Дєордіца ТаянаDieorditsa TaianaТолмачов Володимир СергійовичTolmachov Volodymyr Serhiiovych2024-09-202024-09-202024Дєордіца Т. Математична грамотність: досвід інтерпретації [Текст] / Т. Дєордіца, В. Толмачов // Фізико-математична освіта : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Фізико-математичний факультет ; [редкол.: М. П. Вовк, М. Гр. Воскоглу, М.Г. Друшляк та ін.]. – Суми : [СумДПУ імені А. С. Макаренка], 2024. – Вип. 3 (39). – С. 46–52. – DOI: 10.31110/fmo2024.v39i3-06https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/15454Формулювання проблеми. У 2016 році Україна приєдналася до Програми міжнародного оцінювання учнів (Programme for International Student Assessment, PISA). Система оцінювання програми ґрунтується на логічному фундаменті, каркасом якого виступає концепт «грамотність». Так, об’єкти оцінювання учнівських здобутків з читання, математики і природознавства у документах PISA позначають відповідно термінами «читацька грамотність», «математична грамотність» і «науково-природнича грамотність». З огляду на те, що для терміна «математична грамотність» не існує універсальної дефініції, ми задалися питанням: які суттєві ознаки математичної грамотності охоплює смисловий зміст цього терміна?Матеріали і методи. Для аналітичного вивчення концепції математичної грамотності, викладеної в рамкових документах з математики PISA (2018, 2022), ми вдалися до методу інтерпретації, зосередившись на виробленні смислового змісту однойменного терміна. У теорії поняття «смисловий зміст» розглядають як третю основну прикмету терміна, котра містить суттєві ознаки позначуваного ним поняття. Смисловий зміст терміна «математична грамотність» ми окреслили, скориставшись чотирма логічними операціями, заснованими на обох типах ієрархічних відношень між поняттями —«рід —вид» та «ціле —частина». Ось їх перелік: узагальнення поняття, таксономічний і мереологічний поділи, мереологічна інтеграція. Ідея їх застосування постає із загального морфологічного аналізу Ф. Цвіккі. Для графічного зображення структури смислового змісту розглядуваного терміна ми послуговувалися інтелект-картою. Результати. Результати інтерпретації терміна «математична грамотність» представлено як словесне і графічне зображення його смислового змісту. Результат узагальнення поняття, позначуваного цим терміном: найближчий рід –«інтелектуальна здатність». Приклад інших видових понять цього роду —раціональне мислення і дотепність. Результат таксономічного поділу: на підставі «здатність математизувати ситуацію» в обсязі поняття «математична грамотність» виокремлено дві форми мислення —математичне й обчислювальне. Результат мереологічного поділу: математичну грамотність як здатність розв’язувати реальні буденні задачі з математичною складовою уможливлюють сім загальних математичних умінь. Результат мереологічної інтеграції: математична грамотність є складовою системи освітніх досягнень особистості у математиці. Інші складові цієї системи —математична освіченість, математична компетентність, математична культура. Метою научіння математичної грамотності вважаємо виховання в учнів інтелектуальних звичок і закріплення їх на математичному змісті.Висновки. Вживаючи термін «математична грамотність», ми маємо на думці молоду людину, яка певною мірою володіє математичними та обчислювальними способами мислення; на прийнятному рівні опанувала основні математичні уміння, а тому здатна розв’язувати звичайні завдання з математичною складовою, які трапляються у різних контекстах її реальності. Будучи вправною в математиці, ця людина не воліє тягнути жалюгідне життя, а прагне успішно реалізуватися у різних його сферах.Formulation of the problem. In 2016, Ukraine joined the Programme for International Student Assessment (PISA). The evaluation system of the program is based on a logical foundation, the frame of which is the concept of «literacy». Thus,the objects of assessment of students' achievements in reading, mathematics,and science in PISA documents are designated by the terms «reading literacy», «mathematical literacy» and «scientific literacy», respectively. Given that there is no universal definition for the term «mathematical literacy», we wondered: what are the essential features of mathematical literacy covered by the semantic content of this term?Materials and methods. For the analytical study of the concept of mathematical literacy set out in the framework documents in mathematicsPISA/UCEQA (2018, 2022), we used the method of interpretation, focusing on the making of the semantic content of the term under study. In the theory of the notion, the semantic content is considered as the third main characteristic of the term, which contains the essential signs of the notion it labelled. For the term «mathematical literacy» we derived them, using four logical operations based on both types of hierarchical relations between the notions —«genus —species» and «whole-part». Here is a list of them: generalization of the notion, taxonomic and mereological divisions, and mereological integration. The idea of their application arises from the general morphological analysis of F.Zwicky.To graphically depict the structure of the semantic contentof the term under study, we used a mind map.Results. The result of the interpretation of the term «mathematical literacy» is presented as a verbal and graphic representation of its semantic content. The result of the generalization of the notion denoted by this term: the closest genus is «intellectual ability». Examples of other species of this kind are rational thinking and wit. The result of the taxonomic division: based onthe «ability to mathematize the situation» within the scope of the notion of «mathematical literacy», two forms of thinking are distinguished —mathematical and computational. The result of the mereological division: mathematical literacy as the ability to solve real everyday problems with a mathematical component is possible by seven general mathematical skills. The result of mereological integration: mathematical literacy is a component of the system of educational achievements of the individual in mathematics. Other components of this system are mathematical competence and mathematical culture. We believe that the purpose of teaching mathematical literacy is to educate students onintellectual habits and consolidate them on mathematical content.Conclusion. When we use the term «mathematical literacy», we are referring to a young person who is proficient in mathematical and computational ways of thinking to some extent; She has mastered basic mathematical skills at an acceptable level and therefore is able to solve ordinary problems with a mathematical component, which occur in different contexts of her reality. Being skilled in mathematics, this person does not agree to a routine joyless life but strives to successfully realize himself in its various areas.ukграмотністьінтелектмисленняінтелектуальні звичкиматематизаціярозв’язування задачliteracyintellectthinkinghabits of mindmathematizationproblem-solvingArticle0000-0002-3409-71680000-0002-4674-867710.31110/fmo2024.v39i3-06