51. – DOI: https://doi.org/10.32782/philspu/2023.3.9https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/14592У статті розглянуто питання мовної картини світу в турецькій та українській культурах на прикладі паремій.Зібрано деякі фразеологічні вирази із компонентами, що пов’язані з людиною, зокрема її побутом, рисами характеру, родинними сто-сунками; досліджено семантичні особливості цих виразів у турецькій і українській мовах. Авторами було установлено сут-ність національно-культурної специфіки прислів’їв в обох мовах, вплив екстралінгвістичних та етнографічних чинників на переклад цих фразеологізмів на мову реципієнта.Дібрано й описано способи перекладу із урахуванням плану змісту культурно-маркованих одиниць, позамовних факторів та моделей концептуальних метафор, наявних в українській та турецькій мовах, зокрема: повний аналог, безеквівалентні та такі, що мають подібності за семантикою, проте утворені на різних метафоричних моделях.У процесі дослідження було проведено порівняльний аналіз турецьких та українських фразеологічних одиниць; виявлено прислів’я та фразеологічні одиниці з компонентами «родина», «кохання», «побут», «виховання», «духовність»; описано кому-нікативні ситуації, у яких використовуються ці мовні одиниці та особливості їх перекладу.У статті було використано такі методи: описовий, метод семантичного тлумачення, порівняльний та зіставний методи.Результати проведеного аналізу дали можливість зробити висновок, що в турецькій і українській мовах є фразеологічні одиниці, які збігаються за своєю внутрішньою формою та експресивним забарвленням. Це ті паремії, що пов’язані з оцін-кою рис характеру людини або із родинними й міжособистісними стосунками. Окрім того, в процесі аналізу виділили спільні та відмінні риси фразем в обох мовах, зокрема, визначили, що спільними для них є паремії, які упорядковують соціокультурні, виховні, та навчальні аспекти. Відмінності спостерігаються в тих прислів’ях та фразеологічних одиницях, що мають напов-нення релігійного характеру та які репрезентують морально-духовні якості особистості, світоглядні концепції своєрідні для обох культур.ukпареміїфразеологічна одиницяпорівняльний аналізкомунікативна ситуаціянаціонально-культурний компонентArticle0000-0001-8179-19720000-0002-5924-4902DOI https://doi.org/10.32782/philspu/2023.3.9