Вороніна-Пригодій Дар'я АнатоліївнаVoronina-Pryhodii Daria Anatoliivna2025-06-122025-06-122025Вороніна-Пригодій Д. Європейська інтеграція в освітньому дискурсі: теоретичні засади, історичні передумови та сучасні виклики [Текст] / Д. Вороніна-Пригодій // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. А. Біда та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2025. – № 2 (142). – С. 045–059. – DOI: 10.24139/2312-5993/2025.02/045-059https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/17119Досліджено багатогранний процес європейської інтеграції в контексті освітньої політики, акцентуючи на її теоретичних основах, історичному розвитку та актуальних викликах, зокрема пов’язаних із інтеграцією дітеймігрантів. Проаналізовано освіту як ключовий інструмент соціалізації, формування громадянської ідентичності та розвитку людського капіталу в умовах європейської інтеграції, підкреслюючи її роль у створенні Європейського освітнього простору. Мета дослідження – оцінити сучасні виклики в освітній інтеграції, зокрема щодо дітей-мігрантів і окреслити перспективи адаптації європейського досвіду в освітній політиці України. Теоретична рамка дослідження базується на міждисциплінарному підході, що поєднує теорії освітньої політики, європейських студій, міжкультурної педагогіки та соціології освіти. Висвітлено історичні передумови інтеграційних процесів, починаючи від післявоєнного створення наднаціональних інституцій, таких як Європейське об’єднання вугілля і сталі (1951), Європейське економічне співтовариство (1957), до ключових ініціатив, зокрема Болонського процесу (1999) та стратегії EEA до 2025–2030 років. Ці ініціативи сприяли гармонізації освітніх стандартів, мобільності здобувачів освіти і викладачів, а також розвитку інклюзивної та якісної освіти. Розкрито значення інклюзивної освіти, яка виходить за межі підтримки осіб із особливими потребами та охоплює дітей-мігрантів і представників меншин. Теоретичне підґрунтя інклюзії базується на моделі соціального включення та екологічних систем Бронфенбреннера, які наголошують на взаємодії між школою, родиною та суспільством. Міжкультурна освіта розглядається як інструмент формування діалогу, поваги до культурного розмаїття та громадянської відповідальності, що є основою для соціальної згуртованості. Приділено увагу сучасним викликам, зокрема кризі, спричиненій повномасштабною війною в Україні, яка призвела до масової міграції, зокрема дітей. Проаналізовано досвід країн ЄС, таких як Німеччина, Швейцарія та Австрія, у адаптації освітніх систем до потреб учнів із міграційним досвідом. У Німеччині застосовуються підготовчі класи («Willkommensklassen»), у Швейцарії – індивідуалізовані програми в межах кантональних систем, а в Австрії – мовні класи («Deutschförderklassen») та мобільні міжкультурні команди. Ці практики спрямовані на мовну підтримку, психосоціальну адаптацію та міжкультурну інтеграцію, хоча стикаються з викликами, такими як нестача педагогів і нерівномірне фінансування.The article examines the complex process of European integration in the context of educational policy, focusing on its theoretical foundations, historical development and current challenges, in particular, those related to the integration of children of Ukrainian migrants. The article analyses education as a key tool for socialisation, formation of civic identity and development of human capital in the context of European integration, emphasising its role in the creation of the European Education Area. The purpose of the study is to assess current challenges in educational integration, in particular in relation to migrant children, and to outline the prospects for adapting European experience in Ukraine's educational policy. The theoretical framework of the study is based on an interdisciplinary approach that combines theories of educational policy, European studies, intercultural pedagogy and sociology of education. The article highlights the historical background of integration processes, starting from the post-war creation of supranational institutions such as the European Coal and Steel Community (1951) and the European Economic Community (1957) to key initiatives, including the Bologna Process (1999) and the EEA Strategy 2025-2030. These initiatives have contributed to the harmonisation of educational standards, the mobility of pupils and teachers, and the development of inclusive and quality education. The article reveals the importance of inclusive education, which goes beyond supporting people with special needs and includes children of migrants and minorities. The theoretical basis of inclusion is based on Bronfenbrenner's model of social inclusion and ecological systems, which emphasise the interaction between school, family and society. Intercultural education is seen as a tool for fostering dialogue, respect for cultural diversity and civic responsibility, which is the basis for social cohesion. Special attention is paid to current challenges, in particular the crisis caused by the full-scale war in Ukraine, which has led to mass migration, including of children. The experience of EU countries, such as Germany, Switzerland and Austria, in adapting educational systems to the needs of students with migration experience is analysed. Germany uses preparatory classes («Willkommensklassen»), Switzerland individualised programmes within cantonal systems, and Austria language classes («Deutschförderklassen») and mobile intercultural teams. These practices aim to provide language support, psychosocial adaptation and intercultural integration, although they face challenges such as a shortage of teachers and uneven funding.ukєвропейська інтеграціяосвітній дискурсінклюзивна освітадіти-мігрантисередня освітаінтеграційні стратегіїEuropean integrationeducational discourseinclusive educationrefugee childrensecondary educationintegration strategiesArticle0000-0003-0545-172710.24139/2312-5993/2025.02/045-059