Васильєв Адам ДмитровичVasyliev Adam Dmytrovych2026-07-082026-07-082025Васильєв, А. Д. Психологічна присутність в онлайн-супроводі молоді: концептуальний огляд і інтегративна модель подолання особистісної кризи [Текст] / А. Д. Васильєв // Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол: С. Б. Кузікова (гол. ред.), А. В. Вертель, А. Н. Гірняк, І. А. Гуляс та ін.]. – Суми : ВД «Гельветика», 2025. – Вип. 2. – С. 20–25. – DOI: https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.2.3https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/18583У статті представлено теоретико-аналітичне дослідження феномену психологічної присутності як ключового чинника онлайн-супроводу молоді, яка перебуває в стані особистісної кризи. Метою роботи є осмислення психологічної присутності як автономного психотерапевтичного феномена, що формується у цифровому середовищі, та розробка інтегративної моделі підтримки, здатної враховувати динаміку емоційного включення і дистанціювання. Методологія дослідження ґрунтується на концептуальному аналізі міждисциплінарних джерел, опублікованих у 2020-2024 роках, з акцентом на якісні дослідження досвіду молоді в умовах цифрової терапевтичної взаємодії. У результаті проаналізовано чотири структурні виміри феномену - когнітивний, емоційний, екзистенційний та медійний - із виділенням специфічних умов їх реалізації. Зокрема, встановлено, що чіткість запитів, емпатійна риторика, сенсотворча підтримка та адаптація форматів (текст, аудіо, відео) критично впливають на якість суб’єктивного переживання присутності. Запропоновано концепт динаміки толерантності до присутності, який описує здатність суб’єкта витримувати різні ступені взаємодії, включно з уникненням, перенавантаженням та дозованим включенням. Сформульовано інтегративну модель, що поєднує когнітивно-поведінковий, феноменологічний і психодинамічний підходи, з поетапною структурою супроводу: входження в контакт, стабілізація, опрацювання переживань та автономізація. Висновки засвідчують потенціал психологічної присутності як чинника стабілізації, а також вказують на необхідність етичної гнучкості й професійної витривалості у роботі фахівця в цифровому середовищі.This article presents a theoretical and analytical study of the phenomenon of psychological presence as a key factor in online support for youth experiencing a personal crisis. The aim of the study is to conceptualize psychological presence as an autonomous psychotherapeutic phenomenon emerging within the digital environment, and to develop an integrative model of support that accounts for the dynamics of emotional engagement and distancing. The methodology is based on a conceptual analysis of interdisciplinary sources published between 2020 and 2024, with a focus on qualitative studies exploring young people’s experiences of digitally mediated therapeutic communication. As a result, four structural dimensions of psychological presence were identified and analyzed: cognitive, emotional, existential, and media-related, each with specific conditions for its implementation. The study reveals that clarity of requests, empathic rhetoric, meaning-centered support, and adaptation of communication formats (text, audio, video) significantly affect the quality of the subjective experience of presence. The concept of tolerance for presence is introduced to describe the subject’s capacity to withstand different intensities of contact, including avoidance, overload, and gradual engagement. An integrative model is proposed, combining cognitive-behavioral, phenomenological, and psychodynamic approaches, structured in four phases: initiation of contact, stabilization, emotional processing, and autonomization. The findings highlight the potential of psychological presence as a stabilizing factor and emphasize the need for ethical flexibility and professional resilience in providing psychological support within digital settings.ukтерапевтична дистанціяфеноменологія контактуінтерперсональне налаштуваннясуб’єктивне переживання взаємностіонлайн-емпатіяtherapeutic distancephenomenology of contactinterpersonal attunementsubjective experience of reciprocityonline empathyArticlehttps://orcid.org/0009-0005-7291-4711https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.2.3