Гандзілевська Галина БорисівнаВолошина-Нарожна Вікторія ОлександрівнаHandzilevska Halyna BorysivnaVoloshyna-Narozhna Viktoriia Oleksandrivna2026-07-082026-07-082025Гандзілевська, Г. Б. Архітектоніка метакогнітивного потенціалу психічного здоров’я студентів [Текст] / Г. Б. Гандзілевська, В. О. Волошина-Нарожна // Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол: С. Б. Кузікова (гол. ред.), А. В. Вертель, А. Н. Гірняк, І. А. Гуляс та ін.]. – Суми : ВД «Гельветика», 2025. – Вип. 2. – С. 53–61. – DOI: https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.2.9https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/18589Стаття присвячена дослідженню проблеми збереження психічного здоров’я студентів. У зв’язку з відомими теоріями та концепціями психічного здоров’я обґрунтовано доцільність використання салютогенного та метакогнітивного підходів у цьому процесі. Послуговуючись принципами означених підходів запропоновано архітектоніку метакогнітивного потенціалу психічного здоров’я студентів. Компоненти архітектоніки охарактеризовано відповідно до трьох рівнів її функціонування у вимірі збереження психічного здоров’я студентів, де інформаційний рівень (метакогнітивні знання: декларативне, процедурне та знання умов) формує основу усвідомлення; афективно-рефлексивний (метакогнітивний дослід: метакогнітвні відчуття та метакогнітивну обізнаність) забезпечує емоційно-смислову інтеграцію досвіду; регулятивно-операційний (метакогнітивна регуляція: метаконітивне планування, метаконітивний моніторинг, метаконітивний контроль) трансформує знання і досвід у цілеспрямовані дії. Обґрунтовано, що метакогнітивний потенціал психічного здоров’я студентів, як структурно-функціональна організація метакогнітивних знань, здібностей та процесів, забезпечує усвідомлення, саморефлексію, саморегуляцію та контроль над мисленнєвими процесами під час вирішення ними навчальних завдань. Наголошено, що ефективність функцій метакогнітивних механізмів (метакогнітивних потреб та мотивів) у вимірі адаптації до навчального стресу залежить від ставлення студентів до своїх можливостей (довіри до своїх пізнавальних процесів), почуття узгодженості та ресурсів опору. У зв’язку з цим уточнено поняття психічного здоров’я студентів крізь призму мета когнітивного підходу у вимірі їхньої саморегуляції та динамічної здатності зберігати внутрішню рівновагу, гнучкість і цілісність у складних кризових умовах,. Відзначено, що врахування метакогнітивного підходу буде корисним під час розробок профілактичних та інтервенційних програм, спрямованих на збереження й зміцнення психічного здоров’я молодих людей в освітньому середовищі та підкріплення їхньої резилієнтності.The article is devoted to the study of the problem of maintaining mental health among students. In connection with well-known theories and concepts of mental health, the expediency of using salutogenic and metacognitive approaches in this process is substantiated. Using the principles of these approaches, an architectonics of the metacognitive potential of students’ mental health is proposed. The components of the architectonics are characterized according to three levels of its functioning in the dimension of preserving students’ mental health, where the informational level (metacognitive knowledge: declarative, procedural, and conditional knowledge) forms the basis of awareness; the affective-reflective level (metacognitive research: metacognitive feelings and metacognitive awareness) provides emotional and semantic integration of experience; regulatory-operational (metacognitive regulation: metacognitive planning, metacognitive monitoring, metacognitive control) transforms knowledge and experience into purposeful actions. It is substantiated that the metacognitive potential of students’ mental health, as a structural and functional organization of metacognitive knowledge, abilities, and processes, ensures awareness, self-reflection, self-regulation, and control over thought processes when solving educational tasks. It is emphasized that the effectiveness of metacognitive mechanisms (metacognitive needs and motives) in terms of adaptation to academic stress depends on students’ attitudes toward their abilities (confidence in their cognitive processes), sense of coherence, and resilience resources. In this regard, the concept of students’ mental health is examined through the prism of the metacognitive approach, specifically in terms of their self-regulation, which is defined as the dynamic ability to maintain internal balance, flexibility, and integrity in complex crisis conditions. It is noted that adopting a metacognitive approach will be useful in the development of preventive and intervention programs aimed at preserving and strengthening the mental health of young people in the educational environment, thereby reinforcing their resilience.ukметакокнітивний потенціалпсихічне здоров’яметакогнітивне знанняметакогнітивний досвідметакогнітивна регуляціяmetacognitive potentialmental healthmetacognitive knowledgemetacognitive experiencemetacognitive regulationArticlehttps://orcid.org/0000-0002-6137-8344https://orcid.org/0000-0003-0014-2853https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.2.9