Нанівський Роман СеменовичNanivskyi Roman Semenovych2025-02-262025-02-262023Нанівський Р. Українознавство як чинник виховання і розвитку дітей у педагогічних поглядах Омеляна Вишневського [Текст] / Р. Нанівський // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. А. Біда та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2023. – № 10 (134). – С. 325–336. – DOI: 10.24139/2312‐5993/2023.10/325‐336https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/16551У статті проаналізовано погляди професора Омеляна Івановича Вишневського (1931 – 2019) на українознавство як чинник виховання і розвитку дітей (передусім учнів закладів загальної середньої освіти). Підкреслено актуальність зазначеної проблеми, оскільки, як наголошують вчені (Ю. Фігурний та О. Шакурова), українознавство в умовах сучасної російсько‐української війни набуває вагомого державницького значення і має стати важливим елементом національно‐патріотичного виховання української молоді. Відзначено, що зацікавлення О. Вишневського українознавством почалося ще на початку 1990‐х рр., коли на зорі тогочасного (пострадянського) етапу українського національного відродження з’явилися численні праці українських вчених, які обґрунтовували доцільність впровадження українознавства у навчально‐виховний процес школи і як навчальної дисципліни, і як світоглядної філософії національного буття. У результаті дослідження виокремлено ключові аспекти українознавчих візій О. Вишневського. По‐перше, учений визнав проблемність існування цілісної методології українознавства, однак був упевнений у потребі її розробки з огляду на предметну визначеність такого явища як «образ України». По‐друге, він задекларував «триєдність» українознавства у сфері педагогіки, визначивши найважливіші його складові: а) національно‐філософський світогляд (ідея українськості); б) теоретична інтерпретація українськості в різних ділянках суспільного життя і наукових дисциплінах (теоретичне українознавство); в) поєд‐ нання навколо спільної мети певних навчальних дисциплін (мова, література, історія, географія, мистецтво) – прикладне (ужиткове) українознавство. По‐ третє, професор пропонував готувати учителів українознавства у закладах вищої педагогічної освіти. По‐четверте, дослідник спочатку відстоював ідею уведення до програми середньої школи предмету «українознавство», котрий мав би прикладний характер у сфері освіти, національно‐патріотичного і громадянського виховання, – однак згодом змінив свої погляди, стверджуючи, що інтегрований курс українознавства слід уводити лише у дошкільних установах та початковій школі, а на рівні середньої школи прикладну функцію українознавства виконують окремі україноцентричні дисципліни. По‐п’яте, науковець виділив дві групи шкільних навчальних дисциплін, які належать до сфери практичного українознавства, – історико‐гуманітарну та географічно‐краєзнавчу, оминувши увагою предмети мистецького циклу. По‐шосте, О. Вишневський сформулював виховні завдання українознавства в загальноосвітній школі, які, на його думку, полягають у формуванні в дітей підліткового і юнацького віку національного світогляду та активної державотворчої діяльності. По‐сьоме, вчений акцентував на потребі обіперти українознавство в школі саме на діяльнісній основі, однак обмежився дещо загальними рекомендаціями щодо методики українознавства в закладах загальної середньої освітиThe views of professor Omelyan Ivanovych Vyshnevskyi (1931 – 2019) on Ukrainian studies as a factor in the education and development of children (primarily students of general secondary education institutions) are analyzed in this article. The relevance of the mentioned problem is emphasized, since scientists (Yu. Figurnyi and O. Shakurova) emphasize that Ukrainian studies in the conditions of the current Russian‐Ukrainian war has a political significance and must become an important element of the national‐patriotic education of Ukrainian youth. This article notes that O. Vyshnevskyi’s interest in Ukrainian studies began in the early 1990s, when at the beginning of the post‐Soviet stage of Ukrainian national revival many scientific works of Ukrainian scientists appeared, which substantiated the expediency of introducing Ukrainian studies into the school’s educational process as classes and as a worldview philosophy of national existence. As a result of the study, the key aspects of O. Vyshnevskyi’s visions of Ukrainian studies were singled out. First of all, the scientist recognized the problem of creating a holistic methodology of Ukrainian studies, but he was sure of the need to develop it in order to define the limits of such a methodological subject as the “image of Ukraine”. Secondly, he proved that Ukrainian studies in the field of pedagogy has the following most important components: a) national‐philosophical outlook (idea of Ukrainianness); b) theoretical interpretation of Ukrainianness in various areas of social life and scientific disciplines (theoretical Ukrainian studies); c) combination around the common goal of some educational disciplines (language, literature, history, geography, art) – applied Ukrainian studies. Thirdly, the professor suggested training teachers of Ukrainian studies in institutions of higher pedagogical education. Fourthly, the researcher initially advocated the idea of introducing a “Ukrainian studies” classes into the high school curriculum, which would have an applied character in education and formation of national‐patriotic and civic personality traits; however, later O. Vyshnevskyi changed his views, arguing that the integrated course of Ukrainian studies should be introduced only in preschool institutions and primary schools, and at the secondary school level, the applied function of Ukrainian studies is performed by some educational disciplines. Fifth, the scientist singled out two groups of school educational disciplines (historical‐humanitarian and geographical‐local studies), which belong to the field of practical Ukrainian studies, but he did not take into account art courses. Sixth, O. Vyshnevskyi formulated the educational tasks of Ukrainian studies in secondary schools, which, in his opinion, consist in the formation of a national worldview and state‐building activities in children. Seventh, the scientist emphasized the need to cover Ukrainian studies in school precisely on the basis of active activities, but limited himself to giving general recommendations for the teaching methodology of Ukrainian studies in general secondary education institutions.ukОмелян Іванович Вишневськийукраїнознавствовихованнярозвитокдіяльнісний підхідOmelyan Ivanovych VyshnevskyiUkrainian studieseducationdevelopmentactivity approachArticle0000‐0002‐3256‐888610.24139/2312‐5993/2023.10/325‐336